«У Медведчука небагато больових точок. Одна з них – Василь Стус» – мережі про вилучення

Факт видалення з художньої стрічки про Василя Стуса постаті Віктора Медведчука, який на судовому процесі виступав адвокатом письменника, обурила українських культурних та громадських діячів. Читомо вирішило зібрати найцікавіші Facebook-реакції на цю тему.

Так письменник Юрій Винничук закликав бойкотувати фільм і вимагати повернення виділених державою коштів, якщо творці стрічки не повернуть назад сцен із Медведчуком.

«І не треба брехати, що це ущільнення хронометражу. Можете вирізати пару віршів, якщо вже так припекло. От же ж яка ракова пухлина угніздилася на тілі нашої бідолашної неньки», – написав він.

У свою чергу письменниця та режисерка Ірина Цілик висловила сумнів у тому, що на цьому етапі могли прозвучати погрози від Віктора Медведчука.

«Швидше, з боку авторів фільму це було рішення із серії “як би чого не вийшло”. Але таки вийшло. Дуже некрасива помилка», – зазначила Цілик.

Водночас письменник Остап Українець обурений тим, що факт видалення «одного із найпотужніших епізодів, які могли б бути у байопіку про Стуса» мотивують необхідністю зменшення хронометражу.

«Ви можете собі уявити «Жанну д’Арк» Бессона, у якій немає сцени останнього суду і зречення? Чи фільм «Лінкольн», із якого вирізали епізод фінального голосування за поправку? Чи, з нещодавнішого, «Темні часи» без сцени в метро? Ви можете уявити, щоб ідеальну кульмінацію третього акту вирізали через «хронометраж»? Бо я не можу», – наголосив він.

Письменник Андрій Кокотюха саркастично запропонував надалі показувати Другу світову війну без Гітлера і Сталіна, не називати прізвища вбивць Петлюри й Бандери.

«Взагалі – пох, що Чікатило маньяк, нах називати прізвище того, хто вбив 52 людей. Це ж увічнення маніяка», – зіронізував Кокотюха.

Так само блогер Іван Оберемко припустив іронічну аналогію: «З фільму Держкіно про історію Німеччини 1939 року вирізали згадку про Гітлєра». Його підтримав журналіст Мілан Лєліч, який покепкував, що чув, мовляв, буцімто із фільму про УПА видалили згадки про Бандеру й Шухевича.

«Медведчук дзвонив, просив не накалять ситуацію, то пішли назустріч», – написав він.

Водночас письменниця Оксана Забужко засумнівалася у професійності творців фільму.

«Але конкретно в сьогоднішній новині мене перечепила зовсім інша тема. А саме: якого хріна у нас кожне чмо з дипломом вважає, ніби воно може зняти фільм про Стуса? Хто ці люди, які «виграли тендер на Стуса»? Чим вони довели своє право на авторське бачення одної з найвеличніших трагедій Духа в ХХ ст.? Чи вони взагалі здають собі справу, за що взялися?», – заявила вона.

«Сушіть весла, пацани. Не за своє діло ви взялися, не варт було й починати», – додала Забужко.

Письменниця ж Олена Герасим’юк порадила творцям фільму ґрунтовніше ознайомитися з біографією Стуса.

«Питання до митців. Ви взагалі маєте якийсь зв’язок з реальністю чи втратили її остаточно? Прочитайте «Василь Стус: життя як творчість», «Нецензурний Стус», та хоча б статті з «Розстрільного Календаря», якщо вже такі мегазайняті. Правда про життя такої грандіозної постаті, якою був Василь Стус, окреслена дуже тонкою межею. Він жив, він писав і загинув на цій межі. Стережіться, щоб не перейти, бо за нею – велике пекло», – підкреслила вона.

Крім цього, Герасим’юк заявила, що постать Медведчука доречніше «вирізати» не з фільму про Стуса, а з української політики.

Історик та журналіст Вахтанг Кіпіані поділився статтею «Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?», яку він написав ще 15 років тому. Головний його месидж у тому, що Стуса вбила Москва, а виконавцями були «українські» кагебісти, прокурори, судді, поети і письменники зі СПУ, жоден з яких не подав голосу на захист письменника і свого товариша.

