Illustration –
слово, яке у французькій мові має багато значень. У широкому сенсі воно означає «пояснення», «інтерпретація», а його корінь відсилає до латинського слова «illustris», тобто «освітлений».

Lumières. Éditions l’Edune / CRDP Champagne-Ardenne, 2013

Цей проєкт створено до 300-ліття з дня народження Дені Дідро та присвячено знаменитій «Енциклопедії, або Тлумачному словнику науки, мистецтва й ремесел», над якою Дідро разом з Жаном ле Рон д’Аламбером працювали між 1751 та 1772 роками. До укладання цієї багатотомної праці (17 томів тексту та 11 томів ілюстрацій) долучилося свого часу багато видатних мислителів епохи Просвітництва, зокрема Вольтер і Жан-Жак Руссо. Енциклопедія містила статті про історію, мистецтво, ремесла, технології та наукові відкриття.

Спільний проєкт видавництв «Éditions l’Edune» та «CRDP Champagne-Ardenne» «Просвітники. Енциклопедія на новий лад» об’єднала роботи 11 відомих французьких ілюстраторів, кожен з яких працював над однією з одинадцяти тем оригінальної енциклопедії. До нових ілюстрованих таблиць, створених сучасними ілюстраторами додаються зображення старих гравюр з оригінальної «Енциклопедії» Дідро, і це дає змогу побачити, як кожен із художників у свій спосіб працював із референсами. 

Та що насправді робить цю книгу досконалою з естетичного погляду — це верстка й філігранна робота зі типографією. Майстерно підібрані шрифти органічно співіснують із тендітним каліграфічним декором і фрагментами гравюр. Яка ж витончена гра на нюансах та увага до деталей! Зазвичай такий збірний проєкт, з роботами різних художників, з багатьма різними естетиками – від давніх гравюр до сучасної ілюстрації – складно зробити цілісним і приборкати, аби він не розсипався. Проте вкотре знімаємо капелюха перед цим виданням, в якому вдалося віднайти новий наратив і порозуміння між естетичними ідеями XVIII та XXI століть. Chapeau bas!

 

Katy Couprie. Dictionnaire fou du corps. Éditions Thierry Magnier, 2012

Останні кілька років часто можна почути розмови про те, як змінюється й розвивається нон-фікшн. Підхід ілюстраторів до науково-популярних видань теж змінюється – все частіше книги нон-фікшн балансують на межі між наукою і мистецтвом, художники шукають нові візуальні мови і проводять власні мистецькі досліди на тему, над оформленням якої працюють. 

«Словник анатомії» Каті Купрі, виданий в «Éditions Thierry Magnier», вражає новим естетичним вирішенням, здавалося б, класичної і вже стільки разів пережованої теми. Це видання переросло свою первинну місію бути лише анатомічним атласом, воно вирвалося з рамок і стало мистецьким об’єктом. Каті поєднує старі чорно-білі гравюри з давніх медичних атласів з експресивними рисунками, офортами, літографіями, зернистими фотокопіями. Зображення накладаються, часом зі зміщеннями, всі елементи пов’язані, все працює, наче людський організм. Цятки растрових фото ніби збільшені під мікроскопом. Хребці викладені у вигадливі композиції, типи вух і носів укладаються в патерн у стилі Енді Воргола. Мікро і макро, позитив і негатив. Oh mon Dieu! Все пульсує. Здається, ще трішки — і почнеться хаос… але Каті все контролює.

 

Raphaël Garnier. Art’bracadabra. Éditions du Centre Pompidou / Éditions Amaterra, 2018

Декілька років тому паризький художник і дизайнер Рафаель Ґарньє створив серію короткометражних анімаційних фільмів для Центру Помпіду і їхнього вебпроєкту «Mon œil». Метою проєкту було пояснити дітям загальні основи візуального мистецтва у несподіваний і нетривіальний спосіб. Елементарні категорії: крапка, лінія, колір, форма, фактура, контраст, об’єм, композиція, перспектива… Абетка базових художніх понять.

