Канадське книговидання у 2018 році: збільшення кількості назв та політичні загрози

Канадські видавці поспішають відкрити нові канали продажів за кордоном і постачати нові привабливі книжки, але у них виникають проблеми через малі обсяги продажів та суперечливе законодавство. Разом з тим, внутрішній ринок країни виглядає надзвичайно перенасиченим та сповненим цікавезних книжок. Про те, як виглядає канадське книговидання у 2018-му році, розповідає редактор Publishing Weekly Ед Навотка.

Одне з найбільших задоволень бути журналістом з США, який блукає канадською книжковою крамницею – неважливо, чи це Type Books в Торонто, McNally Robinson у Вінніпегові чи, можливо, Woozles у Галіфаксі – це розуміння того факту, що англійською мовою видається так багато нових книжок, як ніколи раніше, і я маю прочитати їх негайно.

Схоже, цієї осені книжки виявилися більш популярними вище 49-ї паралелі, у тому числі нещодавно доповнене видання DK «Наші великі прем’єр-міністри» про колишніх лідерів Канади; «Віола Десмонд: Її життя та її час» Грема Рейнолдса, видавництва Fernwood Publishing про активістку із захисту громадянських прав з Нової Шотландії, портрет якої прикрашає нову банкноту номіналом 10 канадських доларів; «Їдучи на битву: «Канадські мотоциклісти на Другій світовій війні» Теда Гленна, видавництва Dundurn; серія самобутніх трилерів про надприродне Девіда Робертсона, видавництва Portage and Main, а також повні пліток літературні мемуари «Інакше кажучи: Як я закохалася в Канаду з першої книжки» колишньої видавчині Анни Портер, опубліковані видавництвом S&S.

Цьогорічного святкового сезону можна очікувати на видання великого тиражу книжки «Діти у залі: Один німий хлопець» Пола Мейєрса про надзвичайно популярну комедійну трупу 1980-х років, видавництва House of Anansi, а також нового роману Міріам Тоуз «Жінки говорять» у видавництві Knopf (назвемо лише дві книжки, які можна покласти як подарунок під американську ялинку).

Наступного року ми можемо очікувати на вихід великої кількості нових книжок, написаних в Канаді, серед яких «Смертельна загроза», графічні мемуари багатопрофільного трансмитця Вівека Шрайя, ілюстровані Несс Лі (видавництво Arsenal Pulp); «Дні місячного світла», четвертий роман пенталогії лауреата премії Гіллера Андре Алексіса (видавництво Coach House Books); та «Я несу радість своїм ворогам» Сари Пітерс, перша книжка, видана новою канадською філією Strange Light видавництва Penguin Random House.

«Іноді ми боїмося, що світ сприймає нас як величезний штат Айдахо, – каже Лео Макдональд, старший віце-президент з питань продажів і маркетингу канадського відділення HarperCollins. – Наша компанія не згодна з таким сприйняттям. Подивіться на «Прощення», мемуари Марка Сакамото, що перемогли у конкурсі «Канада читає – 2018». Ця книжка – дуже канадська історія, але, оскільки вона описує досвід родини автора під час Другої світової війни, вона водночас дуже суголосна багатьом. І тема прощення також універсальна. Крім того, це історія розділеної родини, завдяки чому вона на часі».

Беручи до уваги канадське недооцінювання та скромність, скажу якомога простіше: багато чого відбувається на північ від кордону з США.

Канада – країна читачів

Цього року BookNet, канадська організація, яка збирає дані про обсяги продажів та інші дані про книговидання в Канаді, провела дослідження читацьких звичок і виявила, що 81% людей читали або слухали книжки минулого року, а 33.5% зазначили, що читали або слухали більше книжок у порівнянні з попереднім роком.

Що сприяло змінам? Схоже, це поєднання декількох факторів, у тому числі буму на місцеві аудіокниги та популярності канадських всесвітньовідомих авторів, наприклад, популярного поета Рупі Каура, автора сповнених суперечностей полемічних творів про саморозвиток Джордана Петерсона і літературних ікон Маргарет Етвуд та Майкла Ондатже, і навіть покращення системи анонсування новинок у бібліотеках.

Інформація для роздумів: минулого року половина канадців брала книжки в бібліотеках, і Публічна бібліотека Торонто, що належить до однієї з найбільших бібліотечних систем світу, зареєструвала 3,7 мільйона завантажень електронних книжок і близько 25-ти мільйонів видач друкованих книжок.

