Редакційна політика

Цей документ не застиглий, а навпаки — динамічний і такий, що реагує на суспільні, політичні, культурні процеси, долає виклики й труднощі, з якими стикається редакція. Ми проводимо роботу над помилками, щоб більше їх не допускати, а кожне наше рішення підкріплене дискусіями всередині команди чи із залученими експертами. Оскільки ми незалежне медіа, на редакційну політику якого не впливають бізнеси та владні структури, напрямок розвитку нашої редакційної політики визначається лише нашою командою та правлінням громадської організації «Читомо».

Що ми робимо?

Читомо формує спільноту, яку об’єднує любов до текстів і візуальної культури. Наше видання виконує функції комунікаційного та дискусійного майданчика для учасників видавничого ринку, літературного та мистецького процесів, читацьких спільнот, а також профільних інституцій, які здійснюють законодавчу, виконавчу та програму діяльність.

Під час війни Читомо підтримує видимість української книжкової спільноти, фіксує нищівні наслідки російського вторгнення для культурної сфери та промотує українську літературу – як в Україні, так і за її межами – завдяки українській та англомовній версіям сайту.

У своїй редакційній політиці ми орієнтуємося на нашу місію і цінності.

Які теми наші?

Культура читання

Насамперед ідеться про культуру читання книжок, читання як дозвілля, самоосвіту й розвиток. Саме тому в нас багато рецензій, оглядів на свіжі видання (рубрика «Читати»), розмов із творцями книжок і читачами, портретів видатних класиків і перших знайомств із молодими авторами (рубрика «Знайомитися»). Нам байдуже, який формат обирають читачі: паперову, електронну чи аудіокнижку, але нам важливо, щоб вона була якісна. Ми обов’язково звернемо увагу на реформи у галузі, інноваційні практики ведення бізнесу, фетиші і стиль людей, які читають і надихають інших своїм прикладом.

Читають не лише книжки, а й ЗМІ, соцмережі, подкасти, переглядають сторіз, тому інколи нам цікаво говорити про практику читання людинизагалом і фактори споживання інформації.

Культуру читання формує інфраструктура, зокрема бібліотеки, книгарні, разові й систематичні події — як офлайнові, так і в онлайні. На читання впливає ставлення до нього в родині, в дошкільних, шкільних і вищих закладах освіти, інформаційні технології, промоція і законодавство тощо. Книжка — потужний інструмент ідеологічного впливу, і ми бачимо, як це використовував ворог у всі часи, тому для нас важливо говорити про читання як засіб протидії дезінформації, наголошувати на розвінчанні імперських міфів і розвитку навичок критичного мислення. Ми стежимо за перейменуваннями. Все це — також у полі зору Читомо.

Мистецтво книговидання

Ми однаково цінуємо книжку за змістом і за формою, і коли це поєднується — можемо говорити про мистецький об'єкт. Нам важлива візуальна складова видання, тому ми приділяємо увагу книжковому дизайну, шрифтам, летерингу, ілюстраціям (рубрика «Дивитися»).

Але не менше мистецтво — це добрий стиль, редагування, переклад, коректура, тому в рубриці «Вчитися» ми розповідаємо про всі різновиди діяльності, пов'язані з виходом книжки. Вважаємо, що й успішна рекламна акція, вихід на нові ринки чи зростання бізнесу під час війни — це теж мистецтво, тому професійної аналітики у нас також вдосталь (рубрика «Тренди»).

Для кого ми працюємо?

Найважливіші для нас — читачі, і ми завжди на їхньому боці. Коли ми рекомендуємо видання нашим читачам, то насамперед орієнтуємось на власні експертність та смак, сформовані багаторічним досвідом роботи у сфері культури.

Ми працюємо для того, щоб наша аудиторія відкривала для себе українську та світову літературу в найкращих її проявах, дізнавалася про якісні переклади й естетичні видання, а також обирала українську книгу.

Ми не будемо говорити добре про книжки, які наші експерти вважають неякісними, навіть якщо про ці видання пишемо у межах партнерства.

Читомо працює також і для «професійних читачів», тобто фахової авдиторії – українських видавців, редакторів, авторів, перекладачів, ілюстраторів, книгарів і вчителів – усіх тих, хто може використовувати наші матеріали для розвитку українського книговидання та промоції читання. Окремо ми прагнемо працювати для початківців у галузі креативних індустрій, літературної творчості та книговидання, і пишаємося, коли публікації Читомо стають навчальними матеріалами для студентів профільних вишів, цитуються у дипломних роботах та наукових дослідженнях.

