Олександр Дерманський. “Тю!” – сказав їжачок

Тю Колючий із радістю дослідив би річечку, але поки що він може тільки мріяти про мандри, сидячи на кладочці. Та одного дня роздуми Тю перериває Михась, якому терміново потрібно знайти бодай краплинку меду. Відтак у житті їжачка з’являється впевнений у собі ведмедик-дружбандит, кмітлива білочка-дружбандитка Лампочка і пригоди, від яких перехоплює дух. А поки дружбанда досліджує бджіл, МЕДпункт і чужі оселі лісян, Зизаній Колючий, татко Тю, досліджує таких собі людяків. І одного разу не повертається з нічної вилазки… Разом із друзями Тю має знайти людяків і врятувати татка. Отак воно й буває: думаєш, пригоди закінчуються, а насправді вони лише починаються.