Валерій Пузік. Делфі та чарівники

Сучасна Одеса. На танкер «Делфі» здійснили напад три дракони. Вони дихають вогнем і туманом та ладні от-от знищити все на своєму шляху. Протистояти їм може восьмирічний Орест. Він щойно дізнався, що обраний чарівником. Тепер на хлопчика чекає безліч випробувань. Чи допоможуть Оресту книжка і медальйон, які дала йому чайка? Та чи вистачить юному чарівникові мужності кинути виклик Чорному дракону й врятувати місто від знищення і забуття?

Раптом двері книгарні відчинилися й до приміщення зайшов дивний чоловік. Високий, трохи згорблений, у сірій кофті, заправленій у джинси. В оливкового кольору шапці. Набурмосений. Чоловік важко пересував ноги, а руки, які майже не рухалися, відводив трохи назад. Долоні ховалися в чорних шкіряних рукавичках. — Добрий день! — ледь чутно привітався він.

— Добрий… — відповів книгар.

— Можу чимось допомогти?

— Так, — відповів чоловік. — Я… шукаю… одну… книжку… — він вимовляв кожне слово повільно, чергуючи їх паузами. — Мені… сказали… що… вона… є… у… вас… Книжка… про… корабель… без… капітана…

Очі в Ореста полізли на лоба.

— Ні, — відповів книгар, — такої книжки в нас точно немає.

— Як? — І ніколи не було. Орест опустив книжку, яку тримав, під стіл.

— Але мені сказали, — цього разу він промовив усе виразно і чітко, — вона тут…

— На жаль, нічим не можу допомогти, — пауза.

— А хто вам сказав, що книжка в нас є?

— Гарольд. Книгар насупився.