* ESC - закрити вікно пошуку
бібліотеки
Зруйновані, але незламні: бібліотеки під російською окупацією та їхній шлях до відновлення
04.03.2024
Під час повномасштабної війни в Україні, за даними Міністерства культури й інформаційної політики від 25 січня 2024 року, майже 700 бібліотек зруйнувано або знищено.
Однак після деокупації міст багато бібліотек взяли на себе роль лідерів у відновленні громад, стаючи місцями сили та натхнення. Ми розповідаємо історії п’яти бібліотек із деокупованих міст, що взяли участь у міжнародному проєкті «Бібліотека — місце сили!». Під час проєкту бібліотекарі Харківської, Київської, Чернігівської, Сумської та Херсонської області мали змогу відвідати своїх колег за кордоном, але ми вирішили поговорити з ними про рідні міста, читачів і те, як вони працюють далі.
Історія бібліотеки з Макарова
«До квітня бібліотека стояла розбита, без вікон і дверей, з горами сміття і уламків»
Одарка Мочернюк, завідувачка відділом обслуговування дітей у бібліотеці Макарівської селищної ради Київської області
Макарівська бібліотека для дітей найбільше постраждала під час окупації, що тривала місяць, з 28 лютого по 1 квітня 2022 року. Макарів став фортецею незламного духу, адже захисники міста допомогли зупинити наступ на Київ. На жаль, не без втрат: загинуло 220 мирних людей, серед яких 8 дітей. Було зруйновано 40% усіх приміщень селища.
На 1 січня 2022 року книжковий фонд бібліотеки становив 22 631 примірник, надавав послуги 2000 читачам, за рік її відвідали 8600 разів. Заклад працював за моделлю «4 простори бібліотеки»: місце навчання, місце творчості та натхнення, місце спілкування, цікавих зустрічей, місце подій.
Читайте також: Бібліотека у «Новій українській школі» – простір, який задовольняє безліч потреб
У бібліотеці діяли проєкти, проводилися флешмоби, акції, майстер-класи, виставки художників-аматорів, зустрічі з видатними земляками й письменниками, презентації книг тощо.
У перші дні війни працівники були на роботі. У бібліотеці був Гуманітарний штаб Макарівської тероборони, проводили консультації для жителів громади, збирали медикаменти, запасали воду та продукти.
З 27 лютого Макарів пережив жахливі події: не можна було виходити з дому, жителі ховались у підвалах будинків, у місто в’їхали великі колони танків рашистів, розпочались бойові дії. До 8 березня більшість людей евакуювали, фактично під постійними обстрілами.
Гуманітарний штаб у бібліотеці розташовувався орієнтовно до 20 березня: тут готували їжу, ділилися продуктами, перев’язували поранених, патрулювали, ходили на бойові завдання. Хоронили друзів і надавали психологічну підтримку всім, хто цього потребував. А потім за чиєюсь наводкою бібліотеку сильно обстріляли.
Найцікавіше те, що до 15 квітня бібліотека стояла розбита, без вікон і дверей, з горами сміття і уламків, але з неї нічого не викрали. Книжковий фонд дуже постраждав, але, на щастя, не згорів.
18 квітня, після повного розмінування, бібліотекарям дозволили вийти на роботу. Побачивши руйнування, працівники плакали, але й дякували богу, що бібліотека вціліла. Вони вигребли все сміття, зашили плівкою вікна, все помили, почистили й поскладали — і до Великодня були готові приймати відвідувачів.
Так Макарівська бібліотека з 1 травня відновила свою діяльність. Приміщення було без опалення, вікна — під плівкою.
Протягом 2022 року бібліотека обслужила 1500 читачів-дітей. З червня по серпень 2022 року працювала бібліотечна галявина в парку «Читай та відпочивай», на якій проводили голосні читання казок, ігри, вікторини. Також бібліотекарі організовували презентації, зустрічі з письменниками, зокрема й місцевими поетами, майстер-класи, флешмоби, акції, виставки місцевих художників. І звісно, займалися волонтерством, готували посилки на фронт, листи, малюнки, проводили зустрічі з воїнами-земляками тощо.
