Як одружувались відомі письменники: Фіцджеральд, Вулф, Набоков і не лише

Так чи інакше, але зараз триває сезон одружень, який тепер відбувається з березня по листопад. Не те, щоб я був цим незадоволений. Я вважаю, що одруження — це прекрасно, і на підтвердження цієї тези я маю багато переконливих доказів. Один з них, для прикладу, той, що одруження може вам чимало розповісти про саму сімейну пару, а також і про кожного з одружених зокрема.

І хто я такий, щоб сказати більше? Про це можуть знати більше за мене лише ті люди, які написали багато книжок у теперішні часи. Тож я роблю це просто для розваги. Я вирішив поцікавитись, а якими одруження були у самих письменників. І деякі з них — яскраві підтвердження моїх тез. Як приклад, одруження Сильвії Плат вимагає одягання рожевої сукні в святковий день, а з погляду Джоан Дідіон — весілля повинне бути схожим на фільм Хічкока. Тож я думаю, що варто почати занотовувати.

Вірджинія та Леонард Вулф

Вірджинія Стефен та Леонард Вулф мали довгу дорогу до одруження. Спершу друг Леонарда Літтон Стрейчі намагався мати стосунки з Вірджинією ще в 1909 році, проте, згодом, раптово припинив ці спроби. За декілька днів після цього він написав своєму другові Леонарду Вулфу листа з дивними поясненнями:

«Позавчора я запропонував Вірджинії одружитися, але під час розмови зрозумів, що це буде крахом для мене, тож я вирішив не доводити розмову до остаточного ствердного рішення. Найгіршим з усього цього виявилося те, що після закінчення розмови все більше і більше ставало зрозумілим, що це в принципі не могло б відбутися. Нестача розуміння була просто приголомшливою! Та і як чистота може бути зрозумілою?

Розумієш, вона — це її ім’я. Якщо й колись я буду вищим за неї, або у крайньому разі зможу зробити її своєю дружиною, то чи буду я задоволений з того, що зможу піти до неї без будь-чого, що робить моє життя важливим? Що ж… Це було так, ніби під час ідеальної розмови. Її докази були бездоганні, а її зверхність була такою, що змушувала мене тремтіти.

Твоя доля впевнено перебуває не в твоїх руках, але чи будеш ти щось робити, щоб змінити стан речей? Ти маєш одружитися з Вірджинією. Вона сидить і чекає на тебе, невже є якісь перешкоди? Вона єдина жінка в світі, яка настільки розумна, і це дивовижно. Проте, якщо ти не будеш дбайливим, ти можеш все втратити… Вона молода, незбагненна, освічена, має характер та хоче жити в любові».

Леонард відповів йому на це наступним: «Невже ти думаєш, що Вірджинія захоче взяти шлюб зі мною? Проте, якщо це правда, надішли мені телеграму і я припливу першим же рейсом».

Вірджинія вважала все це несерйозними речами й відкидала всі пропозиції.

Пройшли роки, перш ніж Леонард знову повернувся до Англії та зустрівся з Вірджинією. Вони одружилися 10 серпня 1912 року в будинку шлюбів на Сент-Панкрас. В біографічній книжці Вікторії Глендіннінг про життя Леонарда Вулфа, про його весілля можна знайти такі рядки:

«Це було невелике весілля. З запрошених на подію були Роджер Фрай, Джеральд Дакуорт Дакворт, тітка Вірджинії Мері Фішер, Дaнкан Грант, Сексон Сідні-Тернер та молодий артист Фредерік Етчелз – товариш Данкана та Роджера… Венесса, маючи глибоке переконання з приводу своїх поглядів, несподівано припинила процесію, забажавши вирішити питання імен своїх дітей. Їй не подобалося ім’я Клемент, яким вона назвала свого другого сина (Вона хотіла дати йому ім’я Квентін). «Зачекайте трохи, мадам», – сказав реєстратор, і вони всі повернулися на Гордон Сквер, 46. Після обіду Клайв сів та написав невеликого листа до Вірджинії, в якому засвідчив свою любов до неї та приязне ставлення до її чоловіка».

На весіллі не було нікого з родини Леонарда, навіть його матері. Леонард та Вірджинія погодились з тим, що головними причинами цього стали боязкість та снобізм. Відсутність місіс Вулф підтверджувала цю думку. Тож церемонія пройшла тихо, без вечірки.

