Дмитро Купріян збирає уламки ракет й артилерійських снарядів, ніби шматки космічних метеоритів. Вони прилітають у різні місця й змішуються з ними, перетворюючись на частину локальної історії. Для автора це привід поговорити про ці точки на карті, про ландшафти зіткнення, а також і про людей — бійців, волонтерів та просто громадян, які також стали уламками війни.
