Акварельний «Вітер у вербах» Оксани Булькевич

Часто проекти молодих українських ілюстраторів залишаються поза увагою. Багато з них лежать «у шухляді» і чекають свого часу, щоб стати відомими. Ми вирішили виправити ситуацію – і регулярно знайомитимемо вас із цікавими роботами. Перша наша героїня – Оксана Булькевич та її ілюстрації до роману Кеннета Грема «Вітер у вербах».

Про ілюстрації

Проект розпочався в майстерні плакату Академії мистецтв у Кракові, якою керував відомий професор Пьотр Кунце. Він, помітивши мою зацікавленість ілюстрацією, запропонував, замість стандартних завдань, зайнятися проектом однієї з його улюблених книжок – «Вітер у вербах». Книжку я доти не читала, але охоче прийняла його пропозицію. Не тільки тому, що ілюстрування нового для мене твору цікаве тим, що відбуватиметься без шкідливих інколи сентиментів та упереджень, буде своєрідним викликом, але також і з тієї причини, що я давно і сильно закохана в англійську літературу та культуру.

У книжці описаний побут початку минулого століття. Саме цей період мені найбільш до душі, і глибоке вивчення його приносить найбільше задоволення. Цим я і зайнялась. Хотілося показати настрій англійської провінції – спокійної, із досить простим і розміреним життям, типовим для тих (і не тільки) часів, героїв, не без своїх оригіналів та диваків, зі звичними розвагами та безпосередньою любов’ю до природи. Роман, як властиво англійській літературі, наповнений яскравими типажами і архетипами, для повнішого розуміння влучності та дотепності яких необхідний багаж досвіду та відповідних знань про побут тих часів. Власне в цьому суть моєї роботи – якомога вірогідніше відтворити для читачів той світ, який автор описав на словах тим, хто в ньому жив і ловив його образи на льоту.

Під час роботи над проектом найважче було втриматися і не зануритись у цей світ з головою, не нагромадити море деталей та кольорів. Навчитися тримати себе в руках – це своєрідне тренування.

Ілюстрації створені за допомогою акварелі, паперу, клею та ножиць. Ця техніка, в якій я працюю, є чимось середнім між аплікацією та колажем. Людям подобається називати її 3D.

Це навчальний проект, тому реалізований він частково – проілюстрована лише частина роману. Я із задоволенням продовжу роботу, коли знайду видавця для співпраці. Права на ілюстрації належать мені і я є контактною особою на придбання прав.

Про впливи

З дитинства я була палкою прихильницею творчості Владислава Єрка. Він навчив мене уваги до деталей і тому, що ілюстрація мусить бути такою, щоб було цікаво роздивлятися і знаходити нове продовження історії.

Пізніше я познайомилася з «першими кроками дизайну» Вільяма Морріса і його Arts and Crafts movement. Мені імпонує його підхід до виробництва – безкорисне прагнення прекрасного, ручна праця та, знову ж таки, – увага до деталей.

Вважаю, що на сьогодні найкраще зобразити природу здатен тільки Хаяо Міядзакі, я намагаюсь вчитися цьому у нього. Також він завжди був живим доказом того, що діти ні в якому разі не є «нижчими» за дорослих, і потребують якості продукції якщо не вищої, то, принаймні, рівної. А до того ж – поваги, як реальні споживачі. Тому мають право на найкращі як історії, так і предмети мистецтва.

Про ілюстраторку

Народилася у Києві, зараз проживаю у Кракові і навчаюся на магістратурі в Академії мистецтв ім. Яна Матейка. Займаюся анімацією та ілюстрацією, зокрема для дітей. Виконую приватні замовлення. Відкрита до нових пропозицій від бажаючих з усього світу – завжди в пошуку ідей: що б створити і що б намалювати. Люблю і стараюся створювати красиве.