Проте згодом проєкт перекочував із цифри на папір і втілився в книжці «Art’bracadabra», яку спільно видали «Éditions du Centre Pompidou» та «Éditions Amaterra». І, бігме, у книжці воно працює ще краще. Рафаель майстерно задіяв рухомі елементи книжки, поп-ап, друк різними фактурами, прозорі плівки й висічки. Кожен із цих спецефектів він застосував саме там, де це необхідно. Усі композиції успадкували від своєї первинної анімаційної форми рух, проте книга додала їм ще й тактильності.

 

Tom Haugomat. À travers. Éditions Thierry Magnier, 2018

Напевно, найточніший переклад назви цієї книги українською буде «Крізь життя».

Це тихий графічний роман – тихий, бо він без слів. Є написи, проте це лише дати та географічні пункти, покликані допомогти читачу простежити сюжетну лінію. Це неймовірна оповідь, дуже проста у правдива, бо це історія життя – від народження і до смерті. Тут є все: щастя, любов, розчарування, самотність. І все зрозуміло без слів. 

На цих сторінках багато білого тла і тиші, композиції виважені з хірургічною точністю, а оповідь просувається в неперевершеному ритмі. Том Оґома використовує дуже цікавий візуальний хід: на лівій сторінці – ракурс, із якого читач дивиться на головного героя, а на правій – те, що бачить головний герой. Це дає ефект повної присутності й співпереживання. 

 

Mayumi Otero, Raphael Urwiller (Icinori). Seoul. Louis Vuitton Travel Books, 2019

Дім моди «Louis Vuitton» започаткував серію особливих путівників містами світу. До кожного проєкту вони запрошують іншого художника чи групу художників, які їдуть на певний час до відповідного міста, мешкають там, вивчають його ритм, дух, культуру і звичаї, а тоді створюють візуальний путівник, базуючись на своїх враженнях. У серії вже вийшли путівники Парижем, Римом, Шанхаєм, Токіо… А цього разу до Сеулу поїхали Рафаель Урвіллер та Маюмі Отеро, художники зі Страсбурга, відомі як «Icinori». Рафаель та Маюмі занурилися в культуру Сеулу, його звичаї і повсякденне життя. Їм вдалося вловити найтонші нюанси й правдиву динаміку цього міста. Як розповідають самі художники: «Сеул – це органічне місто з дивовижною творчою енергією та неймовірною візуальною естетикою, що підкреслюють його велична архітектура і пам’ятки. Вишуканий смак знаходить відбиток у всьому. Місто прекрасно поєднує в собі стилі бароко і модерн». Візуальна естетика Сеулу майстерно відтворена на папері в ошатному виданні від «Louis Vuitton». Скроєно за мірками сеульських вулиць та ідеально допасовано на rue du Pont-Neuf 2.

 

Aurélien Débat. Cabanes. Éditions Les Grandes Personne, 2017

Проєкти Орельєна Деба найчастіше інспіровані архітектурою. Використовуючи прості форми, лінії та відкриті кольори, ніби граючись дитячим пластиковим конструктором, він вибудовує вежі, фабрики, житлові блоки і контейнери. Книга «Хатинки» присвячена саме такому творчому спорудженню конструкцій із простих будівельних матеріалів. До книги додається набір наклейок-будматеріалів, якими можна доповнювати вже наявні композиції чи створювати власні. Це досконала абетка сучасної архітектури й дизайну та тренажер для абстрактного мислення.

 

Adrien Parlange. Le Ruban. Éditions Albin Michel Jeunesse, 2016

Видавництво «Albin Michel Jeunesse» є для нас авторитетом: ми захоплюємося їхнім смаком, тим, кого і як вони видають. А Адрієн Парланж – це діамант серед авторів видавництва. Він завжди працює з книгою як з об’єктом – використовує формат видання, методи друку, цупкість паперу як інструменти. У «Стрічці» головним елементом ілюстрацій є лясе – стрічка-закладка, яку можна побачити в багатьох книжках. У дуже несподіваний спосіб лясе змінює свою роль на кожній наступній розкладці. Ось тут вона виступає в ролі мотузки канатохідця, а далі – voilà – і стає хвостом комети… Стрічка виходить за периметр книги, виривається з її двомірності в тривимірний простір, а розглядати цю книжку неможливо без інтерактиву.

 

Лясе –
назва стрічки-закладки, прикріпленої до верхньої частини корінця – як неважко здогадатися зі звучання, походить саме з французької мови. Перш за все слово «lacet» означає просто «шнурок».