Після окупації місцевих жителів чекали постійні повітряні тривоги, розбиті будинки й квартири, дистанційне навчання, страшні спогади про окупацію і тривога за рідних на фронті. Тому бібліотека стала дійсно місцем спілкування, єдності й зустрічі з цікавими, талановитими та мужніми земляками, місцем творчості та натхнення.
Із допомогою селищної ради з наступного року встановили пластикові вікна й нові двері, в найбільш зруйнованому залі зробили ремонт, відновили опалення. На 2024 рік бібліотека мала проєкт на ремонт бібліотечного даху.
Після деокупації благодійники з Великобританії, США й України значно поповнили фонд українськомовними й англомовними книжками та подарували закладу проєктор з екраном. Нині бібліотека продовжує організовувати майстер-класи, буккросинг, художні виставки, зустрічі з поетами, музикантами й талановитими дітьми, проводить «Бібліотечний кінотеатр» тощо.
Історія з Харківщини
«Усю літературу українською мовою скинули з полиць, готувались знищити»
Ірина Гладка, бібліотекарка КЗ Публічна бібліотека Балаклійської міської ради Харківської області
У 2021 році мережа бібліотек Балаклійської міської ради Харківської області об’єднувала 20 бібліотек, з них 2 центральні та 18 міських і сільських філій.
До великої війни фонди становили 304 553 примірники друкованих видань, а користувачами були 15 896 людей, майже третина з яких — діти.
На жаль, війна боляче вдарила по сфері культури Балаклійської громади: військові дії призвели до значних пошкоджень і втрат у місцевих закладах культури. На сьогодні з 20 бібліотек працюють лише дві: Балаклійська центральна бібліотека та Балаклійська центральна бібліотека для дітей.
Під час окупації 12 приміщень сільських бібліотек пошкодили, 3 — зруйнували.
Одна зі знищених — Гусарівська сільська філія. До повномасштабного вторгнення ця філія обслуговувала 510 користувачів, зокрема 105 дітей.
24 лютого 2022 року Центральна бібліотека вже не працювала, керівництво врятувало основну документацію, більшість співробітників і багато мешканців міста евакуювались, оскільки майже з перших днів війни у місто увійшли окупаційні війська. Балаклія була під окупацією пів року: від початку великої війни і до вересня 2022. Спершу в будівлю навідувався завгосп, який щоразу знаходив зірвані замки на дверях. А потім у приміщенні «хазяйнували» сторонні люди — колаборанти і представники окупантів.
Під час окупації у Балаклійській центральній бібліотеці усю літературу українською мовою, що стояла на полицях, окупанти скинули на підлогу та готували до списання та знищення.
Також від уламків снарядів постраждала будівля центральної бібліотеки: частина вікон була вибита, частина — пошкоджена, двері поламані, дах та стеля пробиті. Унаслідок погромів з установи викрали техніку: принтери, комп’ютери тощо.
Нині життя в Балаклії продовжується: після звільнення міста від окупантів завдяки волонтерам, небайдужим громадянам, організаціям і місцевій владі заклади культури поступово відновлюються та наповнюються необхідним. Проте у приміщенні центральної бібліотеки потрібно провести ремонт, щоб відвідувачі та співробітники почувалися затишно та захищено.
Для деокупованих бібліотек збирають сотні різноманітних книжок. Також установи отримали допомогу від Львова та Вінниці, Почесного консульства Австрії в Україні, фонду «Солідарна молодь Харкова та Дніпра», друкарні UNICEF Ukraine тощо. Місцеві ФОПи подарували бібліотеці шість ноутбуків.
Співробітники Балаклійської філії заводу Henkel зібрали кошти та придбали для Центральної бібліотеки 2 ноутбуки, принтер, настільні лампи, а дитячому відділенню подарували українські книги, настільні ігри й матеріали для творчості. Усі ці подарунки допомагають дітям відволіктися і повернути радість, вкрадену війною.
