Kyiv Comic Con 2018: Клондайк коміксів та вихід у віртуальність

19-20 травня Український Дім прийняв четвертий фестиваль популярної культури Kyiv Comic Con. Два дні коміксів, фільмів, ігор, аніме та косплею. Читомо побувало на цьому святі усіх справжніх ґіків й готове розповісти про те, як це було.

Реакції відвідувачів на фестиваль були досить різноманітними. Хтось дякує і засипає сторінку у Facebook лайками і сердечками, хтось пише в міру гнівні коменти і чітко вказує, де не допрацювали організатори. Серед таких хиб відвідувачі зазначали не досить добру якість звуку на Головній сцені, не різноманітний фудкорт, гучна музика знадвору деколи перекривала звук лекційної «Темної сторони», було мало стендів видавництв й ін.

Хтось жалівся, що два дні на фестивалі зовсім нема чого робити, а дехто не встигав відвідати всі бажані події, проте точно всі хотіли бачити на фестивалі більше іноземних гостей. Цьогоріч також не було конкурсу коміксів, тому розпродували збірники двох найперших фестивалів.

Організатори дуже старалися зменшити грандіозні черги минулих років, тож збільшили кількість кас, відкрили їх із 8-ї ранку, в час пік запустили «польових» касирів, які просто у черзі обмінювали квитки на браслети, тож кількість оброблених квитків на годину зросла до 738. Загалом відвідувачі дуже позитивно відгукуються про четвертий Kyiv Comic Con і щоб рівень організації фестивалю покращувався відповідно до ціни за квиток на вхід.

Комікси

Напевне, чи не найбільш очікуваним івентом на Comic Con стала презентація новинок і анонс майбутніх комікс-видань від видавництва «Рідна мова». Йшлося насамперед про переклади українською коміксів Vertigo та DC — «Пісочний чоловік. Том 2. Ляльковий дім» та «Вартові».

Якщо минулого року видавництво досить успішно працювало над культовими DC-шними історіями, то поява Vertigo, які випускають комікси для дорослих, — це вже зовсім інші виклики, інша глибина сюжетів та ілюстрацій. Робота над коміксами кипить, а видавці обіцяють, що наступного року планують видавати аж два комікси на місяць.

«Подорож у телевізійне Задзеркалля» ― це соціальний проект медіа-групи 1+1, який має на меті розповісти школярам про професії медіа. Діти думають, що є лише ведучий і оператор, та насправді є величезна команда, куди також залучений маркетинг, піар й ін. Школярі часто запитують, де журналісти беруть інформацію, як виходить сюжет, як ведуча готується до випуску. Тож комікс про те, як діти потрапляють на екскурсію студіями й офісом 1+1, дізнаються про робочі будні медійників і замислюються над майбутньою професією.

У коміксі також є поетапний план створення телевізійного сюжету, короткий довідник телевізійних термінів і багато цікавої інформації про світ медіа.

Дитячі захоплення манґою й аніме перетворилися для французького дослідника Гейла Кервізіка у вивчення японської мови та історії Японії у французьких та японських університетах. Це єдиний іноземець, який цьогоріч побував на Comic Con та розповів коротку історію японських коміксів манґа. Він говорив про один із перших прикладів сюжетної манґи у «Сувоях тварин», де з’являються мовні бабли та лінії, що зображують рух персонажів; про дзенґа — сувої, у яких малюнки поєднувалися з каліграфією, і про оцу-е — буддиські сувеніри для мандрівників, які були зроблені у місті Оцу біля Кіото.

У неділю також відбулася презентація десятка незалежних коміксів. Це і R.E.R. Studio з дарк-фентезі коміксом «Безіменні\Sine Nominae». Працюючи над його атмосферою, автори надихалися культовим «Disciples 2». Події коміксу починаються на 98 фазу після Другого розлому земної кори. На містечко нападає військо Безіменних і спустошує його. Править ними Безіменний Король ― могутній чаклун, і основна сюжетна гілка вибудовуватиметься довкола їхнього походу. Комікс вийде з чорно-білим рисунком, стилізованим під гравюру, а родзинкою оформлення стануть тематичні малюнки на полях.

Дівоча команда у складі Koro та L.Shamay (Людмила Шамаєва) представила власний комікс у жанрі комедія/повсякденність «Труднощі виховання». У ньому чітко простежується соціальна нерівність в альтернативному світі коміксу, ― там є щось на кшталт рабства, адже люди захопили расу ліканців і ставляться до них, як до домашніх тварин.

«Розширити межі жанру ― завжди можливо. Комікси, насправді, дуже серйозний та сильний інструмент для творення мистецтва, для втілення ідей і творчої свободи. Комікс-поезія ― експериментальний жанр. Використовує стилістику коміксу, панелі, бульбашки мовлення, але, разом із тим, створює ефект поезії», ― розповідає журналістка Олена Павлова, яка презентувала перша в Україні збірку комікс-поезії на вірші українських поетів «Ком-по».

