бібліотеки

Бібліотека у «Новій українській школі» – простір, який задовольняє безліч потреб

30.09.2021

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Бібліотека «Нової української школи»– простір для освітніх можливостей кожного учня, важлива ланка між науковою комунікацією та освітою. Її головна мета – забезпечити всіх учасників освітнього процесу якісним бібліотечно-інформаційним обслуговуванням, надати допомогу у всебічному розвитку усвідомлених маленьких громадян. Про те, як сучасні дитячі бібліотеки створюють абсолютно нове середовище для читачів, розповість стаття проєкту «Навчаємось разом: дружня школа».

У середині 90-х в місті Ромни, що на Сумщині, працювали одразу кілька бібліотек. Читачкою однієї із них, разом із дідусем та бабусею, була авторка цієї статті. Запах приміщення у старій одноповерховій будівлі, уздовж стін – стелажі з сотнями видань, з картинками чи без, тематично оформлені читацькі куточки та запис книжок «на абонемент» викликали у маленької дівчинки щире захоплення і закарбувалися в пам’яті на все життя.

 

З того часу пройшло багато років – бібліотеки змінилися. Так само як і потреби та вподобання їхніх читачів. 

Як виглядає сучасна бібліотека

Учениця Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №269 з поглибленим вивченням французької мови міста Києва Анна Полегенько вже третій рік веде книжковий блог в Інстаграм. Під ніком @anyta_books вона не просто розповідає про книжки, але й радить, що почитати, та популяризує читання на просторах соціальної мережі. Каже: бібліотеки просто обожнює.

 

«Я записана до багатьох бібліотек: шкільної, районної та інших. Але моя найулюбленіша – Національна бібліотека України для дітей. Там дуже багато книг, є навіть ті видання, тираж яких вже закінчився. А ще постійно відбуваються конкурси чи флешмоби – так 2019 року я стала Лідером Читання міста Києва, чому дуже рада», – ділиться Анна.

Саме шкільна бібліотека має задовольняти потреби учнів у самостійних та освітніх дослідженнях. У методичних рекомендаціях щодо облаштування книгозбірні йдеться про так звану чотирипросторову модель, популярну в багатьох країнах світу. Цей «канон» виділяє чотири основні складові сучасної бібліотеки:

 

  1. це простір натхнення – покликаний надихати й стимулювати переживання дитини шляхом організації різних подій та заходів, а також за допомогою комфортного дизайну;
  2. це місце зустрічі –  відкритий, публічний простір, де можна зустрітися з друзями та однодумцями поза навчанням, відпочити або займатися;
  3. це простір навчаннямісце, де діти можуть відкривати й досліджувати світ за допомогою відкритого доступу до знань та інформації.
  4. це перформативний простір – аби надихатися, мати доступ до творчих інструментів та матеріалів й отримати можливість для реалізації власної творчості або інноваційних рішень.

 

Бібліотека НУШ – центр спілкування, комфортний і зручний для відвідувачів. Тут можна реалізувати культурно-освітні, дозвільні, інтелектуальні потреби та ідеї. Територія книгозбірні багатофункціональна: з «гучними» і «тихими» зонами, з відкритими просторами і відокремленими місцями відпочинку. Крім цього, не варто забувати про педагогів, адже шкільна бібліотека не лише видає підручники та книжки для позакласного читання. Вона також може допомогти вчителеві з підготовкою до уроків та організації цікавого навчання. 

 

Із впровадженням новітніх технологій поняття «бібліотека» розширюється до «медіатеки» – фонду книг, навчальних та методичних посібників, відеофільмів, звукозаписів, комп’ютерних презентацій. Саме медіатека поєднує традиційне читання книг та розвиток творчих здібностей, задоволення читацьких інформаційних інтересів та сучасні технології. 

 

Дитяча бібліотека – відкрита до нового та готова до змін. Саме такою є Бібліотека для дітей ім. С. Чекаліна (м. Київ). Її співробітники не лише облаштували комфортний сучасний простір для книголюбів, але й активно комунікують зі своїми юними читачами та їхніми батьками у соціальних мережах, наповнюють власний сайт зі швидкістю редакторів стрічки новин у медіа та проводять чимало цікавих подій.