Попри всі негаразди, завдані війною, сьогодні Балаклійська центральна бібліотека відновлюється та намагається надавати населенню якісні культурні послуги, задовольнити читацькі інтереси, залучити якомога більшу кількість населення до читання. При бібліотеці працюють розмовні клуби, проводяться літературні читання, ведуться засідання літературної студії, проводяться конкурси та майстер-класи, екскурсії для школярів та відновлено вільний доступ до інтернету. У центральній бібліотеці розпочали роботу постійні розмовні клуби української мови «Добромисл» і проєкт «Єдині».
Історія з Чернігівщини
«Йти до бібліотеки було ризиковано, особливо коли їхали колони ворожої техніки»
Ганна Щербакова, директорка бібліотеки Городнянської централізованої бібліотечної системи
До повномасштабного вторгнення Центральна бібліотека активно працювала й поновлювала свої книжкові фонди, щотижня проводила події, кількість примірників становила близько 215 тисяч, а її користувачами були 3,4 тисячі відвідувачів.
З початком великої війни всі були розгублені й не впевнені в завтрашньому дні. Проте більшість працівників залишилась у місті, лише одна співробітниця виїхала.
У місті були вибухи на вул. Лісовій, згорів 4-квартирний будинок, кілька будинків зруйнували.
Під час окупації, яка тривала з 24 лютого по 2 квітня 2022 року, працівники бібліотеки виходили по черзі на роботу, обслуговували користувачів, годували тваринок із живого куточка, доглядали за квітами в бібліотеці. Йти до бібліотеки було ризиковано, особливо коли їхали колони ворожої техніки.
Після деокупації працівники бібліотеки були на простої, але ходили на роботу раз на тиждень, по 2 працівники на день. Приміщення і фонд не постраждали.
У звичайний ритм роботи бібліотека увійшла не одразу.
Лише з кінця серпня працівники вийшли з простою і змогли обслуговувати читачів повний робочий день.
З вересня 2022 року відновилися масові заходи. Першою була творча зустріч з Олександром Волощуком — мандрівником, письменником, військовослужбовцем.
Зараз працівники бібліотеки намагаються бути найбільш корисними жителям своєї громади, особливо дітям, молоді, ВПО. Обслуговують книгами, проводять цікаві зустрічі, тренінги з безпеки, заходи за участю психологів, лікарів, вуличні акції, засідання клубу «Життєлюб». Так, за 2023 рік в Центральній бібліотеці провели 73 заходи для дорослих і молоді, 134 — для дітей.
Найбільші проблеми зараз — недостатня кількість цікавих українських книг і повітряні тривоги, які заважають проводити заходи.
Проєкт «Бібліотека — місце сили!» став чудовою нагодою бібліотекарям поповнити свої знання. Робота найкращих бібліотек Берліна допомогла усвідомити важливість і потрібність змін у бібліотечній роботі. Після візиту до кожної з німецьких бібліотек учасниці проєкту розуміли, що цікавого і корисного можна запровадити і для своїх відвідувачів. По приїзду з Берліна вони організували фотоекскурсію по берлінських книгозбірнях для всіх бібліотекарів громади, поділилися враженнями та надихнули на нові погляди щодо роботи.
Історія з Сумщини
«Бібліотекарі плели маскувальні сітки, шили натільну білизну, в’язали теплі шкарпетки, робили окопні свічки»
Наталія Ковтун, директорка публічної бібліотеки Конотопської міської ради Сумської області
До повномасштабного вторгнення комунальний заклад «Публічна бібліотека Конотопської міської ради» функціонував як відкритий простір із книжковим фондом і платформою для культурного розвитку й комунікації мешканців Конотопської громади. Бібліотека була місцем зустрічей та інтелектуального дозвілля як для дітей, так і дорослих. Тут функціонували клуб сімейного читання і клуби за інтересами для людей з обмеженими можливостями, діяв ляльковий театр, проводились літературні конкурси, зустрічі, навчання, тренінги, розважально-мистецькі програми — літературні перформанси, голосні читання, арттерапія, майстер-класи.
Після вторгнення кількість читачів скоротилася з близько 13 до 10 тисяч, проте це мало позначилося на кількості виданих книг і відвідувань.
Перші дні війни для працівників культури Конотопської громади були дуже важкими, як і для всієї України. У місті йшли бої, мешканці довгий час були в облозі, багато цього часу — без хліба, води, опалення, електроенергії та зв’язку. Але місто вистояло.
Заклади культури з початку війни не припиняли свою роботу, щоправда, переформатували її, згідно з вимогами воєнного стану.
На прохання мешканців міста, після деокупації, яка відбулася 3 квітня 2022 року, одними з перших відкрили свої двері бібліотеки. Саме вони стали потужним центром підтримки найбільш постраждалих від війни верств населення. Спочатку працівники, які жили поруч із бібліотеками, виходили на 2 години, потім на 4 і зрештою відкрилися на повний робочий день.
Після деокупації розпочалися заходи на підтримку захисників України. Протягом 2022–2023 років проводили благодійні культурно-мистецькі проєкти «Мистецькі вихідні» та «З мистецтвом — до Перемоги!», завдяки яким вдалося зібрати близько 100 тисяч гривень на потреби ЗСУ. У зборах активну участь брали і працівники бібліотеки.
Бібліотекарі працювали в гуманітарних центрах, плели маскувальні сітки, шили натільну білизну, в’язали теплі шкарпетки, робили окопні свічки. Все це вони продовжують робити і зараз.
Саме бібліотечні заклади міста й зараз продовжують бути багатофункціональними відкритими просторами для мешканців Конотопської громади. Після деокупації у бібліотеці регулярно проводять освітні й творчі заходи для ВПО, людей похилого віку, дітей і незахищених верств населення. Зокрема, творчі майстер-класи й заходи з психосоціальної підтримки для дітей і дорослих та курс із цифрової грамотності для людей похилого віку.
У бібліотеці також проводяться постійні акції на допомогу ЗСУ. Щоб підтримати захисників та подарувати їм частинку тепла, працівники бібліотеки організували благодійні акції: «Подарунок солдату» (на передову та стабілізаційний пункт надання першої допомоги пораненим бійцям відправили 12 посилок — натільну та постільну білизну, шкарпетки, солодощі, горіхи, мед) та «Святий Миколай, воїнів захищай!», під час якої зібрали й передали кошти на допомогу військовим.
Проводиться акція зі збору книг українською мовою «Нація, яка читає — непереможна» для ВПО, зокрема, дітей.
Також придбали матеріали для пошиття натільної білизни військовослужбовцям, завдяки благодійній акції «Здай російськомовну літературу — підтримай ЗСУ».
Історія з Херсонщини
«Фонди поповнювали російськими виданнями та російськими авторами»
Галина Нежинська, директорка центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки з Херсона
Херсонська ЦБС до повномасштабного вторгнення мала 34 філії, де працювали 222 працівники, які видавали в рік понад 1,5 млн примірників видань. Фонд нараховував понад 720 тисяч примірників. Кожна бібліотека реалізовувала власний проєкт з історії міста, екології, розвитку читання тощо. Бібліотеки мали свої читацькі об’єднання, клуби за інтересами, гуртки, недільні відеозали.
Після початку великої війни всі відчули розгубленість і страх. Бібліотеки відкривали двері тільки в режимі запитів своїх користувачів. Вони разом ходили на мітинги, доводячи всім: Херсон — це Україна. Пізніше розпочалися переслідування та залякування забрати непокірних у підвал за відмову співпрацювати з окупаційною владою. За перших 2 місяці окупації більшість співробітників виїхала за межі міста та країни.
Під час окупації заступниця директора Херсонської ЦБС у роботі з дітьми очолила ЦБС, зареєструвала статут у російській федерації та отримала виписку з Реєстру юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність у Херсонській області.
З 1 червня 2022 року Центральна бібліотека ім. Лесі Українки відкрилася та розпочала діяльність при окупаційній владі з відкриття філій за законодавством росії. З бібліотеки вивезли книги з історії України, УПА, АТО й загалом українських письменників. Книги пакували в чорні мішки та вивозили на сміттєзвалища. За період окупації знищили приміщення бібліотеки — філії №10 для дітей, пошкодили 8 бібліотек. Натомість фонди поповнювали російськими виданнями та російськими авторами, що підтримували «сво». Потреби бібліотек окупаційна влада задовольняла в повному обсязі, сподіваючись на повну підтримку зі сторони відкритих бібліотек, працівників і населення.
Однак, позиція херсонців була і є незмінною: Херсон — це Україна.
Після деокупації Херсона працівники бібліотек ще два місяці не могли потрапити до своїх приміщень. Деякі з них були заміновані, тому без роботи саперів вхід до бібліотеки був неможливим. Після всіх перевірок та отримання відповідних актів про розмінування бібліотекарі змогли повернутися до своїх бібліотек. Картина вражала: у деяких філіях окупанти жили, як у гуртожитках чи казармах, закриваючи вікна приміщень українськомовними книгами та стелажами. Безлад, розруха, розкидані по підлозі книги, по яких ходили «нові господарі». Бібліотекарі, зібравшись із силами та з новою хвилею ненависті до окупантів, розпочали приводити все до ладу.
З 1 січня 2023 року відкрилися перші 5 бібліотек. Пізніше — ще 6. Мешканці міста з задоволенням йшли до бібліотек. Діти, молодь, дорослі, які залишилися в місті, потребували спілкування, читання книг, культури — усе це вони знаходили в бібліотеці. Бібліотеки відновили клуби за інтересами для дорослих і дітей, кінопокази фільмів, розмовні клуби. Інтерактивні заходи об’єднали громаду міста, незважаючи на постійні обстріли та розташування в прифронтовій зоні воєнних дій. Бібліотекарі створили нові проєкти: культурологічний «Український код Херсонщини», міський музей Херсонського Спротиву, мініпроєкт популяризації та збереження творчості митців Херсонщини.
Розпочали свою роботу волонтерські групи. На базі Херсонської ЦБС започаткували Форум військових письменників. На закриття Форуму у листопаді 2023 року прибули письменники та генерал Михайло Драпатий, який визволяв Херсон від російських загарбників. Це була дуже зворушлива мить: маленькі відвідувачі бібліотеки зробили своїми руками обереги та подарували їх нашим захисникам. Неодноразово відвідували бібліотеки представники українського PEN-клубу. Протягом року продовжується акція «Українська книга — українському Херсону», коли небайдужі бібліотекарі та мешканці різних регіонів України, особливо західного, збирали та надсилали зібрані видання херсонським бібліотекам. Завдяки цьому вони отримали вже понад 2,5 тисячі книг.
Проєкт «Бібліотека — місце сили!» стартував у листопаді 2023 року завдяки спільним зусиллям Української бібліотечної асоціації та Центральної бібліотеки Берліна, за підтримки Європейського Союзу у межах програми House of Europe. Проєкт спрямований на відновлення та трансформацію бібліотек після періоду російської окупації. За умовами проєкту, участь у ньому беруть бібліотеки з деокупованих міст Харківської, Київської, Чернігівської, Сумської та Херсонської областей, що були відібрані за конкурсом.
Головною метою проєкту є перетворення 5 бібліотек з деокупованих територій України на «місце сили» для користувачів, мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб. Нові бібліотечні послуги та проєкти, розроблені бібліотеками, будуть спрямовані на моральне, культурне та економічне відновлення громади після окупації.
У межах проєкту учасниці пройшли серію онлайн-тренінгів із психології під керівництвом психологів-практиків Яни Сасіної та Сергія Лахоцького. Ці тренінги охопили такі теми, як емоційне вигорання, мотивація і тайм-менеджмент. Вони покликані сприяти психологічному благополуччю учасників та успішному розвитку проєкту.
Частиною проєкту стала поїздка до Берліна, де учасники відвідали сучасні німецькі бібліотеки, отримали досвід та натхнення для впровадження нових підходів до організації роботи бібліотек та розробки інноваційних послуг.
Окрім того, в межах проєкту відбудеться навчання для бібліотекарів з фандрейзингу, дизайну мислення та інших аспектів проєктної діяльності бібліотек.
This publication is sponsored by the Chytomo’s Patreon community
«Читомо» — це професійне медіа про книжки і книговидання в Україні та світі. Ми залишаємось незалежними лише завдяки коштам наших донаторів. Допоможіть нам розвиватися і ставати ще кращими!
Підтримати проєкт
що більше читаєш – то ширші можливості
