* ESC - закрити вікно пошуку
бібліотека
Не лише про книжки. Які нові послуги запровадили бібліотеки в деокупованих громадах
01.08.2024
Бібліотеки давно вже перестали бути лише сховищами для книг. Вони трансформуються та адаптовуються відповідно до потреб суспільства, виконуючи роль лакмусових папірців, які часто підсвічують та закривають гострі потреби своїх громад. В умовах повномасштабної війни в Україні бібліотеки взяли на себе нові ролі, стаючи центрами гуманітарної або психологічної допомоги, місцями зустрічей і відновлення. Сьогодні розповідаємо про п’ять бібліотек-учасниць проєкту «Бібліотека — місце сили!» та про те, які послуги вони розробили та втілюють у громадах.
«Бібліотека — місце сили!» — це проєкт міжнародної співпраці між ВГО Українська бібліотечна асоціація та Центральною бібліотекою міста Берлін за підтримки Європейського Союзу (програма House of Europe). Основна ідея — дати поштовх для розвитку бібліотек, які перебували в окупації, через навчання бібліотекарів новим підходам організації роботи у бібліотеках.
PROFI-хаб у Макарівській бібліотеці для дітей
«Вибір професії є одним із найважливіших рішень у житті підлітків, особливо в умовах дистанційного навчання та війни»
Одарка Мочернюк, завідувачка відділом обслуговування дітей у бібліотеці Макарівської селищної ради Київської області
Під час окупації Київщини Макарівська бібліотека для дітей зазнала значних руйнувань, але завдяки самовідданості бібліотекарів книгозбірню не лише відновили, а й покращили та розширили спектр послуг. В межах проєкту «Бібліотека — місце сили!» там створили PROFI-хаб для підлітків віком від 13 до 17 років.
Бібліотекарі провели опитування та інтерв’ю серед підлітків у різних освітніх закладах Макарова, щоб визначити головні потреби молоді. Соціологічне дослідження показало, що учням старших класів не вистачає інформації про професії, можливості живого спілкування з фахівцями різних галузей та знань про ринок праці.
Ми розуміємо, що вибір професії є одним із найважливіших рішень у житті підлітків, особливо в умовах дистанційного навчання та війни. Вони потребують підтримки у цьому виборі, і наша бібліотека може стати тією платформою, яка допоможе їм знайти своє покликання.
Тож PROFI-хаб у бібліотеці став місцем розвитку та самореалізації для підлітків. Для школярів проводять тренінги, інтерактивні зустрічі, групові сесії та консультації з представниками різних професій. Наприклад, на одному з таких заходів директорка Макарівського медичного коледжу розповіла про особливості медичних професій, а майстер-клас на тему допомоги постраждалим під час обстрілів провів лікар-реаніматолог. Серед інших зустрічей, які викликали інтерес у підлітків, була розмова з завідувачкою Археологічного музею Інституту археології НАН України Ларисою Кулаковською, яка розповідала про наукову діяльність та розкопки.
У PROFI-хабі створили Куточок профорієнтації «Мандрівка у професію», де зібрали інформацію про навчальні заклади, різні спеціальності та професії. Підлітки можуть взяти буклети, проспекти, презентації та тематичну літературу, а також ознайомитися з історіями професійного успіху макарівчан.
У бібліотеці діє лабораторія профтестування — підліткам доступні робочі місця з ноутбуками та Wi-Fi, за якими можна брати участь у віртуальних екскурсіях успішними компаніями та навчальними закладами. До речі, PROFI-хаб організовує такі екскурсії й офлайн.
До слова, послугами PROFI-хабу в Макарівській бібліотеці для дітей вже скористалися понад 300 відвідувачів.
Читайте також: Зруйновані, але незламні: бібліотеки під російською окупацією та їхній шлях до відновлення
«Веселі бджілки» та «Бібліотека з рюкзачка» у Балаклії
«Ми допомагаємо дітям отримувати доступ до знань та розваг, навіть у тій місцевості, де немає такої можливості на місці»
Ірина Гладка, бібліотекарка КЗ Публічна бібліотека Балаклійської міської ради Харківської області
Місто Балаклія на Харківщині було під ворожою окупацією з лютого до серпня 2022 року. За цей час чимало сімей покинули свої домівки, рятуючись від війни, а ті, хто залишився, або повернувся після деокупації, зіткнулися зі складнощами життя у прифронтовому місті. Особливо постраждали діти, які втратили можливість бачитися з друзями та навчатися у звичайних умовах. У регіоні зазнали пошкоджень багато будівель, зокрема й бібліотек, тож зараз працюють лише дві — Центральна бібліотека та Дитяча бібліотека.