На які стандарти орієнтується редакція?

Редакція дотримується стандартів журналістики, серед яких баланс думок, точність, оперативність, відокремлення фактів від коментарів, правдивість, повнота (більше про стандарти). Також сповідує цінності в журналістиці, запропоновані BBC: довіра аудиторії; свобода висловлення; незалежність; відповідність суспільним інтересам; чесність і точність; неупередженість; захист вразливих груп; уникнення невиправданих правопорушень; повага до приватності.

Редакція дотримується Кодексу етики українського журналіста, який містить 19 статей. Вони, як зазначено на сайті КЖЕ, написані на основі прав і свобод людини, викладених у Загальній декларації прав людини, Всесвітній хартії свободи преси ООН, Декларації принципів поведінки журналіста Міжнародної федерації журналістів, Конституції України та чинному законодавстві.

Читомо дотримується чинного українського правопису 2019 року. Для нас важливо писати без помилок, ми радіємо, коли наші читачі помічають їх і повідомляють про це нам (зокрема це можна зробити поштою chytomo@gmail.com).

Читомо заохочує вживання фемінітивів, а також намагається зважати на коректність написання понять, що характеризують ЛГБТ-спільноту, людей із інвалідністю тощо.

Які зміни внесла війна в редакційну політику?

  • Ми не ретранслюємо будь-які матеріали, які виправдовують або пропагують російську агресію проти України; повторюють, підтримують чи бездумно поширюють російську дезінформацію; закликають до капітуляції чи знищення українців;
  • Ми висвітлюємо злочини росіян проти культури в Україні, а також злочини, що призводять до гуманітарної катастрофи на окупованих територіях, оскільки це також частина України, а місцеве населення — громадяни України. Наприклад, ми публікуємо новини про те, як ворог примушує школярів відвідувати навчання під обстрілами, вилучає українські книжки на окупованих територіях чи видає в Криму нові підручники з історії, переповнені фейками про Україну тощо;
  • З початком повномасштабного наступу ми почали більше уваги приділяти правам журналістів, науковців, перекладачів, письменників, які гинуть і потерпають від рук окупантів. Таким чином ми проявляємо солідарність і вказуємо на важливість донесення правди;
  • Ми почали писати слова «росія», «путін» та похідні з малої літери, щоб висловити протест і зневагу до дій, які чинить ця країна;

Що ми не толеруємо у своїх текстах і публічних комунікаціях?

  • расову дискримінацію, ксенофобію, насильство, дискримінацію за сексуальною орієнтацією чи гендерною ідентичністю (наприклад, про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи, ствердження про моральні недоліки, неповноцінність певної групи суспільства, згадки групи чи окремих її представників у принизливому або образливому контексті тощо);
  • сексистські, мізогіністські висловлювання і дії, що виявляють зневажливе ставлення до ролі жінок чи чоловіків, іншої статі в житті суспільства, об’єктивізують їх;
  • невиправдане надмірне вживання ненормативної лексики, що ображає потенційного співрозмовника (за винятком суто мистецьких цілей);
  • виправдовування піратства, плагіату, порушення закону й прав споживачів;
  • заклики до насильницького повалення державного ладу, до порушення українського законодавства чи зазіхання на територіальну цілісність України;
  • пряме чи завуальоване виправдання росіян за їхні злочини проти українського народу й державності;
  • зневажливе ставлення чи наруга над державними символами, а також неповага до державної мови;
  • підтримку колоніальних наративів та стереотипів, що знецінюють, применшують або спотворюють значення культури чи історичної спадщини будь-якого народу, раси чи іншої спільноти як в Україні, так і поза її межами (детальніше про це – в розділі «Як ми працюємо з деколонізаційними наративами?»);
  • залучення в матеріал дітей чи підлітків без згоди батьків, опікунів чи інших осіб, що несуть юридичну відповідальність за цю дитину чи підлітка (наприклад, директора школи);
  • невиправдане втручання в приватне життя, зокрема повідомляючи про катастрофи, надзвичайні випадки, масові заворушення чи війну.

