Беа Джонсон. Дім — нуль відходів

Скарґа, Барбара. Після визволення… 1944–1956 / Барбара Скарґа ; пер. з пол. Дмитра Антонюка. – Чернівці : Видавництво 21, 2018. – 352 с. ISBN 978-617-614-195-2

Ця книжка – своєрідний репортаж зі сталінських таборів. Заарештована 25-річною дівчиною за зв’язки з польським підпіллям, Барбара Скарґа (1919–2009) пройшла всі етапи радянського “перевиховання”: тюрма, трудові табори, заслання. Хоч події в книзі описано з віддалі трьох десятиліть, авторка дуже живо відтворює збережені в пам’яті деталі й сюжети з побуту зеків, образи людей по цей і по той бік колючого дроту, свої тогочасні думки й відчуття. Це непроста мандрівка спогадами, але, як пише авторка: «Є речі, варті не просто бути зафіксованими. Про них треба б кричати так голосно, щоб той крик почули всі. Бо вони й досі актуальні, й досі наче камінь на нашій долі».

Колись, як ми ще сиділи в таборі, то обіцяли собі описати його з гумором як світ цілковитого абсурду. Сьогодні ж мені важче зберігати той гумор, може, власне, тому, що дивлюсь з віддалі, тому, що вже є не актором, а глядачем, який усвідомлює моральне та фізичне спустошення, яке принесли ті роки. Але часом насмішка сама проситься на перо, бо гостріше сприймає, яскравіше змальовує.