Хуліо Кортасар. Восьмигранник

Вісім оповідань, що входять до «Восьмигранника» — фігури такої ж геометричної, як і містичної, такої ж досконалої, як і потайної, – це суміш соціального й політичного в поєднанні з темами, до яких постійно повертається Хуліо Кортасар: кохання, сон, хвороба, смерть, межа між повсякденним та ірреальним. Ці оповідання виступають сторонами цілісної фігури, спільно становлячи її зміст: так герой, який оповідає про свою власну смерть в оповіданні «Ліліана плаче», має свій протилежний бік в оповіданні «Фази Северо». Кожний із сюжетів знаходить у цій книжці альтернативні продовження, дивні форми відлуння. Світ історій «Восьмигранника» стислий і водночас безмежний; точний, але й непередбачуваний. Якщо збірку оповідань можна схарактеризувати як прихований роман, то це, без сумніву, про «Восьмигранник».