Ми також не толеруємо зневажливе ставлення до редакції Читомо, нашої місії, цінностей, співробітників та авторів.

Разом з тим ми відкриті до публікації думок, відмінних від позиції редакції, якщо вони грамотно висловлені, аргументовані та не порушують закон.

Як ми працюємо з деколонізаційними наративами?

У формулюванні тем і підготовці матеріалів ми не уникаємо історичного минулого, водночас прагнемо позбутися порівнянь, протиставлень чи пояснень подій, явищ і постатей української та будь-яких інших культур через призму колоніалізму. В оцінках та аналітиці ми спираємося на представлення української культури в контексті європейської. Ми також надаємо голос корінним народам України та прагнемо показати нашу культурну різноманітність.

Висвітлюючи події чи явища, що представляють культуру певного народу, релігійної чи мовної групи, спільноти чи субкультури (в межах України, Європи чи світу), ми завжди надаємо слово представникам цієї групи й уникаємо представлення таких подій та явищ через уявлення, судження та оцінки людей, що не входять до цієї групи.

У використанні топонімів і похідних від них, ми також дотримуємося самоназв етнічних груп, народів, мов та культурних явищ (наприклад, ми не використовуємо назви Грузія, Нова Зеландія, натомість вживаємо Сакартвело та Аотеароа; так само країни Балтії, а не Прибалтика). Ані географічна віддаленість, ані «усталеність» мовних норм не можуть бути виправданням для підтримки нав’язаних ззовні назв та понять. З тих же причин ми вживаємо прикметник «совєцкий», а не «радянський».

Скільки Читомо виробляє власного ексклюзивного контенту?

Читомо приділяє багато уваги публікації власного контенту. Усі статті ексклюзивні, ми не публікуємо матеріалів, які були оприлюднені на інших медіаресурсах, за винятком перекладів.

Ми не публікуємо пресрелізів та реклами компаній без відповідного маркування.

10% новин ексклюзивні, а ще 30% — створені на основі повідомлень, взятих із першоджерел.

Ми поважаємо авторське право, тому прозоро зазначаємо джерело новини, якщо вона взята з іншого медіа, а також джерела зображень, фото та ілюстрацій.

Що є новинами для Читомо?

Новини Читомо подаються безсторонньо, неупереджено і відповідно до професійних стандартів та етичних принципів журналістики. З огляду на те, що наше видання спеціалізоване, добираючи інформаційні приводи, ми виходимо з інтересів цільової авдиторії (видавців, редакторів, перекладачів, письменників, книгорозповсюджувачів, книжкових менеджерів, читачів, бібліотекарів, журналістів, працівників креативних індустрій, вчителів і викладачів профільних дисциплін тощо).

У новинах ми завжди перевіряємо факти та посилаємося на правдиві джерела, уникаючи будь-яких оцінювальних суджень. Наша команда цінує точність, правдивість, оперативність і ексклюзивність. Ми завжди намагаємося отримати ексклюзивну інформацію від першоджерела якнайшвидше. Проте, ми розуміємо, що оперативність не повинна впливати на якість наших матеріалів, тому ніколи не публікуємо неперевірену інформацію. Також ми уникаємо замовчування важливих фактів і коментарів, які вже були опубліковані в інших джерелах.

Якщо новина дуже важлива для авдиторії, оперативність може стати причиною публікації неповного або недостатньо збалансованого матеріалу. Але редакція докладає максимальних зусиль, щоб дізнатися та оприлюднити всі важливі факти й точки зору, про що ми інформуємо нашу аудиторію.

Новинами для Читомо є рішення виконавчої та законодавчої влади у сферах видавничої справи, культури й літератури, освітніх процесів середньої й вищої шкіл, що стосуються гуманітарної сфери, діяльності державних та громадських інституцій, які працюють із нашою тематикою літературних і книжкових виставок. Для нас є новинами — вихід книжки українського автора за кордоном, участь українців у закордонних подіях, перемоги українців у міжнародних конкурсах, важливі інноваційні рішення, що стосуються реформ у галузі тощо.

Для Читомо не є інформаційними приводами – вихід книжок (опріч тих, де авторами виступають відомі постаті, наприклад, політики, зірки), проведення презентацій, акцій чи конкурсів від окремих компаній, які є бізнесом.

