«ІТ-цунамі: як бізнесу вижити
у третій хвилі інтернету» з Юрієм Антонюком
«Книжки, з яких починається бізнес» – спільний проект Читомо і K.Fund, який започатковує діалог з підприємцями. Ми разом будемо розповідати про найцікавіші бізнес-видання, реальні історії успіху – через книжки. За умови відсутності бізнес-літератури від українських авторів, спробуємо залучити ще не описаний підприємницький досвід та допомогти у становленні успішного бізнесу в Україні через книжки.
Ми обираємо 5 тез, навколо яких вибудовуємо розмову про власний досвід, український контекст, а також спробуємо сформувати оцінку чи дати прогноз, – все для того, щоб надихнути на особистісні зміни й реформи навколо вас, творення нового і реалізацію давно задуманого.
Перший матеріал – розмова за мотивами видання Стіва Кейса «ІТ-цунамі: як бізнесу вижити у третій хвилі інтернету», засновника однієї з найбільш успішної у 90-х роках компанії «America Online». Кейс пише у книжці про три хвилі розвитку інтернету, остання з яких – справжнє IT-цунамі, «інтернет усього», переверне світ із ніг на голову.
Детальну інструкцію з виживання для підприємців від Кейса коментує президент Асоціації «ІТ України», керівник однієї з найбільших ІТ-компаній в Україні ЕРАМ Юрій Антонюк та розповідає про власний досвід роботи під час трьох хвиль розвитку інтернету, стартапи, виникнення центрів інновацій у містах, можливі аналоги Силіконової долини в Україні, соціально корисне інвестування як глобальний тренд та співпрацю ІТ-сфери та державного сектору.
Третя хвиля розвитку інтернету – це доба, коли інтернет не належить виключно інтернет-провайдерам. Підприємці цього періоду кидатимуть виклик наймогутнішим галузям промисловості світу (зокрема система охорони здоров'я та перезавантажать систему освіти). Вони створять продукти і служби, які зроблять їжу безпечнішою, а дорогу на роботу простішою. Та якщо нове покоління підприємців має досягти успіху, то тактика Другої хвилі не спрацює.
Я згоден з тим, що Третя хвиля більш всеохопна, бо раніше інтернет був прив'язаний до комп’ютера, а потім з’явилася можливість користуватися ним на мобільних телефонах. Зараз ми маємо годинники smart-watch, smart-off, smart-home і дуже багато інших приладів, за допомогою яких можна спілкуватися між собою, і їх стає все більше і більше. Щоразу, коли хвиля починається, вона виникає як disturb, тобто збурення, зміна.
Коли з’явився інтернет, це був стрибок, який можна порівняти з появою смартфонів пізніше. Те, що Стів Кейс пише про початок свого бізнесу й America Оnline, нагадує діяльність Microsoft чи Apple. Тобто всі ці заплутані стежки, коли ви розпочинаєте один бізнес, другий, третій, по суті однакові. Але різниця виникає на етапі, коли хтось досягає успіху. У мене був браузер Netscape і AOL Instant Messenger, інструменти для праці на початку 90-х років. Потім Microsoft виграв битву браузерів, Netscape «помер», AOL Messenger теж зник. А потім з’явився Google, який завдяки своєму пошуку і великій клієнтській базі, так само як і Facebook, виграли наступну хвилю, тобто Microsoft програв її та залишився на попередньому рівні. Звичайно, зараз Microsoft змінює свій підхід і намагається потрапити у Третю хвилю.
Cloud фактично може інтегрувати всі девайси, про які Стів Кейс пише у своїй книжці, і стати ключовим компонентом для того, щоб мати «інтернет всього». Під час Першої хвилі комп’ютери об'єднували через дротові мережі, Друга хвиля, social network, прийшла разом з мобільними телефонами і смартфонами – це все і допомогло їй розповсюджуватися. Тепер для Третьої хвилі потрібен буде Cloud, в якому вся інформація буде розподілена. Microsoft працює у цьому напрямку і конкурує з Amazon і Amazon Web Services (AWS), а також певною мірою із Google.
