Празький книжковий ярмарок «Світ книги» вперше з українською програмою

10-13 травня у Празі відбувся 24-й Міжнародний книжковий ярмарок та літературний фестиваль «Світ книги». Україна вперше офіційно взяла участь у цій події. 11 українських видавництв було представлено на національному стенді та 8 авторів були учасниками фестивалю.

Що таке Празький книжковий ярмарок та літературний фестиваль «Світ книги»

Це одна з найбільших у Європі книжкових подій, яка відбувається з 1994 року.

В цьому році у ярмарку взяли участь 404 учасника з 22 країн, у літературному фестивалі – 642 учасників з 26 країн. За статистикою організаторів, захід відвідало 46 000 осіб.

Відбувається «Світ книги» у Виставковому залі «Прага», недалеко від центру міста. Загальна площа, на якій було розташовано стенди, – 3495 м². Величезне подвір’я залучили під виставки та мобільні теле- та радіостудії, майстерні для воркшопів і заходів. У тому ж комплексі розташований Lapidarium, один з корпусів Національного музею, де відбувалися найважливіші заходи фестивалю. Національні стенди було розміщено у центральному залі виставкового палацу.

Загалом Празький книжковий ярмарок дуже схожий на Книжковий Арсенал чи Форум видавців – це переважно захід для роздрібної торгівлі книжками. Майже всі учасники надають 20-30% знижки на свою продукцію. Середня ціна на книжку у Чехії – 250-300 крон (300-360 грн).

Велику увагу учасники приділяють тому, як стенд виглядає, це не звичайне виставкове обладнання – стенди дизайнять у такий спосіб, щоб вони були впізнаваними та зручними для відвідувачів.

Найпомітнішими були стенди чеського видавництва Host, у якому вийшла нещодавно книжка Оксани Були «Зубр» і яку вона презентувала на цьогорічному ярмарку, а також стенд видавничої групи Albatros.media, з власним залом для подій усередині та дитячим куточком.

Щодо асортименту, який було представлено на ярмарку, – чимало перекладної літератури, бестселери, які виходять і в Україні. Але те, чого непомітно на наших ярмарках, – окремі стенди з коміксами, путівниками, великий вибір аудіокниг. На «Світі книги» було кілька стендів із дисками.

Тематичні програми

У виставковому просторі було організовано тематичні зали для проведення заходів, що досить зручно для відвідувачів та учасників. У цьому році було 5 тематичних програм – Фантастика та наукпоп, Аудіокнига, Літературні премії та відзнаки, Комікс, Програма для дітей та молоді, Професійна програма. Було також облаштовано зал для авторських зустрічей і презентації книжок.

У межах кожної програми відбулось понад 100 подій – дискусії, презентації книжок, авторські зустрічі, конференції, майстер-класи, виставки, автограф-сесії. Одразу відзначу, що кілька заходів української програми внесли у фокусну тему – «Буремне 20 століття».

Організатори запросили відомих авторів коміксу з Німеччини, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Австрії, Польщі, Аргентини, Чехії. Тут можна було дізнатись про всілякі різновиди коміксу – чеський класичний комікс, японську манґу, фінський нуар у коміксах чи комікси для дорослих.

«Буремне 20 століття»

Дискусії та книжки, про які йшла мова у межах цієї теми, стосувались трагічних подій 20 століття – світові війни, злочини проти людства, окремі історії окремих країн: про Ізраїль як символ цього буремного століття, Югославію, СССР, Другу світову війну та сучасні гібридні війни.

У топ-20 головних заходів, які виділили організатори, – авторський вечір Адама Заґаєвського, дискусія за участі Софі Оксанен, зустріч з Девідом Фоенкіносом, а також заходи української програми.

Зокрема дискусія за участі Катерини Калитко, Ірини Цілик, Яхима Топола «Як говорити про війну в літературі XXI століття?», дискусія за участі Артема Чеха, Станіслава Федорчука та Ленки Віхової «Інформація проти пропаганди. Як книга сприяє маніпуляціям, і як від них боронить» та розмова Анастасії Левкової з Катериною Калитко «Території на межі: культур, епох, цивілізацій, війни та миру».