Близько 10% новин Читомо є ексклюзивними — отриманими з власних джерел та від наших кореспондентів з пресконференцій і публічних заходів, також написаними на основі експертних коментарів та інформаційних запитів у держоргани й інші інституції.

Новини, взяті з першоджерел та пресрелізів, редагуються відповідно до редакційних стандартів написання новин. У кінці новин, взятих з інших ЗМІ, повідомляється їхнє джерело — назва відповідного ЗМІ.

Ми намагаємося не посилатися на джерела, які себе скомпрометували, тобто неодноразово оприлюднювали неправдиву чи неточну інформацію, або в новинах яких наявні маніпуляції. Анонімним джерело може бути у випадку, якщо це суспільно важливий факт, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності.

Які ще є формати текстів у Читомо?

Серед традиційних форматів Читомо — конспект, інтерв'ю, рецензія, огляд, есей, блог, моніторинг новин тощо.

Аналітичні матеріали Читомо мають бути максимально аргументованими, оцінні судження в них — авторитетними, факти — відокремленими від коментарів.

Аналітика Читомо базується на цифрах, порівняннях з іншими країнами та періодами. Коментарі підкріплені фактами.

Читомо створює репортажі з важливих для книжкової індустрії подій — ярмарків, фестивалів, виставок тощо. Редакція Читомо, враховуючи наявні ресурси, визначає пріоритетність висвітлення тих чи інших подій на редакційних нарадах. Організатори подій, які запрошують журналістів Читомо до висвітлення їхніх заходів і фінансують створення матеріалів, не впливають на зміст тексту та його критичне забарвлення.

Окрім того, ми завжди відкриті до експериментів і новаторської подачі інформації.

Як ми редагуємо тексти?

На нашу думку, робота редактора й автора — це співпраця, і якщо автор хоче працювати з нами, то ми будемо вдячні за готовність доповнювати й змінювати свій текст відповідно до нашої політики. Більше про роботу з текстами у пам’ятці для автора.

Спрощено робота автора з редактором має такий вигляд:

  1. Вибір автора, написання ТЗ матеріалу
  2. Погодження формату, гонорару авторові та дедлайну планування виходу матеріалу
  3. Отримання тексту, редагування, погодження з автором правок, доопрацювання
  4. Замовлення візуального ряду
  5. Публікація + SMM + реклама

Як ми перевіряємо інформацію,
отриману із соціальних мереж?

Робота із соцмережами не скасовує дотримання журналістських стандартів — ми перевіряємо всі факти та завжди намагаємося отримати безпосереднє підтвердження інформації. Ми спираємося на підхід, сформульований Інститутом масової інформації. Соціальні мережі не можуть бути єдиним джерелом інформації для новин (за винятком ситуацій, коли інші джерела недоступні). Коли подія не містить конфліктів, журналісти не мають необхідності представляти позиції різних сторін, а також коли інформація є повною і не потребує додаткового дослідження, можливе використання інформації з офіційних сторінок у соціальних мережах.

Як ми висвітлюємо конфліктні ситуації?

У всіх матеріалах, що висвітлюють будь-які конфліктні ситуації, редакція дотримується неупередженості, збалансованого подання інформації, а також не стає на бік жодної зі сторін. Якщо журналіст або редактор Читомо не можуть гарантувати безсторонності, не можуть уникнути будь-яких форм упередженості, політичної чи особистої симпатії або антипатії, мають конфлікт інтересів, пов'язаний з висвітлюваною темою, вони повинні повідомити про це випускового або головного редактора. У таких випадках редакція передає висвітлення цієї теми іншій людині.

Факт висвітлення конфліктної ситуації не означає, що ми підтримуємо одну зі сторін. Водночас ми вважаємо, що питання, які підважують позиції української культури й ідентичності, існування українського конституційного ладу чи прав людини, не можуть бути предметом дискусії.

Хоч це не сприяє оперативності, але зазвичай новину про конфлікт ми намагаємося оприлюднювати лише після того, як звернулися за коментарем до іншої сторони конфлікту. Якщо інша сторона відмовилася коментувати, ми це зазначаємо у тексті. В окремих випадках баланс думок може бути досягнутий і ретельним бекграундом, у якому будуть гіперпосилання на інші матеріали з цієї теми.

