Вікторія, залишившись в окупованому Херсоні, фіксує свої емоційні стани й переживання у формі колажів. Візуальні роботи стали своєрідним доповненням до листування авторки з її другом з Естонії, з яким вона ділиться усім, що відбувається в місті за 6 місяців окупації. Наразі Вікторія ще не готова опублікувати свої листи, але чимало з цих колажів працюють як самодостатні висловлювання.
