Дзвінка Торохтушко. Нагірна вулиця

У ваших руках чергова збірка оповідань талановитої Дзвінки Торохтушко «Нагірна вулиця». Здається, що після потужних роману «Масік», збірок «Фотограф» і «Питровна», досить важко здивувати сучасного читача, але письменниця знову підіймає планку.
Мова, якою спілкуються персонажі, передає увесь колорит життя і побуту описаних картин. Екскурси в історичне минуле та фольклорні вкраплення сприяють візуалізації зображуваного письменницею.
Авторка зуміла настільки майстерно передати психологічний стан героїв, що їх дії здаються абсолютно вмотивованими і безапеляційними. Читач, ніби весь час знаходиться поряд з героєм/героями, проходить їх шлях, поринає в їх спогади чи мрії, відчуває їх емоції (радість, біль, смуток, розчарування тощо).
Тут не можна не згадати ще одного класика, нашу сучасницю Ліну Костенко: «… і кожен фініш – це, по суті, старт», – тобто, ця книга в руках читача, отож спонукає до написання наступної.

Казки і в нашій церкві читають. Люди давно вже в них не вірять. Просто ходять туди, бо так заведено. А ви можете написати таку книжку, щоб, її читав сам Папа Римський? І, коли її прочитають в церкві, Щоб люди зробились добрими і ніколи не залишали дітей?