Старі гравці ще можуть «вистрелити», я не кажу, що Microsoft буде такою компанією, але фактично ці хвилі пов’язані між собою. Amazon, до речі, один із претендентів на головного гравця Третьої хвилі. Вони зараз почуваються дуже потужними. Але будуть нові люди й імена. Не можна стверджувати, що Facebook зробив щось унікальне, були аналоги, як-от MySpace. Але в одній компанії так трапилось, що зібралися й експерти, і бізнес, й інвестиції, і вона завоювала світ.
Можна з іншої точки зору подивитися на Третю хвилю. Можливо, це буде не просто «інтернет усього», а квантовий «інтернет усього», бо традиційна інформаційна технологія доходить до певного рубежу. Можливо, це те, що зараз робить IBM – велика корпорація, яка перебувала у Першій і Другій хвилях. У 80-90-ті роки понад 80% всього бізнесу «ранились» на мейнфреймах (високопродуктивний комп'ютер зі значним обсягом оперативної та зовнішньої пам'яті, призначений для організації централізованих сховищ даних великої місткості та виконання інтенсивних обчислювальних робіт – Читомо), але вони до сих пір існують, як і компанії, які на них працюють. IBM змінив підхід до бізнесу, вони перейшли у сервіси, бо зрозуміли, що hardware – це вже минуле.
Наприклад, IBM дуже багато інвестує у нові напрямки, і будь-яка людина на планеті може зайнятись програмуванням на справжньому квантовому комп’ютері, який функціонує зовсім за іншими принципами. Ніхто не знає точно, хто виграє ці перегони. Але я упевнений, що це будуть нові імена, хоча й залишиться сильний вплив гравців, які є вже зараз: Google, Amazon, IBM. Стів Кейс має рацію, коли пише, що нині важко шукати щось нове.
Зараз треба працювати з великими обсягами даних. Фактично, це вже не ІТ, це Data-компанії. Вони володіють більшим обсягом інформації, ніж ми собі це можемо уявити: знають куди ви їздите кожного дня, де проводите відпустку, навіть про ваші хвороби, бо ви можете шукати щось в інтернеті. Я не кажу, що це погано, до цього люди мають звикнути, тобто privacy зникає. Це пов’язано саме з Третьою хвилею.
Є багато людей, серед них і Марк Цукерберг, які заклеюють мікрофони, фотокамери, але від цього нікуди не подітись. Фактично люди знаходяться у Третій хвилі, під час якої отримають набагато більше сервісів, які будуть враховувати особливості кожного користувача. Ми маємо бути свідомими того, що приватність зникатиме. Світ іде в цьому напрямку. Я не кажу, що у нас скрізь стоятимуть камери й вас повсякчас зніматимуть.
Хвилі ІТ і навколо цієї сфери будуть розбивати приватність, і це загалом буде на користь, хоча багато людей боїться цього. Є приклади невдач стартапів, навіть великих. Декілька років тому Google активно проштовхували на ринок Google Glass. Багатьом людям це не сподобалось – зникає приватність, і компанія Google змушена була призупинити проект. Звісно, у них були й технічні проблеми, але вони з часом вирішуються. Я впевнений, що ми до цього ще повернемось і доповнена реальність (augmented reality) активно розвиватиметься. Якщо говорити про smart-watch, то люксові бренди, як-от швейцарський TAG Heuer, починають робити годинники, бо розуміють, що втратять нове покоління.
Коли ми в ЕРАМ робимо презентації про розвиток бізнесу, то орієнтуємося на три хвилі розвитку від Стіва Кейса. Ця концепція дуже популярна серед багатьох компаній. Я розумію, чому Воррен Баффет (американський інвестор – Читомо) дуже чекав книжку «ІТ-цунамі». Вона загалом поєднує історію, яку всі бачили, починаючи з розвитку інтернету, і показує горизонт, куди все це може прийти. Точно цього ніхто не знає. Навіть футурологи помиляються. Знаю точно, що прийдуть нові імена, будуть нові гравці. Старі, як-от гіганти Nokia, Siemens Mobile, XEROX, Kodak, зникають. Прийшли нові часи.
У період Третьої хвилі лише масштабні продукти можуть завести вас так далеко. Тепер вам навряд чи пощастить сформувати аудиторію, просто закинувши продукт на App Store в очікуванні, поки ними почнуть користуватися. У компаній Третьої хвилі не буде опції «діяти самотужки».
