У травні журналістам погрожували, а від імені УП надсилали російський спам

У травні в Україні зафіксували 10 випадків порушення свободи слова — 4 з них скоїла росія, ще 6 не пов’язані з російською війною проти України. Про це свідчать дані моніторингу «Барометр свободи слова» Інституту масової інформації (ІМІ).

Злочини, що пов’язані безпосередньо з російською агресією, — обстріли, погрози та атаки на сайти.

1 травня стало відомо про загибель В’ячеслава Кобржицького, військового й автоспортивного коментатора Setanta.  6 травня на Сумщині, виконуючи бойове завдання, загинув Василь Довбуш, військовий, колишній журналіст ТРК «Люкс» і 24 каналу.

13 квітня загинув Богдан Лисенко — журналіст із досвідом роботи у всеукраїнських та регіональних медіа («Факти», «КП в Україні», «Субота», «Ехо»). Його смерть підтвердили у травні.

Також у травні російські війська обстріляли журналістів «Суспільне Донбас» — головного редактора Андрія Крамченкова та журналіста Владислава Уколова — під час зйомки в селі Родинське на Донеччині. Росіяни спрямували дрон у бік знімальної групи попри те, що медійники мали маркування «Преса» і чорні бронежилети.

Відомо також про погрози воєнному кореспондентові «Донбас.Реалії» Сергієві Горбатенку в проросійських телеграм-каналах, які почалися після публікації відео до річниці окупації Бахмута.

Також у травні відбулися кібератаки на два українські ресурси:

• 9 травня хакери скористалися поштовим сервісом клубу «Української правди» для фейкової розсилки. Від імені видання розсилали листи зі словами «наша общая Победа»;
• сайт Кримськотатарського Ресурсного Центру зламали перед 18 травня — Днем памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Ще шість зафіксованих випадків порушення свободи слова стосувалися дій в українському інфопросторі. Відомо про 3 випадки погроз:

• редакція «Вільного радіо», що релокувалася з Бахмута, повідомила про погрози від Євгена Ієвлєва, речника Київської міської військової адміністрації. Чиновника обурив матеріал про статки працівників ТЦК Донеччини, серед яких був і його батько. Він погрожував автору побиттям і вживав нецензурну лексику;
• Мар’яна Чорнієвич, ведуча Громадського радіо, отримала листа з погрозами після етеру програми «Той самий ранок». Вона обговорювала тему 9 травня та шкільне викладання історії Другої світової війни. За даними кіберполіції, погрози надходили від проросійського користувача з окупованих територій;
• у Миколаєві містянин погрожував журналістам зброєю, коли ті знімали ремонт історичної будівлі. За словами нападника, він вважає, що журналісти «наводять» російські війська.

На сайті «Рівненські новини» вийшов дискредитаційний матеріал проти «Четвертої влади». У ньому  редакцію зневажливо називають «шарашкіною конторою» і «бульварним виданням», а її головного редактора Володимира Торбіча — «бусінкою». Журналіста звинувачують у зневазі до військових і зборі коштів на підтримку редакції нібито «під прикриттям ЗСУ».

Редакція видання «Сила правди» заявила, що директор КП «Луцькводоканал» Віктор Гуменюк, про якого писало медіа, намагається зареєструвати як торговельну марку назву їхнього медіа. Як припускають у редакції, це може бути спробою тиску. Гуменюк відмовився відповідати на запитання журналістів.

Окрім того, Сайт LIGA.net став мішенню масованої DDoS-атаки після публікації колонки консультантки зі стратегічних комунікацій Надії Потоцької, у якій ішлося про ціннісні розбіжності в українському суспільстві на тлі конфлікту довкола блогерки Анни Алхім.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація,  що відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.

Як повідомлялося, за квітень і травень 2025 року на фронті загинули 4 українські медійники. У у 2024 році через дії росії загинули 24 українські медійники.

Чільне зображення: ІМІ