Джоан Дідіон та Джон Грегорі Данн

Джоан Дідіон та Джон Грегорі Данн одружилися в четвер, 30 січня 1964 року в місіонерській церкві в Сен-Джуан Батіста. Згідно з біографічною книжкою Трейсі Догерті про життя Джоан Дідіон, яка називається «Остання любовна пісня», на весілля було запрошено близько сорока гостей переважно з сім’ї Данна (за винятком його тітки Херріет, яка була дуже принциповою в релігійних питаннях, тому проігнорувала церемонію, оскільки Данн порушив взяті на себе зобов’язання).

У цей день Джон Грегорі Данн вперше зустрівся з матір’ю Джоан Дідіон-Едуен. Швидше за все вона підійшла до нього і сказала: «Джоан, мабуть, багато тобі розповідала про мене, я щаслива з того, що нарешті можу особисто познайомитися з майбутнім чоловіком своєї доньки».

В книжці Трейсі Догерті також проводяться паралелі між весіллям Джоан Дідіон та Джона Грегорі Данна з фільмом Альфреда Хічкока «Вертіго». Там головний персонаж вчиняє самогубство в місті Сен-Джуан Батіста. Також автор знаходить схожі моменти в процесі організації весілля.

На думку Трейсі Догерті, для Джоан Дідіон формальні процесії були неприйнятні. У зв’язку з соціальним впливом того часу, вона вдягає коротку сукню з відкритим вирізом на спині, а її сльози непомітні за склом сонцезахисних окулярів. Джон Грегорі Данн одягає костюм кольору морської хвилі. Вечірка відбувалася в готелі на Пебл Біч, а медовий місяць вони провели на ранчо в Сен-Есідро в Монтесіто і продовжили святкування в готелі на Сансет Бульварі в Беверлі Хіллз.

Джеймс Джойс та Нора Барнакл

Джеймс Джойс та Нора Барнакл прожили 27 років до одруження. Джеймс на той час вже був відомою особистістю. Вони одружилися лише для того, щоб легалізувати свої стосунки, але планували зберегти це в таємниці. Швидше за все, вони прийшли поставити підписи в останні хвилини, оскільки Джеймс Джойс хотів таким чином уникнути репортерів. До свого сина Джоржіо та його дружини він написав наступне:

«Дата одруження була призначена на 4 липня (День народження мого батька та день народження мого брата Джорджа, не кажучи вже про День незалежності США) на 11 годину 15 хвилин за Грінвічем… Для того, щоб уникнути зайвої людської зацікавленості, наречений буде у своїй звичайній уніформі, а наречена в зеленій жіночій сукні та білій вуалі з помаранчевою парасолею… Намагайся виглядати природно, щоб люди не здогадалися, що ти запрошений на дуже важливу подію».

Представники преси все одно дізналися про весілля і чекали біля будинку Джойса та будинку шлюбів.

«Цілий день дзвонили дзвони, а також і телефон. Навіть опівночі, коли ми повернулися з вечері, біля сходів нас чекав репортер», – написав Джойс до свого сина Джорджіо після весілля. Схоже, що дехто з них вважав, що одруження має відбутися досить помпезно, оскільки Джеймс Джойс називав будь-кого, хто підтримує таку ідею – не дуже розумною людиною.

Читайте також: Якими нас прагнете: жіночі рольові моделі в 3 українських романах

Роальд Дал та Патріція Ніл

Роальд Дал та акторка Патріція Ніл одружилися у церкві Святої Трійці в Нью-Йорку 2 липня 1953 року. Згідно з книжкою Доналда Старрока «Оповідач», друзі Патріції Ніл були проти її заміжжя. Дешіел Хемметт називав Роальда Дала бовдуром, а Леонард Бернштайн казав, що Патріція робить найбільшу помилку свого життя. Він вважав, що вона просто хоче забути про Гері Купера, до якого ще мала почуття.

У біографічній книжці Джеремі Треглоуна про життя Роальда Дала є наступні рядки:

«Весілля відбулося в церкві Святої Трійці в Нью-Йорку в спекотний липневий день 1953 року. Роальд Дал розстібнув декілька ґудзик свого костюма через спеку. Патріція Ніл була в одязі з рожевого шифону. ЇЇ подруга, акторка Мілдред Даннок, була дружкою, а Чарлз Маш – шафером.

Через те, що тогочасний Британський уряд увів деякі обмеження щодо перетину кордону, сім’я Роальда Дала не змогла приїхати, тож на святі були присутні лише друзі молодят.

Розлучилися Роальд Дал та Патріція Ніл в 1983 році».