У книжці Кейса та фільмі «Соціальна мережа» режисера Девіда Фінчера йдеться про те, що ми не повинні перейматися монетизацією, поки не наростимо масу. Чесно кажучи, мета будь-якого бізнесу – це прибуток. Або треба знаходити гроші, які дають можливість розширятися до цього scale і не монетизувати. Стартапи спочатку «виїдають» гроші, а потім експонента іде уверх. Або треба шукати гроші, щоб цей початковий період прожити, і тоді, звісно, потрібно нарощувати масу, scale. Клієнти – це все, що є у бізнесі. Але якщо такої можливості немає, то тоді люди вимушені монетизувати, продавати бізнес, знаходити інвесторів, які будуть купувати. Це не залежить від хвилі, а від того наскільки грамотно побудована концепція. Я знаю моделі, де люди створюють дві компанії: одну стартап, а іншу – яка веде стабільний бізнес, наприклад, аутсорсинг. Серйозний бізнес розкачується від 3-7 років, а до цього на бізнес потрібні будуть гроші. Facebook теж не одразу здобув мільйонні статки.
Тобто гроші можна взяти в інвесторів і віддати частину свого бізнесу або будувати паралельний бізнес, який дає стабільний прибуток, і його коштом фінансувати стартап. Багато людей воліють надавати перевагу першому варіантові з інвесторами. 20-30 років тому всі вкладали в енергетику: створювали нафтові компанії, бо це був чи не найприбутковіший бізнес і зараз він доходить до свого кінця. Факт лишається фактом: грошей більше, ніж можливостей, тому інвестори зараз шукають стартапи не тільки у Каліфорнії. Їх дуже багато приїжджає у Швейцарію, щоб монетизувати ідеї, у Європі розвивається дуже багато стартапових центрів. Я впевнений, що ми побачимо зміни з новими іменами у Третій хвилі.
Силіконова долина розрослась і пережила сама себе. Наприклад, Сан-Дієго на півдні і Сіетл на півночі – місця, куди переїжджають нові компанії, бо Долина перенаповнена з одного боку інвесторами, але вартість життя дуже виросла. Коли я там був в кінці 90-х – на початку 2000-х років, то було набагато комфортніше жити, все було дешевше, зараз там лише мільйонери. Щоб орендувати достойне житло, зараз треба платити $3 000. Через це Долина розростається, і частина компаній переїздить до Лос-Анжелеса чи Сан-Дієго, крім того є ще східне побережжя Америки. Стартапи розвиваються й у Європі, зокрема Берліні, Амстердамі, Дубліні, Цюриху, і цей процес буде ще інтенсивнішим.
В Україні загалом також можуть бути аналоги Долини. Справа не в людях, вони є скрізь, а в тому, чи існують умови для того, щоб вони могли працювати. ІТ-бізнес – глобальний, але, звісно, є нюанси. Має бути взаємопроникнення між бізнесом та освітою. Освічені люди їдуть в інші країни, бо треба бути близько до споживачів, розуміти менталітет тих людей, які будуть користуватись продуктом. Без цього складно зробити його інноваційним.
Проте світ швидко глобалізується, люди подорожують і розуміють потреби потенційних клієнтів. Я згоден, що центри інновацій будуть розповсюджуватися. Фактично вони виникатимуть там, де є освічені люди. Силіконова долина також виникла біля університетів. Мене приваблює в ІТ те, що це цікава сфера для тих, хто може перетворити знання у новий продукт. Раніше для цього треба було побудувати фабрику, знайти гроші, навчити персонал. Зараз продукт можна зробити командою. Людський ресурс понад усе. Для України це дуже привабливо.
Ми можемо перестрибнути модель індустріалізації, яку ми втратили після розпаду СРСР. Це проблема не лише України. В Америці також немає заводів – вони всі в Китаї. Фактично індустріалізація вже пройшла й Україні потрібно йти вперед. Я вважаю, що ІТ, нано- та біотехнології не потребують глобальних інвестицій, як індустріальні райони. ІТ-сферу в Україні, яку ніхто не підтримував, налічує зараз понад 100 тисяч працівників. Я не кажу, що всі мають бути програмістами. Люди мають рухатися у креативні сфери, зокрема дизайн, медіа, наука та інші. Вони ж бо тільки й залишаться, а рутинну роботу витіснять роботи. Тільки те, що не можна автоматизувати, де людський креативний мозок зможе працювати – потрібно саме туди рухатись.
