Далі – пряма мова.

Про ресурси та цілі оновлення медіатеки

Медіатека була зачинена на ремонт із жовтня 2016 року по жовтень 2017. Власне, міська влада Ле-Перре-сюр-Марн хотіла мати сучаснішу медіатеку, яка приваблювала б ширшу аудиторію: одним словом, медіатеку як «третє місце».

Troisième lieu (з фр. третє місце) –
концепція, яка прийшла з англомовних країн і поширилась у Франції. Позначає місце, де люди можуть проводити час і спілкуватися поза домом або роботою.

Детальніше про це – в матеріалі про інновації у французьких біблотеках.

 

Депутати ставилися до цього проєкту з великим ентузіазмом, і ми просили фінансування на рівні департаменту, регіону та держави.

Держава особливо допомогла нам фінансово в тому, що стосується цифрових технологій, – за посередництва Регіональної дирекції у справах культури, – а також в оновленняі фізичних та електронних фондів. Експертний супровід і увага спеціалістів РДСК в Іль-де-Франс зіграли ключову роль в успішному втіленні цього проєкту. 

У центрі нашої уваги від початку стояли відвідувачі. Щоби краще розуміти вподобання й потреби мешканців Ле-Перре, перш за все ми провели дослідження населення, порівнюючи його з комунами аналогічних розмірів (у Ле-Перре проживає понад 30 тисяч осіб – Е. Є.). 

 

Щоб зробити приміщення доступнішим для людей з інвалідністю і привабливішим, а також створити нові зони, ми прорідили полиці. Паралельно впровадили нову систему сигл (коротких буквено-циферних позначок, які присвоюють кожному документу бібліотеки – Е. Є.), що спростило категоризацію документів – стало легше знаходити й розставляти їх на місця. До речі, про документи: ми спростили їх опис і ввели порядок роботи з документами для зручнішого отримання та обробки замовлень. Також ми придбали абонемент на «Electre» (розробник програмного забезпечення для роботи з даними у книжковій сфері – Е. Є.) для ефективнішої, точнішої, гармонійнішої та інформативнішої каталогізації.

Для злагодженішої роботи ми всією командою переписали й спростили внутрішні правила, а також розробили принципи комплектації фондів. 

Charte documentaire (фр. статут комплектації фондів) –
стратегічний документ, що визначає, за яким принципом комплектуються фонди бібліотеки (медіатеки), містить детальний план поповнення та протокол відбору документів.

Одним із наших пріоритетів було надати відвідувачам більше автономії. У цьому нам дуже допомогла заміна кафедр для видачі літератури технологією RFID (радіочастотна ідентифікація – Е. Є.). Ще ми попрацювали над прийомом відвідувачів завдяки внутрішнім тренінгам і розробці відповідного протоколу.

Що ж до цифрових технологій, з 2019 року ми використовуємо нову АБІС (автоматизовану бібліотечну інформаційну систему – Е. Є.), а також новий вебсайт (і мобільний додаток), які дають змогу пропонувати онлайн-послуги цілодобово. Ми також скористалися новою системою для вдосконалення каталогу – розширили опис документів.

Урешті, під час ремонту приміщення ми звернули особливу увагу на таблички й написи та пропрацювали меседжі, які хотіли донести.

 

Про труднощі на шляху до оновлення

Основною складністю було за короткий час (3 роки) перейти від закладу, який давно не оновлювався, до провідної та інноваційної медіатеки. Для цього ми розподілили роботу на кілька етапів: 2017 рік був присвячений ремонту й реформуванню фондів і внутрішніх правил. 2018 року велася розробка програми заходів. 2019 рік пішов на цифрову частину (АБІС, RFID, сайт) і облаштування простору, пов’язане з запровадженням пунктів самообслуговування й скасуванням кафедр для видачі документів у жовтні 2019-ого. 2020 рік був присвячений безперервному пристосуванню до пандемії і все більшої пропозиції цифрових ресурсів. Це була вкрай напружена робота як для дирекції медіатеки, так і для всієї команди, але важлива в рамках нашого проєкту «Медіатека 2.0». До того ж для нас стала справжнім викликом потреба мобілізувати різні міські служби, щоб довести ці реформи до кінця, але все вдалося. З 2020 року успіхи медіатеки залежать, передовсім, від кооперації різних міських служб, а також активного залучення команди.

Окрім цього, попри успіх медіатеки серед населення після її оновлення 2017 року (+30% до відвідуваності), деякі користувачі були незадоволені новою медіатекою (зокрема зменшенням кількості друкованих видань у фонді). Із такими випадками завжди складно й неприємно мати справу, але їх було дуже мало порівняно з переважною більшістю задоволених відвідувачів. 

 

Як мотивувати команду

Лояльність команди в першу чергу ґрунтується на проведенні зустрічей для справжньої рефлексії та обговорень, на яких кожен може висловити власну думку й вислухати аргументи від усіх сторін. Для втілення такого проєкту необхідно, щоб кожен долучився до активної співпраці. Хоча остаточні рішення й залишаються за дирекцією, їх усе одно слід приймати разом та оголошувати всім. Такі кардинальні зміни також мають передбачати особливу увагу до психологічного добробуту наших колег.

До того ж, коли йдеться про великі зміни, вагому роль відіграють тренінги для команди. Ще ми весь 2017 рік відвідували різні бібліотеки, радилися з колегами, збирали в пресі матеріали про інновації в медіатеках…

 

На мою думку, зміни, хай то в цифровій чи будь-якій іншій сфері, передбачають однаковий план дій. От тільки, мабуть, із цифровими технологіями є велика спокуса вирішити, що це чарівна паличка і що вони самі собою спростять усі процеси. Проте це не так. Спершу слід передивитись усталені практики, привести їх до ладу, запровадити нові, якщо їх бракує, і лише після цього обрати найвідповіднішу технологію. Немає нічого відсталішого, ніж запроваджувати нові інструменти, не змінюючи застарілих практик, до того ж різних для кожного працівника.