Реймонд Карвер та Тес Галахер

Реймонд Карвер вперше одружився, коли йому було лише 19 років, а його нареченій всього 16. Вдруге, коли він одружився, все було навпаки. Він був за шість тижнів від смерті через рак легенів. На той час він жив разом з поетесою Тес Галахер вже протягом багатьох років. У книжці «Компанія печалі: Великі письменники та втрати» Тес Галахер написала про час після того, як вони отримали звістку про повторне відновлення ракових пухлин:

«Це був складний для нас час, але ми вирішили не розголошувати цю звістку. Це дозволило нам зосередитися на тих речах, які ми хотіли зробити у своєму житті. Однією з цих важливих речей було наше рішення відсвяткувати одинадцяту річницю нашого спільного життя та одружитися 17 червня в місті Рено штату Невада.

Реймонд Карвер назвав це весілля «занадто недосвідченою справою», відбулося ж воно в церкві міста Рено, у вікні якої було зображення серця, навколо якого знаходились світло-золоті вогники.

Пізніше ми пішли в казино, тож я на декілька днів поринула з головою в круговерть рулетки».

Після того, як вони повернулися додому, за словами Тес Галахер, Реймонд Карвер написав поему «Пропозиція», в якій знаходимо наступні рядки:

«Повернувшись додому, ми тримались один одного без будь-яких зусиль, тож нехай це відчуття набуде повного змісту. Цей шлях є вірним, тож відходити назад було би просто безглуздям. Як довго потрібно йти до цього? Час від часу я про це думаю. Це місце знаходиться недалеко звідси, щоб святкувати, розважатися, мати друзів, відкорковувати шампанське. «Рено», – сказав я. – «Потрібно поїхати в Рено та одружитися».

Кунті Кален та Йоланд Ду Бойс

У свято Пасхи, 9 квітня 1928 року, поет Кунті Кален одружився з Йоланд Ду Бойс у методистській єпископальній церкві міста Салем. Йоланд Ду Бойс на той час виповнилося двадцять п’ять років.

Весілля було гарно продуманим, проте нещасливим. В «Ециклопедії ренесансу Харлему» воно зазначене «дійсно величною подією» і вважається однією з найвідоміших у добу ренесансу Харлему. А Ленгстон Хаджес, у своїй книзі «Велике море», називає її «дуже світською соціально-літературною подією сезону».

Батько Йоланд Ду Бойс займався організацією святкування. Арнольд Ремперсед зазначає, що Ду Бойс поводить себе, як організатор історичного спектаклю «Зірка Ефіопії», подаючи церемонію, як символічне об’єднання поезії та інтелекту (поезія нареченого та, без сумніву, його власний інтелект). Намагаючись зробити весілля найвизначнішою подією Харлема, він планував випустити в повітря тисячу голубів під час церемонії, проте згодом передумав це робити.

Щоправда, що не зазнало обмеження, так це кількість дружок нареченої (їх повинно було бути шістнадцять, але на фото можна нарахувати вісімнадцять) та шаферів. Крім того, так само було багато й запрошених гостей – 1200 чоловік. Але загалом було близько 3000 гостей, не рахуючи випадкових перехожих.

Пара розлучилася в 1930 році.

Сильвія Плат та Тед Хадженс

У понеділок 18 червня 1956 року Сильвія Плат написала до свого брата Воррена наступне:

«Тобі краще відкласти усі справи, якими ти зараз займаєшся. Ти маєш бути дуже спокійним, бо я хочу повідомити тобі велику таємницю: твоя сестра в Лондоні 16 червня о 13:30 вийшла заміж. Церемонія відбулася в двохсот п’ятдесятирічній церкві святого мученика Джорджа. Місіс Сильвія Хадженс, містер Тед Хадженс, місіс Едвард Джеймс Хадженс, місіс Е.Д. Хадженс (дружина дуже талановитого та відомого письменника) про тебе потурбуються. Це дійсно правда.

І нехай це буде збережено в таємниці між тобою, мною, мамою і Тедом. Крім того, я хочу, щоб відбулося ще одне весілля в унітарній церкві в Уелслі наступного червня, і я також хотіла б, щоб ти разом з Френці був шафером Теда. І щоб був великий прийом для всіх наших друзів та родичів, яких сповістить наша матір».

Така таємність була через те, що Сильвія думала, що одруження поставить під загрозу її освіту. Вона обіцяла за нагоди розповісти Воррену більш детально про ті труднощі, з якими вони стикнулися для отримання дозволу на шлюб від кентерберійського архієпископа та під час пошуків церкви в Парижі. Також і про те, як вони випадково зустріли священика на вулиці й вирішили, що він їх обвінчає.

День одруження молодята вибрали в пам’ять про Джеймса Джойса.

