Коли всі компоненти вистави підпорядковуються єдиному задуму — гра вдається. Саме це роблять люди, про яких піде мова у цьому матеріалі. Вони організовують видовище, опікуються сценарієм, нервують перед відкриттям, а за рік повторюють ще раз. Займаються своєрідною режисурою, створенням життя. Тільки не для фільмів чи вистав, а для книжок та письменників.

Для чого потрібна культура читання? Які формати та форми наші сусіди використовують у роботі з аудиторією? Скільки часу потрібно, аби фестиваль став максимально медійним? У чому полягає «інша традиція» літературної Польщі? Яку особливу рису повинен мати організатор літературної події?

Розмаїття масштабів, інтенсивності атмосфер кожного ярмарку, фестивальних тем та фокусів, підходів та енергії, що урухомлює механізми культурних подій. І розлогий спектр запрошених авторів та читачів, що відвідують книжкові карнавали по усій країні.

Спецпроект «Польський акцент» — про головні фестивалі та ярмарки у Польщі, а також про їхніх організаторів: творців найпомітніших подій книги у країні.

Література як інструмент осмислення

Фестиваль Конрада

Організатори: місто Краків, Краківський департамент фестивалів та фундація часопису Tygodnik Powszechny.

Ідея: постать Джозефа Конрада не  є безпосередньою темою фестивалю, а натомість уявним патроном, символом міжнародних зв’язків, адже цей письменник поєднував традиції, втім ніколи не стирав межі.

Ґжеґож Янковіч, програмний директор

Найбільший літературний фестиваль Центральної Європи. Вперше відбувся в 2009 році у жовтні. Торік Фестиваль Конрада відвідало 119 гостей, він умістив у себе 100 подій та тривав 9 днів. Базується подія на двох принципах: щодня фестиваль має у фокусі окремий літературний феномен, а кульмінацією дня є зустріч із закордонним письменником-експертом та численні супутні події.  Із 2015 року на фестивалі (видавці та читачі спільно) обирають та нагороджують головні дебюти письменників, видані попереднього року у Польщі однойменною нагородою із призовим фондом у 30 000 злотих. Фестиваль входить у 20-тку головних літературних подій світу у списку  британської академії письменства Penguin Random House.

Все вийшло природньо: група людей (літературні критики, редактори, журналісти), що працювала у Tygodnik Powszechny, загорілася ідеєю фестивалю, де письменники та читачі могли би обмінятися поглядами на літературу та світ. Для цієї групи людей (до неї належу і я) було чимось дуже природнім обговорювати проблеми сучасного світу, використовуючи для цього літературні дискурси. Нам було очевидно, що мова літератури є найкращою мовою, щоби нам, людським створінням, осмислити світ, який ми населяємо разом із людьми з інших культур, а також ті проблеми, з якими ми стикаємося кожен божий день.

Установили кілька правил, аби краще розвинути формулу Фестивалю. Сприймаємо письменників та читачів серйозно і не припускаємо, що якась тема може бути “надто складною”. Презентуємо щороку нову історію. Обираємо тему та поняття, що окреслюють її межі. І вже з розкриттям теми учасники працюють кожен фестивальний день. Не копіюємо інших, натомість намагаємося створити щось особливе та унікальне. Теми обираємо важливі для усіх груп читачів (зважаючи на вік, культурний бекґраунд, інтереси). І врешті,  ми зосереджені на освітньому аспекті літератури, співпрацюємо зі школами, приватними організаціями щодо проведення літературних уроків, лекцій та дискусій. Ці всі правила дали нам змогу створити комунікаційну платформу для письменників та читачів.

На початку ми і у мріях не уявляли, що невдовзі наш фестиваль стане таким важливим у Польщі та Європі. Але понад усе ми вірили в ідею, а пристрасть до літератури штовхала все далі й далі. І тепер Фестиваль Конрада – серед головних книжкових подій світу. Академія письменників Penguin Random House включила його до списку 20 найважливіших книжкових фестивалів світу. Також ми здобули дві відзнаки на Лондонському книжковому ярмарку в категорії міжнародних подій.  Цьогорічний фестиваль Конрада стане десятим, і за шкалою енергії та ентузіазму команди він сильніший ніж будь-коли.

