Читання на дотик: як працює найбільша бібліотека брайлівських книг в Україні

30 квітня відзначають День мобільності і доступності. Ми теж вирішили звернути увагу на доступність зокрема книжок для людей з порушеннями зору. На жаль, через війну в країні зростає кількість незрячих — це і цивільні, і військові.

Ідея створення онлайн-бібліотеки книг шрифтом Брайля Braillem.com Міжнародного благодійного фонду «Здоров’я майбутнього» для дітей, а згодом — для дорослих, з’явилася у 2018 році. Тоді засновниця мріяла про таке місце, де будуть зібрані усі книжки доступні для читання шрифтом Брайля.

В Україні щороку з’являється близько 20-25 найменувань нових «брайлівських» книжок від різних організацій. Braillem.com виробляє, а також зберігає й розповсюджує такі книжки для незрячих людей.

Засновниця бібліотеки та директорка МБФ «Здоров’я майбутнього» Вікторія Карасьова, а також менеджерка проєкту Яна Пламаділ розповіли Читомо про інклюзивні ініціативи, плани на майбутнє, а також поділилися історіями, що допоможуть відчути світ читання незрячих «на дотик».

Починали з «кімнати Брайля»

Бібліотека почала працювати у 2018 році. Тоді й вирішили взяти участь у Книжковому арсеналі, організатори якого запропонували зробити «кімнату Брайля».

В Україні на той час діяли окремі маленькі ініціативи — громадськості або бізнеси, які створювали чи фінансували книжки шрифтом Брайля. Під час Книжкового арсеналу бібліотека об’єднала до 10 таких організацій. У «кімнаті Брайля» представили не лише книжки, а й тактильні речі та обладнання, щоб показати, як це працює: проводили майстер-класи, вчили охочих написати своє ім’я цим шрифтом Брайля, а також робили листівки з малюнками й підписами.

Від початку повномасштабного вторгнення в Україні зросла кількість людей, які  мають порушення зору.

За даними Національної служби здоров’я України у 2021 році йшлося про майже 17,5 тисяч осіб, а у 2022-му це число зросло ще на дві тисячі. У 2023, лише за 7 місяців, лікарі підтвердили понад 19 тисяч таких діагнозів, а це більше, ніж за весь попередній рік.

Це нерозривно пов’язано із війною, що триває. Багато людей втратили зір внаслідок травм, спричинених мінними вибухами та ракетними обстрілами. Ці статистичні дані не лише висвітлюють прямі фізичні втрати від війни, але й підкреслюють довгострокові кризи у сфері охорони здоров’я, що виникають після неї. Тож зараз гостро постає проблема доступності для людей з порушеннями зору, зокрема щодо питань комунікації, дозвілля та навчання.

Інклюзія — це важливо

Менеджерка проєкту braillem.com МБФ «Здоровʼя майбутнього» Яна Пламаділ каже, що про роботу бібліотеки розповідають зокрема, залучаючи на ті чи інші події якомога більше людей, а вони вже діляться інформацією зі своїм колом спілкування, адже представники спільноти незрячих з різних міст підтримують зв’язок.

«Декілька років тому видали книжку “80 хитромудрих запитань” (Павла Ганачкова, Тереза Маковська). Це пізнавальна серія зі складними для дорослих запитаннями від дітей. Ми проводили з дітьми вікторину на основі цієї книжки в дитячій клініці “Френдлік”. Привели туди зрячих і незрячих діток. Ми були вельми здивовані, як вони комунікували між собою. Друзі на все життя», — розповіла менеджерка Яна Пламаділ.

Коли виходить книжка, намагаємося зробити подію в інклюзивному форматі, щоб був розголос. Найчастіше ми запрошуємо зрячих і незрячих дітей, щоб подружити їх. Розповідаємо дітям, що таке шрифт Брайля і для чого він.

 

— Вікторія Карасьова

Також бібліотека займається аудіодискрипцією фільмів, тобто записом окремих звукових доріжок до кіно для незрячих людей. Завдяки цьому люди з порушеннями зору можуть споживати фільми: звукоопис передає голосом те, що відбувається на екрані, поза діалогами та важливими звуками. Фонд створив аудіодескрипцію і провів благодійні покази зокрема перших трьох фільмів про Гаррі Поттера.