В межах проєкту «Бібліотека – місце сили!» працівники Балаклійської дитячої бібліотеки вивчали метод «Дизайн мислення», який допомагає розв’язувати проблеми з врахуванням потреб користувачів, їхнього досвіду та навіть емоцій. Цей підхід використовують в бізнесі, технологіях, медицині та інших галузях, де важливо покращення користувацького досвіду. Маючи нові знання, працівники бібліотеки започаткували одразу дві нові послуги для дітей — креативний простір «Веселі бджілки» та виїзну послугу «Бібліотека з рюкзачка».
Ми вирішили працювати з дітьми віком від 6 до 10 років. Після опитування дітей, їхніх батьків та вчителів, зрозуміли, що потрібно створити простір для зустрічей та спілкування дітей. Так з’явилася ідея креативного простору “Веселі бджілки” — бібліотека як вулик, а бібліотекарі як бджілки, що допомагають дітям пізнавати нове через книги, заходи та майстер-класи.
Оскільки віддалені міські та сільські філії бібліотеки зруйновані або не працюють, то для того, щоби бібліотекарі могли туди дістатися, Балаклійська міська військова адміністрація надає транспортний засіб та водія.
Бібліотекарі Балаклії також організовують покази фільмів та мультфільмів, святкові заходи, активні ігри та руханки. Все це не тільки цікаве дозвілля, а й частково психологічне розвантаження під час війни. А оскільки маленькі відвідувачі підтримують всі ідеї, які втілюють бібліотекарі, то саме це мотивує рухатися далі, каже Ірина Гладка.
Швейний простір «Територія Творчості» у бібліотеці міста Городня
«Бібліотека стала місцем, де люди отримують нові знання та навички, які можуть стати хобі або навіть професією»
Юлія Коржавіна, бібліотекарка Городнянської централізованої бібліотечної системи
Ще одна з учасниць проєкту «Бібліотека — місце сили!» — Городнянська центральна бібліотека на Чернігівщині. Вона також допомагає громаді завдяки новій ініціативі під назвою «Території Творчості».
Ідея виникла у відповідь на запит мешканців та внутрішньопереміщених осіб мати безоплатний доступ до… швейних машинок та отримати навички шиття. Ця послуга не лише задовольняє побутові потреби та дозволяє економити, але й стимулює креативність та допомагає у психологічному розвантаженні.
Ми завжди прагнемо бути корисними нашій громаді. Через війну багато людей залишилися без домівок та необхідних речей. Опитавши нашу основну цільову аудиторію — жінок віком від 30 до 50 років, ми виявили, що однією з нагальних проблем є відсутність швейної машинки та можливості придбати її.
Швейний простір у бібліотеці обладнали кількома механічними машинками, які отримали від жителів міста і придбали одну нову — електричну. Охочі вивчають мистецтво шиття під керівництвом професійних швачок. Тут також проводять майстер-класи та виставки з рукоділля.
До речі, у бібліотеці також ремонтують одяг для військових.
Крім «Території Творчості» у Городні втілюють ще одну ініціативу — «Шафа речей у бібліотеці». Послуга дозволяє взяти напрокат корисні побутові речі, яких часто бракує ВПО, наприклад, інструменти для ремонту, роботи в саду чи кухонне приладдя. Насамперед йдеться про допомогу внутрішньо переміщеним особам, але доступна послуга й місцевим мешканцям. Ідею, до речі, запозичили у Берліні, де учасниці проєкту «Бібліотека – місце сили» побували взимку 2023 року.
