У Швейцарії є давня традиція створення міських, університетських та монастирських бібліотек. Останні закладали в план будівлі ще на початку побудови монастиря. Одна з найстаріших — бібліотека монастиря святого Галлена. Реформація у XVI столітті вивела бібліотеки з монастирської аскези та заклала початок формуванню університетських бібліотек у Базелі, Цюриху, Берні, Лозанні, Женеві. Публічні бібліотеки почали з’являтися у XVII-XVIII столітті, хоч і були спершу доступні лише певним прошаркам населення; найдавнішою серед них є бібліотека міста Вінтертур. 

Згідно з федеральною статистикою, яка надається у співпраці зі Швейцарською асоціацією бібліотек та бібліотекарів (Verein der Bibliotheken und der Bibliothekare der Schweiz, або BBS), є п’ять категорій бібліотек:

1. Національна бібліотека
2. Університетські бібліотеки
3. Публічні бібліотеки
4. Мережа університетів
5. Мережа інститутів

А у зв’язку з поділом на кантони вирізняють такі типи бібліотек:

• Навчальні бібліотеки
• Бібліотеки кантонів
• Публічні бібліотеки
• Міські та муніципальні бібліотеки
• Наукові бібліотеки
• Національна бібліотека
• Університетські та інститутські бібліотеки
• Спеціалізовані бібліотеки

Серед викликів була і розрізненість швейцарських бібліотек, як університетських, так і публічних, розкиданих по кантонах країни. Крім Швейцарської національної бібліотеки, потрібна була централізована система, яка об’єднала б швейцарські бібліотечні фонди.

18 грудня 1992 року ухвалили Федеральний закон щодо роботи Швейцарської національної бібліотеки, згідно з яким головне завдання бібліотеки, — зберігати видання, написані швейцарськими письменниками та письменницями, опубліковані у Швейцарії й ті, що пов’язані з країною.

Швейцарська національна бібліотека

• заснована 1895 року в місті Берн;
• нараховує близько 5,6 млн видань;
•  120 співробітників працює на повну ставку;
• щорічно бюджет бібліотеки складає понад 30 млн франків;
• онлайн-каталог бібліотеки має назву Helveticat; 
• найстаріша книжка, яку можна знайти в каталозі, – надрукована у 1465 році;
• має власний архів HelveticArchives, який з’явився 2008 року;
• також у бібліотеці є окрема колекція оцифрованих швейцарських плакатів (Catalogue collectif des affiches suisses) із різноманітних бібліотек та музеїв Швейцарії, найдавніші з яких датовані другою половиною ХІХ століття. 

Згідно з культурною та освітньою політикою, решта бібліотек, крім національної, регулюється та фінансується відповідно до законодавства одного з 26 кантонів, у якому вони розташовані. Рішення про них приймаються на рівні парламенту кожного окремого кантону та референдумів усередині цього кантону. Серед найцікавіших бібліотек Швейцарії:

Електронна швейцарська бібліотека

У 2008 році вирішили створити загальнонаціональний науковий портал. Метою вебпорталу e-lib.ch було полегшити пошук необхідних матеріалів перш за все для науковців. Для цього вирішили об’єднати фонди швейцарських університетських бібліотек. Фінансувала проєкт Швейцарська конференція університетів Schweizerische Universitätskonferenz (SUK). Але вже у 2013 портал закрили. Онлайн-архів доступний і досі, хоча вже кілька років його не оновлюють. За короткий період свого існування на порталі з’явилися понад 20 млн документів. А шукати їх досі можна чотирма мовами. На порталі є чимало каталогів, ми обрали найцікавіші серед них, на нашу думку. 

e-rara.ch – оцифровані архівні джерела з XV-XIX століть, всього близько 15 тисяч, які можна завантажити повним текстом;

kartenportal.CH – каталог карт зі швейцарських фондів;

retro.seals.ch – ретро-періодика в цифровому форматі, понад 170 тисяч газетних статей; мета цього проєкту – оцифрувати усю наукову періодику Швейцарії (а найперше видання маленьких видавництв та наукових товариств) і надати до неї вільний захищений доступ;

e-codices – колекція середньовічних та новочасних рукописів;

swissbib – спільний каталог швейцарських університетських бібліотек та Швейцарської національної бібліотеки, де можна звантажити також і повні тексти книжок, і періодичних видань; у каталозі майже 17 млн видань із більше ніж 800 бібліотек;

digiBern – інтернет-платформа бібліотеки Бернського університету, де представлені повні тексти та карти з історії та культури міста і кантону Берн;

e-lending – можливість замовляти оцифровані видання, які через ліцензійні заборони досі були доступні лише для внутрішньоуніверситетського користування тощо. 

Бібліотечна платформа SLSP

Кур’єрську доставку книжок до обраної бібліотеки планують запустити на платформі SLSP (Swiss Library System Platform). Створили її у 2017 році з центром у Цюриху. Але доступною для читачів вона стане лише у січні 2021 року. І стане найбільшою платформою такого штибу. Адже на ній будуть представлені 475 бібліотек з усієї країни, зокрема з італійсько- та франкомовних кантонів Швейцарії. На реалізацію проєкту виділили 15 мільйонів франків. 

Користувачі SLSP зможуть замовляти доставку книжки до зручної їм бібліотеки. А віддати книжку також можна буде у будь-якій бібліотеці, яка входить у мережу. 

Томас Марті, відповідальний за проєкт SLSP, запевняє: у налагодженні зв’язків між каталогами жодна країна у світі не заходила так далеко. «Йдеться про досить сміливий крок, практично квантовий стрибок», — стверджує він. 

До запуску SLSP ще пів року, а потім платформа замінить мережу Nebis — об’єднання 140 бібліотек з усіх мовних регіонів Швейцарії, в спільному онлайн-каталозі якого наразі понад сім мільйонів матеріалів: книжок, фільмів, періодичних видань. У Nebis обіцяють, що бібліотека, у якій зареєстровані їхні користувач або користувачка, повідомить про зміни в системі, а також надасть інформацію про реєстрацію та умови використання у грудні 2020 року.