«Наприклад, коли Гаррі Поттер іде вулицею, то це описується: “Гаррі Поттер іде вулицею, на ньому чорний плащ і червоний капелюх”. Це робиться на окремому обладнанні. У нас є партнери, з якими ми робимо так звану аудіодискрипцію до фільму», — каже засновниця бібліотеки.

Про універсальний дизайн

Вікторія Карасьова розповіла, що бібліотека почала робити усі власні проєкти у двох варіантах: звичайним текстом і шрифтом Брайля — тобто в універсальному дизайні. Були запити й пропозиції, завдяки яким бібліотеку почали розширювати й тепер в асортименті не лише література для дітей, а й для дорослих.

«Нині багато дорослих, зокрема й військових, втрачають зір. Тож потроху ми почали робити книжки й для дорослих, почавши з “1948” Джорджа Орвелла, “Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда, “Прекрасний новий світ” Олдоса Гакслі», — розповіла Карасьова. 

Торік бібліотека розпочала співпрацю з міжнародними організаціями. Зокрема з  «Товариством Червоного Хреста України» розробляли довідник для дітей про першу допомогу.

У планах проведення майстер-класів на цю тему для незрячих дітей у різних містах України.

«У нас довга співпраця з Укрсиббанком — дуже цікаві проєкти. Вони відкрили новий формат книжок Брайлем. Одна з перших наших колаборацій з банком — книжка “три в одному” “Явища природи” Світлани Поліщук: її можна прочитати, послухати, доторкнутися і навіть розмалювати», — зазначила менеджерка проєкту.

За словами представниць фонду, таких книжок раніше в Україні не було, це перший такий проєкт. Адаптувала книжку для незрячих дітей тифлопедагогиня-дефектологиня Харківської спеціальної школи імені Короленка Ольга Мацкевич.

«Ми з ними також зробили гру-вікторину і книжку в універсальному дизайні “Лицарі чистої планети” Олени Комової (коли шрифт Брайля поєднаний разом зі збільшеним плоским текстом і малюнками), а також трилогію “Чудове чудовисько” Сашка Дерманського», — розповіла Пламаділ.

У співпраці з Оленою Павловою зробили тактильний блокнот кота Інжира.

У ньому є листівки, які можна підписати й шрифтом Брайля, і звичайним текстом, тож його можуть використовувати, як зрячі, так і незрячі.

Після “Явищ природи” всі питали про розмальовки, і ми продовжили серію. У нас є книжки про врожай, зоопарк, і скоро буде ще про транспорт. Вони підходять не лише для незрячих, а й для дітей з іншими порушеннями. Книжки добре розвивають дотикове сприйняття.

 

 — Яна Пламаділ

Також у співпраці з громадською організацією «Сучасний погляд» створили серію інклюзивних книжок «12 місяців» (укладачки Олеся Перепеченко й Олена Комова).

«Ми розповідаємо дітям про цікаві свята на кожен день, які відбуваються саме в цей місяць, наприклад: день шоколаду, день поцілунку, день обіймів. Також є розділ з рецептами для дітей. Далі є віршики та оповідання. Ще є розділ безпеки, наприклад, як поводити себе при пожежі», — поділилася Карасьова.

За словами менеджерки проєкту Яни Пламаділ, книжки в універсальному дизайні мають попит і значно розширюють авдиторію:

Це можуть бути, наприклад, батьки, які читають своїм дітям, або ті, хто втрачає зір і вчить шрифт Брайля. У таких книжках шрифт збільшеного розміру.

Щоб надрукувати ту чи іншу книжку шрифтом Брайля, бібліотека звертається до видавництва, отримує дозвіл і авторські права. Нині в переліку майже 500 найменувань без урахування частин.

«Наприклад, у “Гаррі Поттера” 10 частин. Якщо тираж 50 екземплярів — то це вже 500 книжок. Якщо говорити про обсяги, то “брайлівська” книжка у 3,5-4 рази об’ємніша за звичайну. З кожною частиною Гаррі Поттера збільшується кількість частин. Пів полиці займає тільки одне видання Гаррі Поттера», — пояснює менеджерка проєкту.

Ще один проєкт, який, до речі, був на Франкфуртській книжковій виставці й нині доступний у Франкфуртській бібліотеці — книжка про українську вишиванку у двох форматах. Також бібліотека разом із видавництвом «Книголав» працювала над виданням шрифтом Брайля «Книгу-мандрівку. Україна». Наразі проєкт призупинили. 