«Ми поспішали вулицями Лондона у пошуках весільного вбрання для Теда та обручок. Мама подарувала мені прекрасну сукню з рожевою в’язкою та рожеву стрічку для волосся, а Тед рожеву троянду. Надворі йшов дощ, тож у церкві світло було трохи тьмяним. Ми прочитали обітниці, а священик був нашим другим свідком. Також був присутній шановний Ріверенд. Він був старим світлооким чоловіком, а його оселя розташовувалась навпроти будинку Чарлза Діккенса. Він поцілував мене в щоку, а в мене покотилися сльози від щастя, що ми з Тедом одружуємося».

У її щоденнику також є декілька слів про одруження:

«Акт довіри… Ми разом прийшли в цю церкву ні з чим, окрім любові, надії та нас самих. Тед був у своєму старому вельветовому жакеті, я в подарованій мамою сукні з рожевою в’язкою. Рожева троянда та чорний бант. Порожня церква у водянистому, жовто-сірому світлі дощового Лондона. Назовні перехожі, мами з дітьми, люди які поспішають у своїх справах. Все виглядало просто чудово».

Зельда Сейр та Ф. Скотт Фіцджеральд

У біографічній книжці «Життя Зельди Сейр» (Ненсі Мілфорд) святкування весілля описується, як надзвичайно визначне:

«В переддень Пасхи, в неділю 3 квітня 1920 року, Ф. Скот. Фіцджеральд та Зельда Сейр одружилися в кафедральному соборі святого Патріка. На весілля були запрошені вісім людей. Серед них: Маджорі, Джон та Клотилда Палмер, Ньюмен та Розалінда Сміт, а також шафер Скотта – Ладлов Фолер. Час для одруження призначили на полудень, проте Ф. Скотт розхвилювався і почав вимагати, щоб церемонія почалася раніше, а Джон та Клотилда Палмер ще не встигли прийти. 

Зельда була одягнена в темно-синій костюм та у відповідний капелюх зі шкіряними стрічками й пряжками. Вона несла букет орхідей з маленькими білими квітами. Погода була яскраво-сонячна, і коли вони вийшли з собору на вулицю, то вигляд у Зельди був такий, як у весняної богині, яка йде поряд зі своїм чоловіком».

Владімір Набоков та Вєра Набокова

Стейсі Шиф, у свої біографічній книжці «Вєра», описує весілля, як таке, що оповите безліччю таємниць:

«Вєра Євсєєвна Слонім та Владімір Владіміровіч Набоков одружилися у Вілмерсдорфі 15 квітня 1925 року. До того часу вони були вже знайомі близько двох років і згодом говорили про те, що рішення одружитися для них було дуже складним. Подальші роки спільного проживання стали розчаруванням.

Їхніми свідками на весіллі були двоє далеких знайомих, яких вони обрали як найбільш достойних для цієї події. Але фотографії дружок та шаферів молодят відсутні. Ввечері 15 квітня, коли вони вечеряли разом з сім’єю Вєри Набокової, молодята повідомили їм новину про своє одруження. Вєра Набокова сказала: «До речі, цього ранку ми одружилися».

Стейсі Шиф припускає, що Владімір Набоков мав побоювання щодо реакції свої рідних на одруження, тож Вєра Слонім вирішила подати це у найкращій формі.

Майя Енджелоу та Васамзі Мейк

Майя Енджелоу одружилася з Тошом Енджелоу в 1951 році, від якого й взяла прізвище Енджелоу, проте через декілька років вони розлучилися. В 1961 році вона зустрілася з Васамзі Мейком та закохалася в нього. Їхні стосунки розвивалися не дуже довго, а в її мемуарах «Серце жінки» стосовно їхнього одруження можна віднайти наступні рядки:

«Ми з Васамзі залишили наш будинок в Брукліні та поїхали до Лондона. Сідаючи у літак, ми трималися за руки та цілувалися. Наше майбутнє бачилось в призмі боротьби та безкінечної перемоги. Васамзі сказав, що ми одружимось в Оксфорді, в прекрасному, невеликому місті.

Я пояснила йому, що хочу, щоб мій син та моя мама були присутні на весіллі, тому потрібно трохи зачекати. Він погодився: «В Лондоні ми скажемо, що одружилися в Америці, а в Нью-Йорку, що брали шлюб в Англії. Ми одружимося там, де ти захочеш і коли запропонуєш. У цю хвилину я одружуюсь з тобою. Ти скажеш так?»

Я сказала «Так».

Потім ми одружилися.

Ми ніколи більше не згадували слово одруження знову.

Як на мене, то це дуже романтично».

Читайте також: Синдром Сердешної Оксани: страждання в українській літературі

Перекладено за публікацією: INSIDE THE WEDDINGS OF 10 FAMOUS WRITERS

Зображення: lithub.com