 

«Молодших школярів серед наших читачів, мабуть, найбільше. Вони ж – найактивніші наші гості. Майже щодня бібліотека проводить заходи, пов’язані з читанням, літературними чи знаковими подіями, календарними датами. На них ми запрошуємо молодших школярів, заздалегідь узгодивши це з педагогами. Ми маємо дружні стосунки та налагоджену співпрацю зі школами, які знаходяться поблизу. Зокрема, це Спеціалізовані школи №14 та №16 з поглибленим вивченням іноземних мов та Початкова школа №326 м. Києва. Крім того, маємо дружні проєкти співпраці з вихованцями Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №5. Це наші особливі читачі, вони потребують уваги, але водночас здатні надихнути наш читацький простір до подальшого розвитку», – розповідає бібліотекарка, координаторка проєкту «Зелена бібліотека» Ганна Кобець.

Популяризувати читання і не тільки

Важлива сфера для обговорення – різноманітні події й тематичні бібліотечні заходи, які задовольняють і розвивають інформаційні потреби школярів, розширюють коло їхнього пізнання світу, допомагають цікаво провести вільний час та навчатися.

 

Упродовж останнього року звична робота Бібліотеки для дітей ім. С. Чекаліна зазнала змін у зв’язку з карантинними обмеженнями. У повному обсязі різноманітні активності, заходи та майстер-класи відновилися лише наприкінці навчального року. Всі події у бібліотеці спрямовані на популяризацію читання, розвиток інтересу до книги, до бібліотеки, інтересу до власного розвитку, розкриття талантів і здібностей.

 

«Адже, сучасна бібліотека – це не лише книги, – зауважує бібліотекарка Ганна Кобець. – Це простір, здатний задовольнити безліч потреб сучасної людини. Наш проєкт «Майстерня радості» передбачає творчі зустрічі та майстер-класи. Скажімо, під час останнього ми разом з малечею та художницею Юлією Абрамовою створювали частинку арт-об’єкту з пластикових відходів для проєкту «Збережи життя». У нас вийшла неймовірна черепаха, що згодом прикрасить одну з будівель Києва. Маємо свій бібліотечний ляльковий театр, дитячу театральну майстерню, долучаємося до різноманітних заходів, наприклад, саджаємо дерева в парку Гірка Крістера чи пророщуємо жолуді. Дітям подобається саме таке спілкування, коли вони самі є учасниками важливого процесу», – розповідає Ганна Кобець.

 

«Важливо, аби книжкові події відбувалися не «для галочки», – погоджується кураторка Програми для дітей та підлітків Книжкового Арсеналу Юлія Козловець. – Суть зовсім не у форматі: просто їх мають проводити люди, щиро захоплені тим, що вони роблять. Лише тоді діти дивляться, радіють, сміються, якщо їм смішно, і готові розплакатися, якщо їм сумно. Автори, які беруть участь в таких подіях чи презентаціях, дуже ними надихаються. Минулого року під час локдауну зустрічей і спілкування з аудиторією надзвичайно бракувало».

 

Юлія Козловець займається «дитячою» програмою Книжкового Арсеналу, починаючи з другого фестивалю. Упродовж цього часу відбулося чимало змін: і в процесі роботи, і на книжковому ринку, і в літературній спільноті. Так, цього року Арсенал вперше вирішив виділили літературну програму для підлітків. 

 

«Це був експеримент, спроба дати дітям голос нарівні з дорослими. Вони пропонували теми, які їх цікавлять – про гендерні стереотипи, про ментальне здоров’я, про розвиток творчого письма. Частина програми відбувалася в онлайні, частина в офлайні. Був дуже крутий онлайн-перфоманс, про те, що таке дитинство і коли воно закінчується», – захоплено розповідає кураторка.

 

Як кураторка програми для дітей та підлітків, Юлія Козловець постійно тримає руку на пульсі «дитячого» сегменту літератури, спостерігає за тим, що видають, відстежує актуальні теми. Вона помічає: після буму перекладної літератури, нині в тренді – промоція українських авторів. Саме тому цього року на Книжковому Арсеналі влаштували перфоманс за участі провідних українських дитячих авторів «Живі письменники. Спільна історія», на якому зібралися майже 50 письменників, їхні фанати, поціновувачі, маленькі читачі. Можна було взяти автограф в улюбленого автора і сфотографуватися з ним.

 

«Маленького читача важливо захопити ще на початку, аби книжка йому сподобалась: діти дуже відверті, – зазначає Юлія Козловець. – Література для молодших школярів нині дуже різноманітна. Діти відкриті до нових знань і швидко захоплюються певною темою: хтось динозаврами, хтось роботами, хтось бджолами тощо. Тож наповнення книжкового асортименту вражає. Інший важливий фактор – круте візуальне оформлення дитячих книжок. Не секрет, що наші книжкові дизайнери та ілюстратори надзвичайно талановиті, багато з них здобули популярність на світових конкурсах ілюстрації та книжкового дизайну. Своїм візуальним оформленням вони заохочують дітей читати»

Книжкові вподобання молодших школярів

Маленькі читачі завжди відкритті, відверті, безпосередні, радісні та здатні сприймати, вивчати і відкривати світ довкола, помічає бібліотекарка Ганна Кобець. Тож і книжкові вподобання у них – найрізноманітніші. 