Національні стенди

Більшість національних стендів на Празькому книжковому ярмарку організовували інституції на зразок Українського інституту книги й зазвичай вони визначали асортимент книжок на стендах. До прикладу, поляки експонували книжки Адама Заґаєвського, який був спеціальним гостем фестивалю, художні репортажі Маріуша Щиґела, який написав дві книжки про Чехію і чехів, а також історичну літературу, в тому числі й антиукраїнську.

На стенді Словаччини книжки були виставлені не на продаж. Це найяскравіші новинки у різних жанрах, які ввійшли до їхніх каталогів. А також тут була облаштована велика зона для бізнес-переговорів.

На стенді Ізраїлю, який був країною-почесним гостем у цьому році, було більше презентації самої країни – великі фото з пейзажами, а також промоційні ролики, які демонструвалися на екрані. Щодо книжок, то тут були представлені чеські переклади ізраїльських авторів. Зокрема Давида Гроссмана, цьогорічного спеціального гостя, відомого ізраїльського письменника, публіциста, лауреата Міжнародної Букерівської премії.

На французькому стенді переважала література для дітей, частина стенда була відведена на презентацію книжок Девіда Фоенкіноса, спеціального гостя фестивалю.

Український стенд та літературна програма

Національний стенд організувала команда Українського інституту книги. Робота розпочалась ще у жовтні минулого року, з ініціативи колишньої директорки Тетяни Терен та перекладачок і промоуторок української літератури у Чехії та чеської літератури в Україні Ірини Забіяки й Тетяни Окопної. Після перемовин із директором Празького книжкового ярмарку Радованом Ауером, який надав Україні знижку на стенд, українські видавці отримали умови участі.

Зголосилися на пропозицію 11 учасників: «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Наш формат», «Видавництво Старого Лева», «Комора», «Видавництво», «Перун», «Брайт Букс», Nebo Booklab Publishing, OKO, Book Chef та літературний конкурс «Коронація слова». За внески від видавців вдалося оплатити оренду стенда розміром 16 м² та друк газети з інформацією про учасників та програмою. Для оздоблення стенда свої плакати надав клуб ілюстраторів Pictoric.

На стенді була представлена художня література – українська оригінальна та перекладна, нон-фікшн (також український та перекладний) і література для дітей. Була поличка книжок, перекладених із чеської на українську, від видавництва «Комора» – творів Вацлава Гавела, Ірени Доускової, Катержини Тучкової, Їржі Гаїчека. Також були словники й розмовники.

Український стенд відвідували українці, які мешкають у Чехії. Вони найбільше цікавились літературою для дітей, книжками по історії та українською сучасною прозою.

Скаржилися, що видавці запропонували книжки, які вони вже мають, натомість не були представлені всі новинки минулого року, зокрема ті, що є у каталозі, який підготував Український інститут книги.

Підходили до станда і чехи, які цікавляться Україною, знають деяких авторів (передусім, звичайно, Сергія Жадана, Оксану Забужко, Юрія Андруховича) і хотіли би придбати книжки й інших сучасних авторів у чеському перекладі. Приємно було спілкуватися з чехами, які, навіть без українського походження та без україністичної освіти, володіють українською (одна пані зізналася, що українську мову вивчила з пісень «Океану Ельзи») – вони цікавилися сучасними українськими романами та книжками про Майдан.

Також видавці та літагенти цікавились ілюстрованими книжками. Зокрема найбільше привертали увагу видання від «А-ба-ба-га-ла-ма-га», Видавництва Старого Лева та Nebo Booklab Publishing. Було багато запитів на краєзнавчу літературу – різноманітні путівники, книжки про Україну та українців.

На самому ярмарку були присутні представники семи видавництв-учасників. Іван Федечко з «Видавництва Старого Лева» у перші дні проводив на стенді перемовини з чеськими видавцями щодо продажу авторських прав на нові книжки видавництва. Ілля Стронґовський, співзасновник видавництва «Видавництво», вів перемовини з чехами щодо купівлі авторських прав, а Антон Мартинов, директор видавництва «Наш формат», приїхав із дослідницькою метою та зізнався, що під час ярмарку у нього з’явились чотири ідеї, які він планує втілити.