Редакція відкрита до публікації окремих поглядів та думок наших журналістів, незалежних експертів або постійних авторів, які хочуть висловити свою думку на сторінках Читомо щодо конфліктної ситуації. Відтак автор може створити текст, у стилістиці блогу, який буде публікуватися у відповідній рубриці. У цьому матеріалі кожна думка має бути аргументована, проте такий текст залишається відображенням позиції автора, а не думки редакції.

Як ми маркуємо рекламу та нативні публікації?

Читомо має низку рекламних пропозицій для партнерів.

Матеріал, який був замовлений партнером, створюється автором Читомо згідно з редакційною політикою сайту. Такий матеріал не гарантує компліментарного стилю замовнику та в жодному разі не може містити спотворених фактів. Публікація контенту, створеного у партнерстві, можлива тільки у випадку, якщо такий матеріал відповідає зацікавленості аудиторії Читомо та містить корисну, на думку редакції, інформацію.

Над нативними чи рекламними матеріалами працює редакторка спецпроєктів.

Автори мають бути повідомлені, що працюють із нативним чи рекламним матеріалом.

Якщо партнер хоче затвердити матеріал перед публікацією, ми можемо надати його до прочитання. Але партнер не повинен посутньо втручатися у логіку матеріалу. Його пропозиції мають бути рекомендаційними.

Партнерами можуть бути як комерційні компанії, так і громадські організації чи інші медіа. Створений текст не повинен суперечити редакційній політиці. Нативні й рекламні матеріали маркуються дописом «Матеріал створений у партнерстві».

Нативні й рекламні матеріали можуть маркуватися додатковими графічними елементами з використанням брендбуку чи логотипів партнера.

Організації-донори, партнери та окремі особи, які фінансово допомагають Читомо, не мають впливу на редакційну політику та редакційні процеси. Наша співпраця з партнерами базується на взаємній довірі, чесному діалозі та спільних цінностях. Ми виконуємо свої зобов’язання перед ними в межах окремих проєктів, однак це не дає жодним стороннім організаціям та особам права втручатись у роботу журналістів, нав’язувати свою думку редакції чи здійснювати цензуру.

Як ми сплачуємо гонорари за матеріали?

Ми радо працюємо з різними авторами, особливо тими, які пропонують ідеї матеріалів, що відповідають нашій тематиці, а також готові виконувати редакційні завдання Читомо. Тексти позаштатних авторів, з якими редакція мала попередні домовленості щодо гонорарів і які виконали редакційні вимоги, оплачуються. Ми обговорюємо з авторами розмір та спосіб отримання винагороди наперед.

Сума гонорару залежить не від обсягу матеріалу, а від пропрацювання, заглиблення у тему, ексклюзивності контенту, коментарів, наявності аналітичних елементів.

Тексти, запропоновані автором як власна ініціатива, оплачуються у випадку, якщо тема й опрацювання матеріалу відповідають редакційній політиці, а публікація була погоджена з випусковим редактором завчасно. У випадку невчасного погодження — матеріал не оплачується.

Як ми виправляємо помилки?

Так, ми теж помиляємося, і робимо це навіть частіше, ніж нам би хотілося. Окрім неприємного флеру, кожна помилка — це можливість змінитися і покращити щось у своїй діяльності, не допустивши цього наступного разу.

Якщо статтю після публікації редагували, щоб виправити неточність у матеріалі, наприкінці тексту додаємо примітку про поправку чи виправлення з датою цієї зміни. Якщо помилка невелика і не впливає на зміст (наприклад, неправильне написання слова), виправлення робиться без додаткової примітки.

Якщо новина суттєво змінюється чи доповнюється, а інформації для нової новини недостатньо, у заголовку відповідного матеріалу ми пишемо: «Доповнено», «Виправлено». Наприклад, «В Україні затвердили нову стратегію читання (Доповнено)».

Усі наші матеріали, оприлюднені в інтернеті, стають частиною постійно доступного архіву і не видаляються. Винятком із цього загального правила є такі випадки: юридичні причини, ризик для особистої безпеки або серйозне порушення редакційних стандартів, яке можна усунути видаленням матеріалу.

Якщо редакція із якоїсь причини оприлюднила фейк, така новина може бути видалена з вибаченнями в мінімум трьох релевантних соціальних мережах редакції.

Якщо ви бачите помилку, напишіть нам chytomo@gmail.com.