Є дві сторони цієї проблеми. Існує корпоративна соціальна відповідальність великих компаній, а є соціальна відповідальність людей-волонтерів. Мало соціальних активностей робиться онлайн. Мені здається, що суспільство має до цього дозріти. Наприклад, можна зробити класний сайт з цікавою інформацією, але в людей не буде доступу до нього, або вони до цього не звикли, то ви даремно потратите зусилля. Я погоджуюсь з тим, що компанії мають робити щось більше, аніж займатись бізнесом.
Дуже важлива зараз тема iHealth. Я вважаю, що успішний бізнес повинен мати глобальні цілі, а цифрові технології можуть дуже суттєво поліпшити життя. Соціально корисне інвестування запрацює і стане глобальним трендом, якщо і держава, і суспільство будуть розуміти його важливість, а бізнес-держава-суспільство знаходитимуть спільну мову.
Я абсолютно з цим згоден. Ба більше, це має бути рух з двох сторін. Тому що уряд має змінитися, туди повинні прийти нові люди, які розуміють, що це інший бізнес, це постіндустріальна економіка. З іншого боку, бізнес може потрапити під набагато більше регулювання через персональні дані. Досвід Естонії показує, що більш ефективно віддати доступ до персональних даних бізнес-компаніям, які можуть робити кращі сервіси і продукти навколо цього. Але бізнес-сектор має зрозуміти, якщо вони отримують доступ до персональних даних, то privacy людей буде знижуватися, і про це теж пише Кейс.
Одна справа, коли працюють з комерційними чи фінансовими даними, а інша – персональна інформація. Через це, звичайно, уряд буде більше впливати, бо регулювання з точки зору Data буде. Інша сторона проблеми, чому бізнес має і буде спілкуватися з державою, – це безпека, сyber security. На жаль, всі три хвилі розвитку інтернету супроводжувались розвитком хакерства.
Якщо держава приділяє недостатньо уваги до сyber security (кібербезпеки), то це може закінчитися дуже прикро, як з вірусом Petya. Тобто компанії та держава, які не докладають зусиль до сyber security, можуть постраждати. А оскільки за словами Стіва Кейса, ІТ проникатиме в енергетичну сферу, в автомобілі, то який хаос можна створити на дорозі й спровокувати аварії, проблеми.
В Америці над цією темою постійно роздумують, але на глобальному рівні сyber security – це ще досі проблемна тема. Звичайно, уряд має і між собою, і в бізнесі координувати дії. Деякі уряди це вже розуміють і багато компаній, які близькі до цієї теми, приміром, антивірусні, – співпрацюють з державою, бо це фактично рубіж оборони. Ми його не бачимо, і тому досить багато комп’ютерів заражено, а люди навіть про це не знають. На комп’ютерах часто працює досить багато шкідливих програм, які використовуються зовсім не в тих цілях, у яких мали б. Коли я розпочинав свою кар’єру 30 років тому, ми дуже досконало розуміли, як працюють комп’ютери, як їх налаштувати, дехто навіть сам їх збирав. А зараз комп’ютери купують пересічні громадяни, які знають, що все можна знайти в Інтернеті. Комп’ютерна безпека – це дуже важлива тема, яка буде впливати і на спілкування між урядом і бізнесом і навіть звичайними людьми.
Та ж Долина також виникла завдяки підтримці держави, тому що держава запустила оборонні компанії, вони ініціювали замовлення для університетів, і я переконаний, що й український уряд має піти у цьому напрямку. ІТ-сфера може бути каталізатором, інфраструктурою, яка стимулює розвиток. Є дуже хороші ініціативи «Цифрова адженда України – 2020», яку ми також підтримуємо, як компанія, і Hi-Tech office при Міністерстві економіки. Вони займаються розвитком економіки країни із використанням цифрових технологій.
Працювати над промоцією ІТ в принципі не потрібно, треба розвивати інші індустрії в економіці, щоб вони використовували ці переваги, які надає ІТ. В Україні потрібно розвивати економіку на базі ІТ. Я вважаю, що це один із привабливих шляхів для розвитку української економіки.
- Матеріал для дослідження:
- Текст: Катерина Котвіцька
- Фото: Євгенія Перуцька
- Дизайн: Аліна Кропачова