Ми визнаємо книжку найкращим інструментом осмислення реальності з існуючих. Історії, які книжки містять, є необхідними для порозуміння між людьми. Це не лише про спілкування, а й про панораму світу. Аби охопити мінливу структуру реальності, людині потрібен набір понять та перекладів/інтерпретацій. І сама література може бути джерелом для цього.

З аудиторією працюємо у кілька шляхів: щороку поширюємо питальники серед читачів. Кожні п’ять років запрошуємо соціологів для фахової оцінки аудиторії. Три роки тому створили літнагороду що відзначає найкращий минулорічний дебют. Журі обирає п’ять номінантів, а лауреата обирають читачі (голосувати можна й онлайн, і це теж спосіб зрозуміти, що читачі думають про літературу), а ще учасники фестивалю обирають найкращого модератора та перекладача.

Сподіваємося, що Фестиваль Конрада як міжнародна подія має вплив не лише на локальне середовище, але й на те, що Паскаль Казанова назвав «світовою республікою листів».

Ми анґажуємо письменників у дискусії про проблеми, включаючи такі теми, як обговорення громад та середовищ у Польщі та світі. Підтримуємо перекладацькі проекти, створюємо освітні програми для шкіл. Робимо учасниками літературних подій  людей, які перед тим не мали прямого стосунку до сфери культури (глухі та незрячі, або соціально ізольовані в’язні). Для промоції читання серед молоді маємо програму «Урок читання із…», її учасниками за 10 років стало близько 40 000 людей.

Щорічна програма фестивалю – це свого роду контракт із читачами. Нас цікавить те, що є найбільш важливим у суспільстві, а не те, що найбільш популярне.

Аудиторія, що постійно росте, нові читачі різного віку, які щороку відвідують фестиваль Конрада, і те, що ми задіяли багато молоді із польських шкіл, допомогли їм розвинути свою пристрасть до літератури – це для нас головний здобуток.

Аби провести літературний фестиваль не достатньо знати усе про сферу літератури, чи бути ідеальним менеджером. Для цього людина потребує унікальної, додаткової чутливості, що є окремим каналом комунікації між письменником та читачем.

Не бійтеся нерозуміння, працюйте в кайф

Фестиваль літератури для дітей

Організатори: Бюро Фестивалю Літератури для дітей

Ідея: вчимо любові до літератури з дитинства

Лукаш Дембскі, голова програмної ради фестивалю

Вже 5 рік поспіль в травні у Варшаві буде проходити літературний фестиваль для дітей, що охоплює ще чотири польські міста: Ґданськ, Краків, Познань та Катовіце. Відбувається він із 2014 року, за цей час подію відвідало більше 200 авторів, 300 видавництв та 22 000 учасників, і навіть було створено один мурал.  Цьогоріч програма містить такі блоки: від колиски, польська класична поезія, погляд на етно, історія та історійки, наука по годинах. Особливою прикметою цієї літературної події для дітей  є щоразу нові формати взаємодії із аудиторією та креативний підхід до наповнення програми. Нудно на цьому фестивалі вам точно не буде - запевняють організатори.

Це може прозвучати банально, але завжди думайте про дітей як про партнерів, не бійтеся нерозуміння та отримуйте кайф від роботи, діти це дуже гостро відчувають, і їм буде весело також.

Як зробити свій новий літературний фестиваль максимально медійним та публічним? Це проблема кожного менеджера. Ми багато працювали, адже вирішили організувати фестиваль у чотирьох містах. Промоція була дуже важливою: вулична реклама, спеціальні акції/події, а також розмови із вчителями. Допомогло й те, що у сотнях дитсадків та шкіл були наші постери, а ще серйозним партнером був сайт www.czasdzieci.pl (це один із найбільших батьківських сервісів в країні, вони нам дуже допомогли). Маємо таке правило, що усі події безкоштовні, але вам потрібно зареєструватися наперед – щоб ми знали про потреби кожної окремої аудиторії на кожну подію (скажімо, більший або менший зал для читачів, звук). Зараз у нас вже інша проблема, бо загальна аудиторія є вкрай великою. За тиждень після анонсу фестивалю та презентації програми на більшість подій немає вільних місць.

