Винесемо за дужки – Книжкова палата України у своїх статистичних звітах враховує тільки надіслані видавцями обов’язкові примірники – і погляньмо на це, як на пласт даних, які з року в рік не є точними, та все ж широкими мазками підсумовують його, відображають державну політику й на дещо таки натякають. І якщо на цей пласт глянути через дуже грубі скельця окометра, то побачимо, що минулого року не сталося проривів, не вдалося дістати зірок із неба, але разом із тим «ми добре собі йшли». І про це свідчать дані Книжкової палати України, які установа надала у відповідь на офіційний запит Читомо.

«Не всі видавці сумлінно виконують вимоги законодавства. Як наслідок, суттєву частку загального потоку обов’язкового примірника становлять видання, доставлені з порушенням строку доставляння (іноді до 10 років). Так, у 2018 році відсоток видань минулих років становив 23,4%, у 2019 — 24,4%», — прокоментували Читомо різницю із реальною температурою по палаті в держустанові.

Щоб виправити ситуацію, Книжкова палата України, наприклад, окрім щоквартальних звітів видавців про випуск книжкових видань за формою 1-В (книги), стежить за новинками завдяки рекламній розсилці видавництв та відомостей з їхніх веб-сайтів, книжкових інтернет-магазинів, виставок тощо.

«У разі виявлення порушень Книжкова палата України направляє видавцям листи. Так, у 2019 році видавцям направили 116 листів. Результат (станом на 25 грудня 2019 року) – 51 суб’єкт видавничої справи надіслали 1141 звіт та 29 доставили 317 обов’язкових примірників документів», — розповідають у палаті, але, як бачимо, понад 60 видавців проігнорували законодавчі нормативи.

Назви / Наклади

Підсумовуючи 2018 рік, ми в нашій аналітичній статті розповідали про небувале асигнування з боку держави (тоді держава виділила 120 мільйонів гривень на бібліотечні закупівлі, а це може бути відчутним для ринку, обсягом у 2,7 млрд грн*) і водили по кавовій гущі щодо 2019 року з його зменшенням дотацій – 87 мільйонами на держзакупівлі. Але навіть попри це минулий рік виявився успішнішим за попередні, і, здавалося, ми вийшли з кризи. За назвами, у порівнянні з 2018 роком, за даними Книжкової палати України, відбулося зростання на майже 8%, а за накладами – на 30,26% (хоча не обійшлося без сюрпризів, про них — далі). 

* – за даними Українського інституту книги

Якщо порівнювати ширший період, то 2019-ий за 15 років на третьому місці за успішністю (досі не вдалося обігнати передреволюційні роки, але вдалося 2008-й).

Мова видань

Тенденція щодо мовного питання трохи змінилася. Кількість назв і українською (18142), і російською (3449) зросли у порівнянні з 2018-тим. Така ж ситуація і з накладами (52513,2 тисячі проти 47022,1 тисячі примірників). 

Та попри це 2019-й перевершив минулий і знову став рекордним: за роки незалежності за назвами й накладами, виданими українською мовою.

Найуспішнішого для всього українського книговидання 2013 року наклади книжок українською мовою були також меншими (37892,9 тис. примірників), зате наклади видань російською сягнути тоді 27652 тис. примірників. 

Тим часом минулого року наклади книжок російською впали до 5 424,5 тисячі примірників, що на 11,6% менше, ніж 2018 року (тоді наклад книжок російською мовою склав всього  6106,2 тис. примірників). З 2005 року це найнижчий показник, адже у 2008-2013 роки наклади книжок російською й українськими мовами були, по суті, майже однаковим. 

2019 року наклади книжок українською майже вдесятеро перевищували наклади видань російською.

Звісно, ці дані ніяк не корелюють з даними соціологічного опитування Ukrainian Reading and Publishing Data 2018, за яким частка читачів, які обирають книжки російською мовою (28%) є дещо вищою, у порівнянні з часткою тих, хто обирає книжки українською (24%). Але найчастіше читачі обирають мову, якою була написана книга (33%). Для ще 12% читачів мова книжки не має значення. А молодші респонденти дещо частіше віддають перевагу книгам українською мовою. 

Розбіжності у цих даних, насамперед, можуть бути пов’язані з тим, що українські наклади «зробила» продукція, видана зовсім не для вільного ринку – агітаційні передвиборчі матеріали, що призвели до підйому такого сегменту як «громадсько-політичні видання», а також навчально-методичні матеріали (наклади у порівнянні з минулим роком зросли на 7,7 млн), виготовлені в межах держзамовлення. 

Звісно, популярність російської мови стимулюється і доступністю російської книги, що попри обмеження імпорту все ж з’являється на українському ринку: як силами імпортерів, так і у вигляді контрафакту.

Читайте також Кримінальне чтиво: як книжковий ринок відреагував на обмеження росліту

Але повернімось до інших мов національних меншин: лише 177 назв фіксує установа загальним накладом 234 тисячі. З них румунська (56), угорська (33), польська (33) і німецька (28). А це навіть менше, ніж 2018-го року. Тобто ситуація із випуском книжок мовами національних меншин не покращується — натомість, на цьому питанні намагаються зіграти ті, хто прагне повернення російської книги на український ринок, підтримуючи «мову нацменшин». Власне, з цієї статистики з року в рік  бачимо, які з мов такої підтримки справді потребують.

Кримськотатарською і грецькою в Україні спромоглися видати лише по 4 книжки, на івриті – одну.

Що ж до мов народів світу, то тут традиційно лідирує англійська з 582 друкованими одиницями загальним накладом 1431,3 тисячі примірників. До речі, у порівнянні з 2018-тим роком окремих видань англійською зафіксували майже так само. Видання іншими мовами – це, швидше, винятки з правил. 

