…і тим паче на Книжковому арсеналі. Якщо 2017-ий рік був багатий на українську дорослу прозу, то 2018-ий вже встиг потішити чудовими дитячими виданнями. У цьому огляді ми зібрали цікаві українські тексти та переклади, на які варто звернути увагу під час весняних фестивалів.

0+

Мануела Анкутічі. Я бачу! А ти? Невгамовний зоопарк

ілюстрації Мануели Анкутічі, переклад Юрія Бедрика. – Київ : Артбукс, 2018. – 36 с.

Усім добре відомі картини італійця Джузеппе Арчімбольдо: портрети, складені з овочів та фруктів. Новинка від видавництва Артбукс наслідує цей метод і пропонує 36 сторінок зображень, створених у схожий спосіб: фігурки тварин складаються з різноманітних дрібних дитячих іграшок та елементів конструктора.

А віршовані завдання пропонують розшукати серед елементів картинки якісь конкретні фігурки. І це дуже нагадує віммельбухи, у яких серед хаосу треба знайти певних персонажів чи детальки. 

3+ 

Оксана Була. Туконі – мешканець лісу

ілюстрації Оксани Були. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. – 44 с.

Якщо в Туве Янссон були мумі-тролі, то в українських читачів тепер є не менш цікаві й популярні персонажі. Це туконі – лісові мешканці та духи-оберігачі, з якими ми вже знайомі завдяки книжкам-картинкам Оксани Були «Зубр шукає гніздо» й «Ведмідь не хоче спати».

У новій книжці ілюстраторки менше сюжету, зате відбувається справжній ритуал у дусі друїдів. Туконі сходяться до дерева, в яке влучила блискавка, щоб здійснити ритуал єднання і відновити гармонію у лісі. 

Галина Вдовиченко. Сова, яка хотіла стати жайворонком 

ілюстрації Христини Лукащук. – Чернівці : Чорні вівці, 2018. – 48 с.

Усі добре знають «Маленького Привида» німецького письменника Отфріда Пройслера. Його персонажу заманулося побачити, що ж відбувається у світі у нетиповий для нього час – вдень. Сова із книги Галини Вдовиченко потрапила у схожу ситуацію: наслухалася Жайворонка й вирішила, що їй несправедливо приділили найгірший час доби.

Тільки якщо Пройслерів Привид влаштував гармидер і залишився задоволений денним життям, то Сова Вдовиченко – справжня інтровертка – одразу відчула, що її не цікавить існування в чужому ненічному середовищі.  

Сьюзан Креллер. Швидкожер-монстр, який завжди запізнювався

ілюстрації Сабіни Бюхнер, переклад Н.Феньової. – Харків : Віват, 2018. – 80 с.

Що буде, якщо дати дитині змогу самій ходити в усіх справах, самій готувати, самій влаштовувати прибирання? По-перше, відповідальні батьки схопляться за голову. А по-друге, вийде те саме, що у книзі про монстра Швидкожера. За весняним прибиранням він так захопився, що так нічого й не прибрав. Зате випадково створив зі своїх речей печеру, в якій так зручно гратися. Ця книжка ставить монстрика у всілякі ситуації, де він має самостійно давати собі раду з усіма побутовими справами. Тож це щось на кшталт практичної реалізації популярних нині методів виховання самостійної дитини. 

6+ 

Володимир Арєнєв. Відчайдушний боягуз

ілюстрації Ліни Квітки. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. – 84 с.

Оповідання українського фантаста Володимира Арєнєва вирізняються не так своїм фантастичним елементом, як своєю терапевтичністю. У кожного є страхи, особливо в малого Данька. Але Арєнєв штовхає свого персонажа в різноманітні ситуації, в яких він зможе зрозуміти, як жити зі страхами.

Загубитись в зоопарку, почути сварку своїх близьких, подружитись із хлопцем, якого всі навколо вважають небезпечним, – автор пропонує не уникати цих ситуацій, а зазирнути в очі страху й розробити детальний план дій. Тож послідовно переживаючи всі страшні й неприємні ситуації, Данько проходить терапевтичний курс, який допоможе йому не витісняти свої страхи й проблеми. А це непоганий спосіб заощадити на послугах психотерапевта в майбутньому.

Це зробила вона 

– Київ : Видавництво, 2018. – 104 с.

Відомий проект «Історії на добраніч для бунтарок» надихнув цьогоріч два видавництва створити хороші аналогічні видання про видатних українок. «Це зробила вона» – історії про боротьбу видатних українок за краще майбутнє. Це коротенькі тексти про те, що ці жінки зробили всупереч стереотипам, патріархальним нормам і здивовано-зневажливим поглядам на них.