Тримаємо руку на пульсі щодо новин на книжкового ринку Польщі, постійно спілкуємося із видавництвами, письменниками та ілюстраторами. Відвідуємо Краківський та Варшавський ярмарки, а також їздимо на Болонський ярмарок. Співпрацюємо із посольствами та національними культурними організаціями.

Щодо безпосередньої роботи над кожним фестивалем, то працюємо у міні-групах: програмна рада – 3 людей, піар та маркетинг – 2-3 людей, ще десь 6 людей – це мобільна група огранізаторів (люди, що їздять та організовують фестиваль у кожному із міст). Звичайно, важливою є допомога інституцій та партнерів: Biuro Festiwalowe у Кракові, Культурний центр Замок у Познані, Instytut Kultury Miejskiej у Ґданську.

Вони багато працюють з нами, а ще місцеві книгарні, громадські організації, музеї etc. І звісно, для кожного із підрозділів працюють добре кваліфіковані, готові до різних ситуацій волонтери.

Рік за роком для своїх юних відвідувачів ми створюємо щось нове, часом смішне, часом божевільне. Мені подобається організовувати неочевидні події. Це, мабуть, і є моїми амбіціями – сюрпризи рік за роком, бо так мені ніколи не стане нудно.

Пишаюся тим, що наша основна ідея – сприймати книжку як джерело інших видів мистецтва: музики, кіно, театру, візуальних мистецтв – є ефективною. Ми успішно запросили стількох “дорослих” артистів (особливо музикантів) для творення особливих подій для нашого фестивалю та вчимо дітей любові до літератури з початку життя.

Література як геополітика

Сопот Літературний

Організатори: місто Сопот та Громадська Бібліотека Сопоту.

Ідея: зрозуміти іншу країну крізь літературу

Марта Чарнецька, координаторка фестивалю

На північному узбережжі Польщі, у місті Сопот, із 2011 року відбувається літературний марафон, на який приїздять письменники та збираються читачі з усього світу. Дискусії, обговорення, презентації та книжковий ярмарок: на чотири дні містечко на узбережжі Балтійського моря стає справжнім літературним курортом. Щороку фестиваль відвідує близько 15 000 учасників.

Головною метою події є обговорення політичних проблем крізь призму культури та досвід літератури. Щоразу фестиваль присвячений літературі однієї країни чи регіону. Розпочали із польського репортажу, а в наступні роки обговорити вже скандинавську та ісландську, російську, чеську, ізраїльську та іспанську літератури. Цьогоріч у серпні у фокусі буде Франція.

Засновниками фестивалю є Йоанна Ціхоцька-Ґуля (віце-президент Літературного Сопоту) та Ґжеґож Ґауден, тодішній директор польського Інституту Книги.

Звичайно, що ми слідкуємо за книжками та авторами бестселерами, та коли формуємо програму це не є основним критерієм. Командна робота - це фундамент фестивалю. З часом команда росте.

Літературний Сопот є місцем зустрічі не лише письменників із читачами, але й історії зі сучасністю. Фестиваль молодий, та вибудовує собі репутацію й ім’я, що відоме вже й за межами Польщі. Завдяки дискусіям та дебатам обговорюємо теми, важливі для тих країн, що у фокусі фестивалю. Покидаючи Сопот, автори стають своєрідними посланцями фестивалю. Події збирають все більше людей, деякі по кілька сотень, Літературний Сопот  став приводом відвідин узбережжя. А для мешканців фестиваль є постійною культурною міткою у міському календарі.

Ми уважно прислухаємося до відгуків аудиторії після подій та дискусій. І головне, що читачі повертаються до нас і постійно появляються все нові. Для  більшої кількості ентузіастів Літературний Сопот стає частиною життя. Маємо за мету творення середовища письменників, читачів та видавців, для яких важливий діалог.

Читати, щоб розуміти одне одного

Краківський книжковий ярмарок

Організатор:  ТОВ Краківський книжковий ярмарок

Ідея: ярмарок як місце промоції добрих книжок та зустрічі думок і дискусій.

Гражина Грабовська, президентка ярмарку

У Кракові із 1997 року проходить один із найстарших польських книжкових ярмарків. Для міста це - культова літературна подія, промоція читання є її довгостроковим гаслом. Торік ярмарок відвідало 70 000 читачів, а видавців було майже 700. За 22 роки Краківський книжковий ярмарок обріс супутніми програмами та локаціями, та головним здобутком події є кілька поколінь відвідувачів та письмеників і витворене ними середовище критичного розуму.