Тематика та цільове призначення

За кількістю назв у тематичних групах лідирують «Політичні і соціально-економічні науки» (5488), проте та тлі останніх виборів не варто пов’язувати такі показники з розквітом науки. 

За цільовим призначенням громадсько-політичні видання також є досить великою групою з безпрецедентною динамікою зростання: у 2014 році (рік минулих президентських виборів) наклад громадсько-політичних видань складав лише 49 тис примірників, у 2018-му – вже понад 85 тис., а у 2019 році — 5,4 млн примірників. 

В комерційному сегменті книговидання також можна побачити позитивну тенденцію: зокрема кількість назв худліту зросла на 734 назви (16 %) і за накладами на 1,1 млн (17%), дитячої та підліткової літератури – на 390 назв (16%) та наклад на 0,5 млн (10%), науково-популярні видання зросли в назвах на 688 (29%) на накладах на 0,9 млн (на 28%).

За накладами лідирує, очевидно, блок «Освіта. Педагогіка. Культура» з 4773 назвами та 28 735,6 тис. примірників. Та й категорія «Навчальні та методичні видання» у 2019 році позначилася найбільшими за 15 років (ризикнемо припустити — за всю історію незалежності України) накладами: 37,3 млн примірників, що становить 61% від усіх накладів. Лише 2013 рік трохи наблизився до цих обсягів з 36,5 млн примірників, які становили на той час – 52% від усіх накладів.  

Особливо цікаво усі ці дані буде порівняти з обсягами ринку, які Український інститут книги обіцяє озвучити уже в другому півріччі.

Територія

Як і в попередні роки, Київ лишається столицею українського книговидання, але 2019 року він ще більше закріпив свої позиції: 8 456 назв загальним накладом 29 546,1 тисячі примірників вийшло саме в ньому. 

Книговидавничий процес у Харківській області теж упевнений і продемонстрував зростання: 6 291 назв загальним накладом 22 327,3 тисячі примірників вийшло саме в ньому. 

У Львівській області також видавали більше: 1 795 назв загальним накладом 2 904 тисяч примірників. 

Але несподівано за накладами Львівщину обігнала Тернопільська (2928,3 тисяч примірників), хоча за назвами – 826 – їй до трійки-лідерів далеко.

Вочевидь, тут зіграв роль випуск навчальної літератури й держзамовлення.

Найменше книжок вийшло на Луганщині – 44 назви загальним накладом 11 тисяч примірників.

На Кіровоградщині, за даними держструктури, вийшло всього 98 назв книжок загальним накладом 33,8 тисячі примірників, що може свідчити про нерозвинутість видавничої культури в цьому регіоні.

Видавництва-лідери

На чільних позиціях усіх статистичних даних – як завжди, харківські видавці. Беззаперечне лідерство за назвами (819) та накладами (6,7 млн) здобуло видавництво Інтелект України.  Заснований 2012 року, серед топу «Інтелект України» з’явився лише у 2018, і з того часу подвоїв кількість назв та наклади. Видавництво спеціалізується на виданні підручників. А от лідером 2019-го року серед комерційних видавців традиційно став «Клуб сімейного дозвілля»*, яке, щоправда, видало на 71 назву менше, ніж у 2018 році, майже незмінним залишився сукупний наклад видавництва, що склав близько 4 млн примірників. Видавництво досі не може вийти на показники 2016-го, що перевищували 10 млн примірників.

Щоправда, за накладами КСД поступилися видавництву «Ранок», що завершило минулий рік з 754 назвами (+52 назви цьогоріч) загальним накладом понад 5,5 млн примірників (що майже на 0,9 млн менше, ніж торік). Проте нагадаємо, що в редакційному портфелі Ранку, також є і навчальна література.

Великий стрибок за кількістю назв здійснили видавництво «Фоліо» (674 назв проти 415) та накладом 1,03 млн (проти минулорічних 948 тис.).

«Кристал бук» видали 392 (що майже на 200 назв більше, ніж торік!) та майже вдвічі збільшили наклади (895,5 тис. проти 485 тис.), «Видавництво Старого Лева» додали до свого каталогу цьогоріч 110 нових видань (351 проти 241) та вдвічі збільшило наклади до 1,031 млн. «Форс Україна» з 281 назвою* (тож видань торік було менше за менш як 137). Проте останнє видавництво не увійшло за версією Книжкової Палати у двадцятку лідерів за накладами. 

Менш вдалим цей рік, у порівнянні з 2018-м вдався для видавництв «Віват»*, що цьогоріч видали майже на 130 назв менше і скоротили наклади більш як на 50%, а також для видавництва «Навчальна книга — Богдан», яке випустило 249 видань (на 31 назву менше, ніж торік), та скоротили свої наклади майже на 100 тис. примірників. Таким чином видавництво «Віват», що торік займало 3 місце серед комерційних видавців, опинилося на 18-му.

«КМ-Букс» втримали показники минулого року, збільшивши кількість назв майже на 50 позицій (498 цьогоріч) та дещо додали у накладах: 1, 088 млн проти мільйона.

З’явилося у рейтингу досі невідоме широкому загалу видавництво «Твори» (в інтернеті є інформацію про таке видавництво-друкарню у Вінниці), що видало 432 назви, проте не увійшло у двадцятку лідерів за накладами. Решта видавців — спеціалізуються виключно на навчальних виданнях.

* станом на 15.04.2020 року видавництво «КСД», «Віват» і «Форс Україна» зазначили про суттєві розбіжності у реальних даних і даних Книжкової Палати (розбіжності за деякими з них перевищують сотню назв). Публікація може бути оновлена після відповіді Книжкової Палати на запит видавців.