Це текст-приклад, який поруч із гендерними квотами та іншими профеміністичними діями покликаний відновити гендерний баланс у світі. І, звісно, дати привід пишатись своїми діячками.

9+ 

Володимир Рутківський. Щирик зі Змієвої гори

ілюстрації Іви Михайлян. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. – 256 с.

Джури, половці, давні українські герої, народний фольклор та інші прадавні ситуації, в які якимось чином потрапляють сучасні діти, – характерний матеріал для дитячих книжок Володимира Рутківського. На цей раз він пише про Змія Гориновича, Костія Безсмертного та маленького дракона Щирика, який замість того, щоб з’їсти свого слугу Андрія, заводить із хлопцем дружбу й прагне зробити все, щоб не перетворитись на зле чудовисько з легенд, спрагле крові. Ця книжка про те, що в нас завжди є вибір. Навіть у потенційно хижих драконів. 

Дорота Касьянович. Привіт, вовки 

переклад Божени Антоняк. – Львів : Урбіно, 2017. – 232 с.

Який вигляд має дитяча арт-терапія на практиці? Одинадцятирічний Філіп почувається самотнім. Батько ставить роботу вище за дозвілля із сином, а мама не робить жодних спроб, щоб його зрозуміти. І тільки тітка Агнешка, письменниця, яка живе в таємничому й тихому домі, розуміє, що хлопцеві погано. Ця творча фея наштовхує героя на думку про письмо як терапію. А заодно допомагає порозумітися з батьками.

Таня Малярчук. MOX NOX

ілюстрації Каті Слонової. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. – 120 с.

Людство вимерло, а на руїнах цивілізації живуть птеропуси, кажани-вегетаріанці. Вони страждають від зими, передають знання тільки усно і всіляко уникають помилок своїх двоногих попередників. Та серед них є допитлива підлітка Тереза, якій замало обмежених відповідей. Вона рятує кажана, який харчується комахами, піддається насмішкам однолітків, переживає покарання за непослух від своєї громади.

Але бунт цієї юної особи робить з неї такого собі Мойсея, що прагне не лише знайти відповіді про справжній світоустрій, а й вивести своє плем’я до кращого життя. І, здається,  саме Терезі має відкритись шлях до манґрових лісів вічного достатку.

13+

Тетяна Стрижевська. Де ESC з моїх халеп? 

– Київ : Легенда, 2018. – 256 с.

Сніжка не страждає від романтичних почуттів, тямить у компах, дивиться аніме та дружить із хлопцями. Але одного дня вона відступає від звичного способу життя – закохується. І, на нещастя дівчини, її обранець – скрипаль і типовий сноб. Сніжці доведеться пережити не одну халепу, щоб зрозуміти: краще бути собою і шукати хлопців, з якими у вас спільні інтереси, а не намагатися завантажити на плеєр усю колекцію популярної класики.

Та й робити вигляд, що ти досвідчена культурологиня й елегантна леді, коли все геть не так, – не найкраща ідея. Хороший підлітковий текст серіального типу, з якого, до речі, цілком можна було б зробити аніме, яке так любить головна героїня. 

Марина Макущенко. Темний бік будинку

– Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. – 328 с.

А що якби у будинків були душі? Чи принаймні духи, які прожили із цим будинком всю його історію? Марина Макущенко написала фентезі, яке олюднює старі київські будинки. У кожному із них живуть домовики, серед яких 14-річна Яра, дівчина-домовичка з Першого будинку на Ярославовому валу. На відміну від традиційних домовиків, Яра не прагне стати Газдинею й піклуватися про дім, а гуляє містом, підшуковує паролі до будинків, знайомиться з їхньою історією. Принагідно закохується в домовика з Шоколадного будинку й розуміє, що вона дещо інша істота, ніж її батьки. Тож їхні традиційні цінності ніколи не стануть головними для Яри.

Це дуже милий київський текст, з яким цікаво гуляти Києвом, відкриваючи для себе наново маскарони з будинків та їхню історію, яка часто є темним боком цих споруд. Тобто прихованою від нас або не такою романтичною чи щасливою, як це можна було б уявити. Адже за стінами будинків ховаються не тільки добрі домовики, а й злі істоти. А люди байдужіють до прекрасних споруд з історією і бездумно прагнуть знищити їхні душі. Шкода тільки, що антизабудовницькі мотиви тексту, а також порушені проблеми антисемітизму й історії НКВС настільки явні в цьому фентезійному тексті.