 

«Традиційно подобаються енциклопедичні видання про динозаврів, техніку, роботів, природу, тварин, почуття та емоції. Серед улюблених і популярних авторів – українські автори Сашко Дерманський, Андрій Кокотюха, Катерина Міхаліцина, Таня Стус, Надійка Гербіш, Наталія Щерба. Не можна оминути увагою й улюбленця багатьох поколінь Всеволода Нестайка. Серед закордонних авторів популярними залишаються книжкові серії Джеремі Стронґа, Джоан Ролінг, Меган МакДоналд, Крессиди Ковелл. І, звичайно ж, перевірена роками дитяча класика: Алана Мілн, Редьярд Кіплінг. Утім, уподобання і потреби маленьких читачів змінюються. Сучасні діти, наприклад, легше сприймають невеликі текстові твори з ілюстраціями. Також звернула увагу, що особливий інтерес серед молодших школярів викликають комікси – їх у нас теж чимало», – ділиться спостереженнями бібліотекарка. 

 

Не останню роль у виборі книжки та створення образу бібліотеки у свідомості школяра грає й оформленням простору книгозбірні. Його правильне зонування передбачає: 

 

  • відкритість;         
  • комфортність;
  • креативність;        
  • мобільність;        
  • багатофункціональність;         
  • чіткість навігації;      
  • безпеку. 

 

Важливу роль в роботі сучасної бібліотеки також грає поєднання традиційних і новітніх підходів. Адже шкільна бібліотека може запропонувати школярам абсолютно різні форми активностей: від індивідуального простору для спокійного читання до спільних зон для групових обговорень, проєктної і творчої роботи – їх ще називають «лабораторіями» або «навчальними майстернями».

Відповідати потребам часу: «Зелена бібліотека»

Рух «Green library» шириться бібліотеками світу вже понад 20 років. «Зелені бібліотеки» пропонують послуги, літературу й електронні ресурси, пов’язані з екологією, стають лідерами екологічної культури. Екопростір Бібліотеки для дітей ім. С. Чекаліна (Київ) став її своєрідною родзинкою та започаткував рух «зелених» бібліотек в Україні. 

 

Бібліотека розташована поблизу парку Гірка Крістера – відомого садівника, засновника агрошколи. Києвознавці стверджують: його зусиллями місто здобуло репутацію одного з найбільш зелених у світі. Сьогодні Крістерова гірка є об’єктом природно-заповідного фонду України і має статус ботанічної пам’ятки природи, а бібліотека тісно співпрацює з громадою, волонтерами та екологами в напрямку збереження та розвитку історичної місцевості. Разом їм вдалося створити унікальний простір з креативним екодизайном та відповідним книжковим і подієвим наповненням. Це, своєю чергою, сприяє формуванню у дітей екологічної культури, що й передбачає екологічна компетентність, Нової української школи.

І, звичайно ж, про любов

Сучасний підхід до організації бібліотеки в Новій українській школі перетворює її із книгосховища на універсальний інтерактивний простір – багатофункціональний, відкритий, доступний, здатний задовольнити потреби в освіті, розвитку і творчості кожного учня. Саме таким чином бібліотека здатна реалізувати іншу свою важливу роль – спонукати любов до книжок і читання.

 

Любов до книжок промотує блогерка Анна Полегенько. На своїй сторінці в Інстаграм вона часто організовує різні активності.

 

«Проводжу читацькі марафони, завдяки яким закликаю людей більше читати й відкривати нові книжки, підтримую ініціативи, коли мене запрошують в ролі спікера до різних шкіл. Там я розповідаю про власний досвід читання та залучаю підлітків та дітей у цей цікавий світ», – ділиться Анна.

 

«У будь-якій справі головне – не лише навчити, а й не відбити бажання дитини читати, повертатися до бібліотеки. Дружнє ставлення – це, мабуть, головний  принцип успіху. І читання тут не виняток», – погоджується бібліотекарка Ганна Кобець.

 

Читайте також: Нова українська школа: свідоме читання, а не конкурс на швидкість

 

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Його зміст є виключною відповідальністю партнера і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії.