За внесок у розвиток кримськотатарської мови нагородили 14 діячів та діячок

Лавреатами Премії за особливий внесок у забезпечення розвитку кримськотатарської мови стали 14 людей, серед них освітяни, науковці, журналісти та інші громадські діячі. Про це йдеться у розпорядженні Кабінету міністрів. 

Лавреатами стали:

• Айше Арнаутова — старша викладачка кафедри загального і слов’янського мовознавства НаУКМА, відзначена за викладання, дослідження та розвиток кримськотатарської мови;
• Ескендер Барієв — правозахисник, член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ), відзначений за адвокацію мови на національному та міжнародному рівнях, розвиток мовних проєктів і захист мовних прав;
• Павло Башинський — громадський активіст і волонтер, нагороджений за громадську діяльність на підтримку кримськотатарської мови;
• Ірина Дрига — кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри тюркології КНУ імені Тараса Шевченка, відзначена за дослідження і розвиток кримськотатарської філології;
• Есмі Касар — журналістка, режисерка, керівниця Анкарського бюро агентства «Кримські новини», нагороджена за популяризацію мови в медіа та культурі;
• Ольга Кичі — заступниця директора кримськотатарського ліцею «Бірлік Скул», відзначена за розвиток мовної освіти;
• Аніфе Куртсеітова — організаторка освітньої та культурної діяльності ГО «Кримська родина»;
• Ельдар Османов — керівник громадської організації «Кирим янґ»;
• Сервін Османов — громадський діяч у сфері інформаційних технологій та цифрової лінгвістики;
• Таміла Сеітяг’яєва — кандидатка філологічних наук, доцентка Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського;
• Ельвіна Сеїтбуллаєва — громадська активістка та журналістка;
• Ельвіна Халілова — філологиня та перекладачка;
• Мамуре Чабанова — перекладачка, викладачка та авторка навчальних матеріалів з кримськотатарської мови;
• Ісмет Юксель — громадський діяч і меценат.

Голова КРЦ Ескендер Барієв написав на своїй фейсбук-сторінці, що сприймає нагороду передусім як визнання роботи команди, експертів і партнерів, а також усіх, хто щодня зберігає й розвиває кримськотатарську мову. Він подякував учителям, мовознавцям, письменникам, журналістам, перекладачам і батькам, які передають мову дітям, і окремо згадав тих, хто продовжує цю роботу в умовах російської окупації Криму. 

Серед досягнень команди КРЦ Барієв назвав:

• переклад кримськотатарською мовою Загальної декларації прав людини ООН, який офіційно розмістили на сайті організації;
• переклад Європейської конвенції з прав людини;
• підготовку аналітичних матеріалів про порушення мовних прав кримських татар для ООН, ОБСЄ та інших міжнародних інституцій — за словами Барієва, ці матеріали також використовували українські адвокати у справі «Україна проти російської федерації» у міжнародному суді ООН;
• передачу правових текстів кримськотатарською мовою для формування Національного корпусу кримськотатарської мови;
• створення можливостей для практики та стажування студентів кримськотатарської філології та літератури;
• публічні дискусії, презентації, інформаційні та адвокаційні кампанії та інше.

За словами голови, адвокацію мови КРЦ також провадить у міжнародному контексті, зокрема в межах Міжнародного десятиліття мов корінних народів 2022–2032 років.

Також голова Барієва заявив, що наступним етапом має стати перетворення міжнародного визнання мови на конкретні механізми фінансування її розвитку:

«Щоб нею можна було не лише говорити вдома, а також навчатися, отримувати юридичну інформацію, читати новини, користуватися цифровими сервісами, працювати, створювати науку, культуру та сучасний контент. Щоб кримськотатарська мова була доступною людині незалежно від того, де вона сьогодні знаходиться».

Премія Кабміну за особливий внесок у забезпечення розвитку кримськотатарської мови — це відзнака, яку заснували у 2024 році. Лавреати отримують диплом, нагрудний знак і грошову винагороду.

Комітет із присудження премії висуває кандидатів за критеріями у семи сферах: освіта, наукова діяльність, культура, медіа, видавнича сфера, громадська та благодійна діяльність.

Нагадаємо, у 2025 році уряд затвердив новий правопис кримськотатарської мови на основі латинської графіки за участю Меджлісу кримськотатарського народу, МОН та науковців. 2022 року Меджліс пропонував встановити День кримськотатарської мови та літератури, зрештою обрали 10 вересня. 

Читайте також: 

• Мустафа Аметов: Кримськотатарська література — це спроба зберегти мову для нащадків
• Знайомство з культурою киримли — «тест на нашу цивілізованість»

Зображення: pexels, Ескендер Барієв / фб