Це спільний проект Goethe-Institut Україна та видавництва «Смолоскип». До збірки ввійшли комікси сучасних українських художників на 18 віршів класиків та сучасних поетів. «Хороші вірші часто викликають в уяві картинки, а розгортання метафор якраз і можна передати у коміксі, це трохи нагадує розкадрування поетичного кіно. Американський поет Дейв Морріс видав посібник для вчителів із викладання поезії дітям через комікси. Коли їх просили малювати комікси на прочитані вірші Шекспіра чи Тамаса Стернза Еліотта, діти одразу переставали позіхати. Ми так само хочемо привернути увагу до коміксів і закликати поекспериментувати», ― зазначає Олена.

FLAT company на Comic Con презентувало свій перший випуск коміксу «Укрмен. Початок», який видало видавництво «Рідна мова». Цей комікс — про сучасних українських супергероїв та підступних лиходіїв, протистояння яких починається після жахливої трагедії, що назавжди змінила хід еволюції. Малював комікс молодий художник із Бразилії. Надалі компанія буде залучати до роботи вже українських коміксистів.

Компанія Fireclaw Україна, що минулого року з’явилася на ринку з коміксами Nohalia, Orlando, Call Me Kate та ін., цьогоріч отримала ліцензію Marvel на видання коміксів про знаменитого Людину-Павука. Вже чотири випуски коміксу про Пітера Паркера стали доступними щомісяця в багатьох містах України. А ще — два 32-сторінкові випуски фантастичних пригод із яскравими й веселими героями з італійського коміксу «Пригоди Драгонеро: Трійко Юних Героїв». Та у Fireclaw Україна є ще чимало таємничих планів.

Загалом, серед презентованих незалежних коміксів були як україномовні, так і російськомовні та переклади з англійської.

У Головній залі Українського Дому обидва дні фестивалю можна було не лише зробити селфі на тлі відео з відомим українським коміксистом Ігорем Бараньком, а й поспілкуватися з художником Олексієм Чебикіним, випитавши в нього все-все про роботу над епічною графічною сагою «Махабхарата», яку Баранько малює десь у горах Таїланду. Олексій теж працює над цим коміксом, малює у 360° віртуальній реальності, бо моушн-комікс ― це одна з численних ідей реалізації цієї графічної саги. Але також планується впуск книжок, анімаційні фільми та ін.

Література

У перший день фестивалю на Головній сцені відбулася зустріч із письменницею Наталею Щербою, авторкою таких відомих циклів, як «Часодії», «Чароділ» і «Лунастри». У 2010 році письменниця отримала премію «Кращий дебют» (EuroCon), I місце за роман «Часовий ключ для Василини» в конкурсі «Нова дитяча книга», яке проводило видавництво «Росмен», а минулого року цикл «Часодії» отримав премію престижної конференції «Еврокон» (ESFS Awards) у номінації «Найкраще оповідання для дітей».

Співорганізатор конкурсу фантастичного оповідання, письменник і журналіст Олег Сілін, письменник і перекладач Євген Лір, спеціалістка з масових комунікацій Світлана Тараторіна та головна редакторка журналу «Світ фентезі» Вікторія Токарєва намагалися вивести формулу майстерності написання фантастичного оповідання. Говорили й про конкурси, на які можна податися авторам короткої прози.

Про світ епопеї Джорджа Мартіна «Пісня льоду і полум’я», який перебуває в стані порушеної рівноваги, розповідала на своїй лекції літературознавиця, журналістка, кандидатка філологічних наук і доцентка кафедри літературознавства НаУКМ Ірина Борисюк.

Перекладачка «Нейроманта» українською Ольга Любарська розповідала у своїй лекції про майбутнє, яке створив Вільям Ґібсон. Бо «Нейромант» — один із тих культових романів письменника, що поклали початок піджанру «кіберпанк». Однак Ґібсон набагато глибший і майстерніший автор, і цікавлять його найрізноманітніші теми, які він поєднує у своїй творчості.

Кіно, мультики й аніме

У Кінозалі відвідувачі могли заховатися від гамору й метушні трьох кіл масової культури й подивитися 13 найкращих анімаційних робіт з усього світу в програмі «АААанімаційне божевілля» від KISFF. Побачити першими прем’єри нових українських мультфільмів «Легенда», «Світ навпаки» і «Нічний фрілансер». Послухати доповідь Єгора Борщевського про те, як утворюються та ростуть всесвіти аудіовізуального контенту. Відвідати презентації анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня» від Animagrad; пригодницького екшну «Дике поле», знятого за мотивами роману «Ворошиловград» Сергія Жадана; презентації фільмів «Фокстер і Макс», «Бобот. Енергія Всесвіту» і повнометражного історичного екшн-фільму «Захар Беркут». А також дізнатися про майбутні блокбастери від голлівудських студій.

У лекційній «Світлої сторони» Світлана Богданець розповідала про смачну історію анімації, розбиралася, що і чому їли та готували герої улюблених мультфільмів, звідки на екрани потрапили фантастичні їстівні світи та про що нам насправді розповідають гастрономічні сюжети.