Індустрія книжки – це нелегке середовище, втім, якщо ви почнете, то вас затягне на багато років. Це специфічне поєднання культури, митців, слухачів та бізнесу робить цей досвід направду унікальним. 

Починали ми із маленької події із 140 учасниками, що виставляли свої книжки. Сьогодні їх майже 700. Першопричиною ярмарку було бажання організувати якусь культурну подію, яка буде відкритою та зрозумілою широкій аудиторії. Після політичної революції у 90-х у нас було багато ідей, але саме ця виявилася найбільш пріоритетною.

Краківський книжковий ярмарок знають по усій Польщі. Пишаємося, що маємо стільки відвідувачів та що на тиждень під час ярмарку Краків стає літературною столицею країни. Часом кажуть, що, мовляв, люди тепер не дуже люблять читати, втім 70 000 відвідувачів торік таки доводять нам зворотнє.

Звісно, ми готуємо певну статистику, наприклад щодо кількості видавництв. Втім, одними із найцікавіших є дані про кількість письменників. Протягом першого фестивалю ми прийняли 52 авторів, а через 20 років їх на ярмарку було вже понад 750. І всіх цих різноманітних письменників ви можете зустріти протягом 4 літературних днів на дискусіях, воркшопах та подивитися їм у вічі на автограф-сесіях.

Масштаби події вимагають відповідних масштабів виконаної роботи. Потрібна команда, повна відданих людей. Адреналін присутній особливо сильно саме перед початком ярмарку та конкретних подій. Втім, воно того варте.

Хочемо, аби Краківський книжковий ярмарок ставав більшим із кожним роком, проте головна мета - це щастя наших читачів, аби їм кожен фестиваль приносив багато задоволення.

Цього року книжковий ярмарок розвиває супровідну програму навчання для бібліотекарів та продавців книжок. Ми переймаємо досвід інших європейських країн (як, наприклад, Швеція, що цьогоріч є почесним гостем), бо ці сфери є необхідними та ключовими для побудови та розвитку культури читання.

Читання – це незрівнянний інструмент спілкування, воно розплющує очі і допомагає нам добре зрозуміти одне одного, що у цей конкретний час може бути дуже корисним.

Магія книжок та природи

Фестиваль «Столиця польської мови»

Організатори: фундація культурна Креативний Простір, кураторка Юстина Соболевська

Ідея: поєднання традицій, культурних, природніх та історичних ресурсів для вибудування стратегії розвитку місця

Йоанна Сава, прес-секретар

Цілий тиждень у літературі —  щосерпня на природі Розточчя відбувається літфестиваль із особливою магією — духом прикордоння. Різнорідність та нашарування досвіду інших людей сприймають як вигоду, а глибокий зміст культурних фестивалів бачать далеко від центру, у провінції організатори події Щебжешин — столиця польської мови. Й кажуть, що у часах неспокою політичного література є особливо влучним способом спілкування та роздумів про світ. Торік патронами фестивалю були Віслава Шимборська та Корнель Філіпович.

Щебжешин (Szczebrzeszyn) — слово (та місце), оспіване Яном Бжехвою у вірші, що надихнуло  Пьотра Дуду створити наш фестиваль.  Воно одне із найскладніших у польській мові і є своєрідним символом.  Складне та прекрасне водночас, воно спонукає цінувати рідну мову. Перспективність місця була очевидною для засновника фестивалю, а також потреба у місцевих жителях, які можуть розвивати культуру. Місто оточують заповідні ліси Розточчя (горбисте пасмо, що лежить на території Польщі та України, із давніх часів рекреаційна зона).

Головним завданням фестивалю є промоція регіону, його природи та культури.

Приїзди письменників та читачів розвивають туризм у загальному, бо більше відвідувачів означає більше роботи для місцевих жителів. Локальні виробники можуть рекламувати або продавати свої продукти протягом фестивалю, а ще містяни мають нагоду зустрічатися із відомими письменниками та стати учасниками різного виду мистецтв. На національному рівні фестиваль просуває місцевих авторів, їх проекти та природу Розточчя.