Наприклад, візьмімо встановлення пунктів самообслуговування в жовтні 2019 року. Без попередньої роботи, яка велася з 2017, вони зовсім не були б такими ефективними, практичними й зручними. У чому полягала ця попередня робота? По-перше, докорінний перегляд фондів (розроблені принципи формування фондів, прорідження, зміна сигл…), по-друге, оснащення всіх документів RFID (дуже просте обладнання, запроваджене з усією серйозністю, щоб уникнути технічних проблем у подальшому), по-третє, комунікаційна кампанія щодо встановлення пунктів: з весни 2019 року ми роздавали флаєри й розміщували оголошення на кафедрах бібліотекарів, щоб за кілька місяців попередити користувачів про глобальні зміни. З літа 2019 року ми поставили в приміщенні один пункт самообслуговування, щоб відвідувачі ознайомилися з ним. 

 

Без усіх цих попередніх приготувань пункти самообслуговування не здобули б такого успіху й прихильності аудиторії. А в довгостроковій перспективі користувачі швидко та інтуїтивно змогли опанувати користування ними.  Тож розмірковування над уведенням технології виявилося кориснішим за саму технологію. Пункти самообслуговування розкрили свій потенціал на повну, прискорили й спростили процес роботи та дали змогу нашим колегам приділяти більше часу спілкуванню з відвідувачами – і все це завдяки тому, що ми продумали їх уведення.

 

Про програму заходів: як сформувати і як реалізувати

На початку 2018 року, під час реструктуризації персоналу й скасування відділів (дорослого й дитячого) було створено посаду відповідального за заходи та партнерства, щоб зробити акцент на подіях у медіатеці. З вересня 2020 року цю посаду обійняла інша людина, і тепер велика увага приділяється заходам, призначеним для найменших наших відвідувачів, а також пов’язаним із цифровими технологіями (робота з пристроями та програмами, перевірка достовірності інформації в мережі…). Близько двох третин усіх заходів проводять самі працівники, а іншу третину доручають зовнішнім спеціалістам.

Перш ніж формувати оновлену програму, ми провели роботу над засобами комунікації: друкованими (флаєри, міська газета) та електронними (вебсайт міста, вебсайт медіатеки, пункти самообслуговування, три екрани, міська емейл-розсилка, розсилка медіатеки…).

2018 року ми трохи «навмання» розпланували заходи, а тоді визначили, що краще працює, і переформатували програму, щоб закріпити за собою здобуту аудиторію.

 

Наразі ми налагоджуємо мережу партнерів (консерваторія, культурний центр, місцеві діячі…). Партнерства допомагають привабити різнопланову публіку, яка навряд чи прийшла б просто так. Дуже важливим чинником просування медіатеки є щорічна участь у форумі міських асоціацій. На жаль, пандемія страшенно ускладнює це завдання, але ми все одно стараємось!

У нас є дуже великий запит на заходи для дітей до трьох років, адже в демографічній структурі міста все більшу частку займають молоді сім’ї. До того ж добре працюють майстер-класи для батьків і дітей, креативні майстерні для дітей 4-10 років і заходи на тему цифрових технологій, програмування та відеоігор для віку 7-14 років. Також великим попитом користуються читання й вистави на подвір’ї медіатеки (і це дуже практичний вибір у теплу погоду та під час пандемії).

 

Про взаємодію паперової книги й цифрових технологій

Цифру більше не слід вважати замінником чи конкурентом – це радше додаткова опція, яка розширює та урізноманітнює пропозицію.

Із практичної точки зору, цифрові технології – це незамінний інструмент у нашій діяльності й у житті наших користувачів. Тож варто робити їх доступними й допомагати користувачам опанувати їх.

Пандемія ковіду з її карантинами показала, що цифрові ресурси бібліотек дають людям змогу підтримувати зв’язок із закладом і з культурним життям, але не замінюють звичних практик, коли заклади знову відчиняються. А ще цей період дозволив працівникам взяти на озброєння більше цифрових засобів.

Стосовно друкованих видань, більшість світових досліджень свідчать, що інтерес до книги не зник, і ми бачимо це на прикладі власних відвідувачів. Цифру не варто протиставляти книжці.

Звичайно, голоси проти цифри лунають і досі, але бібліотека, власне, і має докладатися до «дедемонізації» електронних засобів. Так, цифрові технології можуть призводити до зловживань (які, між іншим, люблять перебільшувати в ЗМІ), але питання в тому, щоб знайти баланс, і в цьому плані бібліотеки можуть відіграти важливу роль.

Школа і батьки передовсім звертають увагу на небезпеки. Бібліотека має показувати позитивні наслідки поширення цифрових технологій. Один із напрямків роботи тут може бути освіта для батьків. Власне, батьки не завжди встигають стежити за розвитком своїх дітей у цій сфері й не приймають того, чого не розуміють. Тож бібліотека може стати посередником і для батьків, і для дітей. Наприклад, ми пропонуємо дітям доступ до електронних ресурсів «Моя маленька медіатека» (спільно з телеканалом «Arte») і «Universalis Edu» (дитяча онлайн-енциклопедія).

Тож на наших полицях можна знайти не лише книжки, а й аудіовізуальні матеріали (включно з відеоіграми) та настільні ігри. До того ж ми пропонуємо заходи, пов’язані як із книгою, так і з електронними ресурсами. Посередництво та освіта у сфері цифрових технологій складають невід’ємну частину діяльності нашого закладу.

 

Відповіді надала команда медіатеки Ле-Перре-сюр-Марн.