Було приємно, коли на стенд приходили перекладачі з української з примірниками книжок, які вони переклали. Це були книжки Сергія Жадана, Юрія Андрухович, Софії Андрухович, Тараса Прохаська, Тані Малярчук, Вано Крюґера.

На стенд, разом із Надзвичайним та Повноважним Послом України у Чеській Республіці Євгеном Перебийносом, завітав міністр культури Чехії Ілля Шмід. На стенд заходили познайомитися та поспілкуватися представники чеського видавництва Větrné mlýny, які видали у цьому році роман «Фелікс Австрія» Софії Андрухович та збірку оповідань Тані Малярчук «Звірослов». Також на стенд завітала представниця офісу «Прага. Місто літератури ЮНЕСКО», яка запропонувала співпрацю.

Доставити книжки з України на ярмарок та назад в Україну допомогло Посольство України у Чехії. А в організації самого стенду допомогли працівники Посольства України у Чехії, Радко Мокрик та Роман Пстига.

Українська програма

Одна з ключових завдань участі у «Світі книги» та подібних заходах – формування іміджу країни через літературу, представлення українських авторів та альтернативної історії до тієї, яку формують сьогодні проросійські медіа.

Завдяки фінансовій підтримці Посольства України у Чеській Республіці фестиваль відвідали з виступами та презентаціями книжок: Катерина Калитко, Ірина Цілик, Артем Чех, Таня Малярчук (витрати на приїзд Малярчук було розділено з її видавцем у Чехії – Větrné mlýny).

Серед учасників української програми також був політолог, публіцист та громадський діяч Станіслав Федорчук, письменники Микита Григоров та Олаф Клеменсен, ілюстраторка Оксана Була, яка приїхала сюди на запрошення чеського видавництва Host, де вийшла її книжка «Зубр».

Програма заходів була сформована командою Українського інституту книги, на основі опитувань колег з Чеського літературного центру та україністів із Чехії, а також виходячи з власного розуміння того, на чому варто акцентувати нинішній Україні на книжковому ярмарку в Празі.

До програми вдалося залучити відомих чеських інтелектуалів – письменника та дисидента Яхима Топола, головну редакторку «Українського журналу» Ленку Віхову.

Під час заходів йшла мова про те, як писати про війну у 21 столітті, про книжки як захист від пропаганди.

В межах української програми відбулась також презентація антології письменників Донбасу «Порода» за участі Станіслава Федорчука, Микити Григорова, Олафа Клеменсена та Олексія Севрука, вечір авторських читань у Карловому університеті, за участі Катерини Калитко, Ірини Цілик і Артема Чеха, а також презентація антології історій про видатних українських жінок «Це зробила вона» від видавництва «Видавництво». У межах Програми для дітей та молоді презентацію та майстер-клас для дітей провела ілюстраторка Оксана Була з перекладачкою Ритою Кіндлеровою.

Участь у Празькому книжковому ярмарку – це своєрідне «закидання вудочки». Вона не означає, що чехи куплять права на переклад усіх представлених книжок українських авторів, що українська література відразу стане відома в Чехії чи по всій Європі, але такі перші кроки необхідні для того, щоб надалі наша література ставала відомішою, щоб Україну знали більше через її культуру, а не лише через війну чи події у політикумі.

Як мінімум, на заході вдалося озвучити альтернативну версію про події в Україні, заявити про свою літературу і представити достойних авторів, зібрати в одному місці перекладачів з української, україністів та поважних чеських інтелектуалів, які є нашими культурними амбасадорами, колег з чеських книжкових інституцій, з якими розпочалася комунікація про дальшу співпрацю, журналістів. А також створити умови для зацікавлених видавців, щоби представити свої книжки, дослідити сусідні ринки, домовитись про продаж чи купівлю авторських прав. Робота триває.

Читайте також: Abu Dhabi International Book Fair – заангажований погляд

Фото: Facebook, Оля Вишня