«І, звісно, частка відповідальності лежить на кагебістській шістці Медведчукові. Він не міг врятувати дисидента, але міг відмовитись від участі в фарсі. Але не зробив цього», – зазначив історик.

Журналістка Мар’яна П’єцух ж виклала скорочений зміст судового засідання у справі над Стусом, яке в архівах аналізували адквокати Роман Титикало та Ілля Костін. Вони оцінили роботу Медведчука у цій справі як «порушення адвокатом прав клієнта на захист».

«Медведчук би хотів це стерти зі своєї біографії, бо уже десятиліттями йому згадують його «Кваліфікацію його дій (стороною обвинувачення) я вважаю вірною». Зважаючи на реакцію Медведчука на епізод у ще не знятому фільмі про Стуса, це його дуже болюча точка. Значить по ній треба знову і знову бити. Знову і знову», – наголосила П’єцух.

На думку журналіста Юрія Бутусова, ситуація із Медведчуком свідчить про те, що «кремлівська мафія демонструє повернення свого впливу в Україні».

««Бабло» і «договорняки» знову відкривають двері і кабінети. РФ нав’язує нам своїх маріонеток не для дружби, а щоб знову затягнути Україну в брудний хлів «русского мира». Посилення проросійських партій – це гарантована велика війна в майбутньому», – застеріг він.

Журналіст Антон Семиженко обдумав, на що спроможний ображений Медведчук?

«Не такий, як зараз – а в режимі боротьби та помсти. Що він в реальності може зробити – зірвати обмін полоненими, організувати кілька диверсій, надихнути активізацію бойових дій, парочку терактів? Чи просто надувати губи й замовити кілька статей у другосортних змі? Я не маю відповіді: просто не знаю напевно, які в нього важелі.

Питання: рішення режисера фільму вирізати сцену з Медведчуком – точно суцільна зрада? Чи він цього справді хотів, якщо спочатку сцена була? Думаю, важливо знати аргументи, які йому навели. Коли знаєш, що крок може спричинити смерті людей – чи великий маєш вибір?», – написав він.

Блогер Сергій Наумович же запропонував обміняти Віктора Медведчука на ув’язненого в РФ українського режисера Олега Сенцова.

А політтехнолог Петро Охотін порадив режисерові оголосити збір грошей на Спільнокошті на видання режисерської версії фільму – з епізодами про роль Медведчука у процесі над Стусом.

«Таким чином, буде реліз із повною версією, а спільнота зможе продемонструвати свою здатність боротися за історичну справедливість», – пояснив Охотін.

У свою чергу волонтер Роман Синіцин запропонував флеш-моб із хештегом #МедведчукМиНеЗабули та фотографією з портретом або книжкою Стуса.

«У Медведчука не так багато больових точок. Але одна з них, точно – Василь Стус, «адвокатом» якого був молодий юрист і агент КДБ Медведчук. Саме Медведчук у великій мірі винен у тому, що Стуса відправили до таборів, де він згодом і помер без права побачень з родиною. Адвокат Медведчук у своїй промові на суді сказав, що всі злочини Стуса заслуговують покарання. Зараз у Медведчука є гроші, вплив і кум Путін. Є стоп-листи у більшості ЗМІ, де про нього пишуть добре або ніяк. І є історія з художнім фільмом про поета, який знімається на кошти платників податків і з якого внаслідок договорняків забрали з сцену про адвоката Медведчука. І є десятки тисяч людей, які пам’ятають. І покарання рано чи пізно Медведчука настигне, і не тільки за Стуса», – написав він.

Флеш-моб підтримали: політолог Віктор Таран, журналістки Віка Ясинська та Анастасія Руденко, активістка Анастасія Добущак та ін.

Як ми повідомляли, про те, що постаті Медведчука не буде у фільмі про Стуса, стало відомо завдяки акторові Геннадію Попенкові. Він передав слова учасників знімального процесу, які стверджують, буцімто «продюсерам подзвонили з адміністрації Медведчука» і сказали, що якщо вони хочуть дозняти картину, не хочуть провокацій, то потрібно прибрати сцену суду над Стусом, в якій фігурував Медведчук.

Чільне зображеня: Facebook / СТУС / Художній фільм про Василя Стуса