А лекцію «Зоряні Війни VS Реальність. Який космос очікує нас поза екраном» вела науковий співробітник Інституту космічних досліджень, член експертної ради проекту ЛакіБукс, автор освітньо-популяризаційного порталу про космос education-project.space та дисертації про динаміку нейтрального газу на висотах іоносфери Тетяна Скороход.

Літературознавиця, літкритикиня, докторантка НаУКМА і дослідниця всіх можливих і неможливих всесвітів Тетяна Калитенко на своїй лекції намагалася не лише зрозуміти «Твін Пікс» і розібрати його на дрібні деталі, а й запевнити, що сови є тим, чим здаються.

Також на четвертому Comic Con почали детально розбирати японські аніме, замість просто дивитися і косплеїти аніме-героїв. Літературознавиця, письменниця-прозаїк, авторки рубрики «Аніме» у журналі «Однокласник» Любов Базь зайшла з далекого для японців Заходу, а саме — з міфу про короля Артура. Адже світова фентезі-традиція, почавшись із літератури, поширюється на популярну культуру загалом, тож дісталась вона й до аніме. На прикладі кількох тайтлів, таких як «Берсерк», «Світанкова Йона» і «Сім смертних гріхів», Любов показала, як японці, любителі запозичувати, використали схему міфу про короля Артура у своїх аніме.

Літературна критикиня, редакторка відділу критики на порталі Читомо, дослідниця мотиву кінця світу Тетяна Петренко розповіла у своїй лекції про конфлікт поколінь та сліди едіпового комплексу в аніме, і чому на анімешних героїв наприкінці історії так часто зовсім не очікує гепі-енд.

Справжні отаку (ті, хто надзвичайно багато часу приділяє своїм аніме чи манзі) також могли послухати від трьох юних лекторок про те, як стати айдолом у поп-культурі Японії та Кореї. А також здійснити віртуальну подорож у токійський район Акіхабара — справжнє місце паломництва любителів поп-культури — відеоігор, аніме, манґи та ін.

Коспеєри і фотозони

Не обійшлося цьогоріч на Comic Con без Дедпула, у якого була своя спеціальна фото-зона. Також можна було зробити селфі з двома Ґрутами і Реактивним Єнотом, або ж поринути у м’якенькі обійми величезного маскота-циклопа.

З іншого боку від Головної сцени Чубакка запрошував сфотографуватися у зорельоті з ним і Ханом Соло. Дітям особливо сподобався стенд «Світ юрського періоду 2», бо там можна було сфотографуватися з двома тиранозаврами Рексами.

Традиційно на косплей-шоу Головна зала була забита відвідувачами. У суботу на фестивалі особливо популярним був косплей Ісуса та метеликоподібної істоти з манґи Terra Formars. А в неділю одним із найпопулярніших косплеїв став Бетмен-ніндзя.

Відеоігри, ІТ та настілки

На Comic Con любителі відеоігор могли розважатися, взявши участь у турнірах із Hearthstone, які проводить команда організаторів Gamesys, у турнірах із Counter Strike: Global Offensive та з Dota 2, а також у турнірах із FIFA на стенді GameShop та турнірі League of Legends. Наприкінці кожного дня переможцям вручали призи. Гейм-зона під час фестивалю ніколи не пустувала і кожен терпляче чекав своєї черги на участь у грі.

У Кінозалі представники студії Frogwares розповідали про їхній найбільший і найамбітніший проект The Sinking City — гру від третьої особи в жанрі investigation adventure, яку вони створюють під враженням від творів американського письменника Говарда Філіпса Лавкравта.

Також на Comic Con завітав ветеран геймдеву Павло Дороховський, який працює у студії 4A games. Ще з 2006 року він моделює персонажів і монстрів, його творіння любителі відеоігор могли бачити в Metro Last Light та DOTA2. На зустрічі Павло розповідав про інсайди геймдеву, любов до ігор і про деколи травматичний досвід їх створення.

У лекційних обох сторін відвідувачі мали змогу слухати Павла Медведєва — викладача школи комп’ютерної графіки «ArtCraft», який розповідав про способи створення якісних, глибоких і просто красивих 3D-сцен.

На Алеї коміксів були спеціальні місця, де любителі малювати могли вправлятися скільки завгодно. Для поціновувачів манґи й аніме мережа магазинів товарів для хобі та творчості «АЗУР» постійно проводила майстер-класи з малювання аніме-персонажів. Ті ж, хто давно відійшов від малювання на папері, мали шанс випробувати графічні планшети у зоні від XP-Pen та Wacom Draw Zone.

У Зоні настілок теж було велелюдно і була можливість хоч цілісінький день грати в ігри з друзями й знайомитися з іншими любителями пограти.

Також у лекційній «Світлої сторони» відбулися презентації нової настільної стратегічної-РПГ «Талос: Крах», оригінальної стратегії World of Mythology: King of the Hill, SCI-FI вагрейму Verge of War і гри «Гобліни проти Гномів», а ще фанати настілок могли послухати лекцію про історію настільних ігор.

Читайте також: Боги люблять трійцю: Kyiv Comic Con 2017