Переконані, що промоція літератури є частиною національної ідентичності, вона розширяє горизонти. У сучасному світі молодь не особливо читає, втім, маємо її мотивувати відкривати для себе світ книг та світ мистецтва у цілому.

Проводить фестиваль неприбуткова організація Креативний Простір, що розташована у Варшаві.  Щодо статистики, то для нас щороку працює Інститут Медіа Моніторингу і перетворює відгуки відвідувачів у цифри та висновки.

Планів у нас багато, зокрема є ідея побудувати у Щебжешині центр польської мови. Щоб він став платформою для людей, які працюють із нею: письменників, продавців книжок, культурних менеджерів та митців у принципі. Думаємо про літературні воркшопи для молоді.

Читання як обов’язок

Фестиваль Мілоша

Організатори: із 2014 року Краківське фестивальне бюро та фундація Міста Літератури

Ідея: обмін досвідом взаємодії із простором світу крізь різні мови

Кшиштоф Сівчик, арт-директор фестивалю

9 років триває літературний поетичний фестиваль, натхненний Чеславом Мілошем. Експериментальна та незалежна поезія, яка ставить незручні запитання, —   ознака Фестивалю Мілоша. Питання про місце поезії у сучасному світі із уст найвідоміших поетів сучасності та несподівані дебюти новачків —  так звучить щорічний  поетичний карнавал у Кракові.

Фестиваль Мілоша є частиною довгої традиції, що походить від Поетичних зустрічей Сходу та Заходу. Це була неймовірна поетична подія у Кракові, поки Шимборська та Мілош жили там. Тепер, після смерті Мілоша, ми намагаємося втілити та розвинути його ідею поетичних зустрічей до зустрічей з усього світу.

У принципі фестиваль має свою аудиторію, особливо з університетів. Звісно, ми відкриті для нових комунікацій, але головне завдання – це публікація книжки у польському перекладі. Кожна знахідка фестивалю має втілитися у власній книжці польською, це така матеріальна річ, важлива. Книжки залишаються із нами набагато довше, аніж чотири дні поетичних читань.

Для Кракова, який є Містом літератури ЮНЕСКО, фестиваль Мілоша – це наче поетичний та літературний ресурс, наче кров у серці міста. Торік у нас була така ідея слогану фестивалю: «Починається на моїх вулицях». Тому, як ви можете собі уявити, усі вулиці старого Кракова сповнюються поезією. Цього року слоган куди гостріший: «Рік полювання» – така наша нова ідея.

Як арт-директор лише намагаюся показати поезію, яку люблю. Все решта для мене є неважливими формами. Головне – запрошувати поетів.

Шефиня фестивалю Ольга Бжезінська почала фестиваль Мілоша з Інститутом Книги через 5 років після того, як його не стало.

Не маємо довгострокових планів, на років п’ять наперед. Ми навіть не певні щодо наступного року.

Торік у нас був грандіозний список поетів з усього світу. Рон Педжет, Джейн Гіршфілд, Евґеніюс Алішанка, це такі абсолютно фантастичні майстри. Також я завжди чекаю свіжих вражень від дебютів новачків. Торік Антьє Кроґ стала одкровенням, вона мене так сильно зачепила…

Фестиваль 2018 буде повен дебютів із Іспанії, Словенії, США, із інших країн та мов.

Читання є головною екзистенційною вимогою. Для мене. Промоція та реклама – це пусті слова, якщо ми забуваємо про головний обов’язок: ч и т а н н я. І я не лише про поезію.

Літературні фестивалі та ярмарки у всі часи є каталізаторами дискусій, осередками критичного розуму, особливо у складні історичні періоди. Концепція читання як способу порозуміння зі собою та світом,  як продовження традицій, або як їх підваження та трансформація…

Наведені тут приклади подій не мають на меті доводити істинність якогось певного із цих способів, а лише свідчити про них, аби читач вирішував сам.

Читайте такожусі матеріали спецпроекту «Польський акцент»

Матеріал вийшов завдяки підтримці Польського інституту у Києві

• Текст: Анастасія Чупринська
• Дизайн: Анна Сезон
• Координація: Юлія Кушнір
• Редакторка спецпроекту: Катерина Котвіцька