«Бібліотека насіння» та захоплення квітникарством у Конотопі
«Ми прагнемо задовольнити потреби й підтримати позитивний психологічний стан наших відвідувачів»
Наталія Ковтун, директорка публічної бібліотеки Конотопської міської ради Сумської області
Жителі міста Конотоп, Сумської області, також пережили окупацію і зараз прагнуть повернутися до звичного життя. Місцеві мешканці та внутрішньо переміщені особи знаходять втіху та натхнення у садівництві та квітникарстві. Тож працівники місцевої Публічної бібліотеки започаткували нову послугу.
Ініціатива має назву «Бібліотека насіння». Директорка Комунального закладу «Публічна бібліотека Конотопської міської ради» Наталія Ковтун розповідає, що ідея виникла завдяки активній користувачці книгозбірні — пані Ларисі. Вона запропонувала обмінюватись насінням рослин та ділитись досвідом у догляді за ними. Бібліотекарі опитали інших читачів й виявилося, що чимало з них теж цікавляться темою садівництва і квітникарства.
Ця послуга створена для того, щоб задовольнити потреби й підтримати позитивний психологічний стан наших відвідувачів. Надати їм можливість обмінюватись насінням, урізноманітнювати свої сади, спілкуватись та ділитись досвідом.
Тож тепер у бібліотеці є полиця для обміну насінням, там проводять регулярні майстер-класи з карвінгу (ка́рвінг — мистецтво художнього різьблення по овочах і фруктах, — ред.), вирощування мікрозелені та інші тематичні заходи. Ця ініціатива вже отримала позитивні відгуки від мешканців, зауважує директорка бібліотеки:
Спротив очима очевидців у херсонській бібліотеці
«Люди прагнуть зберегти та передати правду про події, які відбувалися на території міста після повномасштабного вторгнення»
Оксана Смєшко, головна бібліотекарка Центральної бібліотеки імені Лесі Українки м. Херсона
Під час російсько-української війни, попри небезпеку та напругу, українці зобов’язані зберегти пам’ять про героїчні події — переконані працівники Центральної бібліотеки ім. Лесі Українки в Херсоні. Тож в межах проєкту «Бібліотека – місце сили» команда створила платформу «Херсонський спротив очима очевидців», щоб зафіксувати історію опору херсонців проти російської агресії.
Херсон перебував під окупацією майже рік, але його мешканці не втрачали надії та чекали звільнення, яке відбулося 11 листопада 2022 року завдяки ЗСУ. Попри близькість до лінії фронту та постійні обстріли, чимало жителів не лише залишаються в місті, а й працюють задля збереження історії.
Ми провели опитування серед мешканців міста і з’ясували, що крім розв’язання побутових питань, які постійно виникають у прифронтовому Херсоні, люди прагнуть зберегти та передати правду про події, які відбувалися на території міста після повномасштабного вторгнення. Так виникла ідея створити платформу «Херсонський спротив очима очевидців».
Платформа «Херсонський спротив очима очевидців» містить артефакти, документальні матеріали, фото, відео та історії мешканців міста, які відображають масштаб та героїзм херсонського опору. Вона стала важливим ресурсом для журналістів, волонтерів, художників та громадських організацій. Віртуальна версія платформи дозволяє ознайомитися з матеріалами з будь-якого куточка світу.
Першими експонатами стали спогади друзів бібліотеки, які поділилися своїми історіями, емоціями й враженнями від місяців окупації.
У бібліотеці також проводять масові заходи. Наприклад, організовували презентацію книги Олександра Меньшова «Я, Фокс і окупація», та збірки самвидаву, створеної бібліотекарями до річниці підриву Каховської ГЕС російськими окупантами «Херсонщина, наче Титанік, стрімко, миттю, лягала на дно…». Епіграфом є слова:
Вода – життя дає і забирає,
Вода – стихія, що не любить меж.
Нам помирати як її немає,
Як забагато – помирати теж.
Платформа «Херсонський спротив очима очевидців» має два формати: друкований — працює за графіком бібліотеки та електронний, який доступний цілодобово.
Читайте також: За час повномасштабного вторгнення рф пошкодила понад 700 українських книгозбірень
This publication is sponsored by the Chytomo’s Patreon community
«Читомо» — це професійне медіа про книжки і книговидання в Україні та світі. Ми залишаємось незалежними лише завдяки коштам наших донаторів. Допоможіть нам розвиватися і ставати ще кращими!
Підтримати проєкт
що більше читаєш – то ширші можливості