«Ми хотіли зробити серію книжок й універсальну гру-вікторину про знання України, про наші традиції та символи. На жаль, деякі історичні споруди, про які йдеться у книжці, або зруйновані, або на тимчасово окупованих територіях. Тому ми призупинили проєкт, щоб дочекатися перемоги», — зазначила директорка фонду.

Є потреба вчити людей читати шрифтом Брайля

Бібліотека допомагає читачам зорієнтуватися й обрати, яку книжку почитати. На кожній книжці є наліпка шрифтом Брайля, щоб незряча людина могла прочитати назву. Також діє сайт, де за допомогою інструментів озвучування (або ж з поміччю близьких) можуть обрати книжку онлайн і замовити її додому. 

«Я вважаю, що каталог книжок дуже зручний. Інші організації бачать, що книжка вже є у фонді. Не треба витрачати ні часу, ні грошей на виготовлення, адже вона вже є в бібліотеці, її можна почитати. А далі треба робити інші книжки, тобто збільшувати бібліотечний фонд», — вважає директорка фонду.

На сайті Brailem.com є курси з вивчення шрифту Брайля, після проходження яких можна отримати сертифікат. 

«Ми розробили цей курс для тих, хто хоче розширити свій кругозір. Зрозуміло, що це не для незрячих, адже потрібно вчити відчувати крапку. Це може бути цікаво соціальним робітникам, волонтерам, батькам незрячих дітей, або тим, хто втрачає зір і буде користуватися Брайлем надалі. Курс для тих, хто хоче допомагати та для тих, хто хоче розуміти», — розповіла Карасьова.

Цього року бібліотека планує створити буквар для дорослих, щоб вчити шрифту Брайля тих, хто втратив зір у дорослому віці. Для цього збирають архівні матеріали з різних інтернатів, спілкуються з фахівцями.

«Дорослу людину, яка втратила зір, важче навчити, адже трохи інше сприйняття, відповідно має бути інша методика викладання. У нас з’являються нові читачі: як цивільні, так і військові, які втрачають зір. Тому ми розпочинаємо роботу для того, щоб спочатку їх навчити шрифту Брайля, а потім вже пропонувати нашу літературу», — зазначила директорка.

Про читацькі вподобання

Зараз послугами бібліотеки користуються близько 1000 осіб. Серед них є постійна читачка — 96-річна незряча Ганна Яківна.

«Бабуся з такою неймовірною швидкістю читає всі книжки. Ми, напевно, їй кожні два тижні відправляємо нову книжку. І вона просить, щоб не відправляли їй тонкі, адже вона їх швидко прочитує і потім довго чекає на нові. Просить надсилати товстіші», — каже Яна Пламаділ.

Жінка надає перевагу прозі, вже перечитала усі книжки на полицях бібліотеки й чекає на нові проєкти: «Раз я перечитала все, я дуже задоволена. Щиро вдячна за таку можливість. Взагалі, книжки цікаві, я духовно збагачуюсь. Поеми в мене були, сучасні письменники. Ось це у мене зараз Микола Босий — я наче про себе прочитала».

Постійними читачками бібліотеки є також мама і дві доньки-близнючки, які захоплюються книжками про Гаррі Поттера. Одна із сестер незряча, тож шрифт Брайля допомагає їй вивчати таємничий всесвіт британської письменниці Джоан Роулінг.

«Віра — незряча, тож для неї книжки шрифтом Брайля — це все. Зараз вона інтенсивно слухає аудіокнижки, краще сприймає друк Брайлем, адже тоді її уява зовсім по-іншому працює. Коли книжка начитується кимось, то вже є певна інтонація й переживання. А так дівчинка самостійно уявляє історію і малює картинки в голові. Книжки шрифтом Брайля — це наш топ», — розповіла мама Лілія Семків.

Агата Крісті — одна з улюблених авторок Софії, яка втратила зір у 18 років, вивчила шрифт Брайля і тепер захоплено читає детективи. А українська література найбільше цікавить ще одного постійного читача бібліотеки — військового, який втратив зір на війні й нині переживає складний період адаптації й соціалізації, розповіла Вікторія Карасьова:

«У нього в пріоритеті Олександр Довженко, Михайло Коцюбинський і Леся Українка. У кожного з цих людей є своє захоплення, свій стан душі, який і впливає на вибір літератури. Вони читають, а ми дуже раді, що це їм допомагає і вони діляться з нами своїми історіями».

2023 року Премія Читомо номінувала бібліотеку «За книжкову ініціативу, що сприяє промоції читання».