Щодо друку книжок, то на одного мешканця Торонто, яке за розміром дорівнює Чикаго, припадає близько п’яти книжок. І це добре для авторів: у Канаді діє Програма громадського прокату, за якою письменники (але не видавці) отримують компенсацію, коли книжки беруть в бібліотеці.

Загалом, видавничий ринок Канади займає 12 місце у світі й оцінюється приблизно у 2, 1 мільярда доларів США за останніми статистичними даними, оприлюдненими BookMap. Це хороший результат для країни з населенням 37 мільйонів та двома окремими видавничими галузями: англо- та франкомовною. У 2017 році BookNet Canada нарахувала трохи менше 1 мільярда канадських доларів прибутку від фізичних роздрібних продажів англомовних книжок (BookNet використовує дані продажів близько 85% від загального обсягу ринку англомовної літератури). Якщо враховувати продаж електронних книжок і підручників, як це робить Статистичне управління Канади, національний звітний орган, ці показники перевищують 950 мільйонів доларів США (станом на 2016 р.); для порівняння, обсяг продажів франкомовного книжкового ринку становить близько 190 мільйонів доларів США.

Хоча дві галузі часто працюють ізольовано одна від одної, часом вони перетинаються, як це відбувається у випадках численних літературних перекладів, що сприяють подоланню мовного розділення. Англомовне книговидання переважає у більшій частині країни, окрім Квебеку, де більшість франкомовних видавництв.

Продажі стабілізуються

У 2017 році обсяги продажів друкованих книжок у Канаді впали на 4% у порівнянні з 2016 роком. «Але якщо враховувати електронні книжки, продажі рівномірні протягом останніх семи років», – сказав Ноа Геннер, директор BookNet, під час галузевої презентації на щорічному заході організації TechForum.

Загалом у 2017 році у Канаді були продані близько 51,5 мільйона примірників книжок. Організація простежила 700 000 ISBN у 2017 році й зафіксувала тренд, який намітився у попередні роки – видається більше назв книжок, але купують менше примірників. У 2017 році 60% від продажів всіх друкованих книжок припадали на видання, що не були новинками, і цей показник був на 2% вищим, ніж у 2016 році.

Тренд невеликих продажів став однією з причин того, що так багато видавців вкладають все більше ресурсів у просування на американський книжковий ринок.

Відвідувачі галузевих заходів у США (наприклад, Зимового інституту, щорічних зборів Американської бібліотечної асоціації BookExpo) помічають все більше яток канадських видавництв, зокрема, Second Story Press або Coach House Books з Торонто, Talon Books або Arsenal Pulp з Ванкувера, або Biblioasis з Віндзора. Для багатьох видавництв продажі в США становлять 50% від загального обсягу продажів, а для дитячих видавництв цей показник може бути навіть вищим.

Ванкуверське видавництво Arsenal Pulp Press здійснює в США 55% своїх щорічних продажів, а Groundwood Books 65%. Обсяг експортних продажів становив 19% загального книжкового ринку у 2016 році, За рік він виріс на 11.8%, досягнувши 260,5 мільйона канадських доларів за даними Statistics Canada. Цьому успіху частково сприяла організація Livre Canada Books, яка відповідає за просування експорту і продаж авторських прав за кордоном.

Читайте також: Nielsen Book Research: найповніші дані про читачів і динаміку ринку

Політична загроза

Адміністрація Дональда Трампа викликає занепокоєння багатьох працівників книжкової індустрії своїми постійними погрозами внести зміни або розірвати Північноамериканську угоду про вільну торгівлю, що, поміж іншого, включає «культурне виключення» книжок.

«Північноамериканська угода про вільну торгівлю має надзвичайне значення для канадських видавництв», – сказав минулого року Гленн Ролланс, президент Асоціації канадських видавців (ACP) та співвласник Brush Education в Альберті. ACP, яка представляє канадські незалежні видавництва, інтенсивно лобіює збереження «культурного виключення». Він зазначив, що баланс книжкової торгівлі між двома країнами надзвичайно вигідний для США.

У прес-релізі 2017 року ACP повідомила, що «книжки, які імпортують в Канаду з США, дозволяють знизити торговий дефіцит книжкової галузі США приблизно на 375 мільйонів канадських доларів щороку». Далі Асоціація зазначає: «Без урядових програм і політики, завдяки якій можлива культурна поправка, цей дефіцит зростатиме й обмежуватиме здатність національної індустрії видавати нові книжки канадських авторів і навчальну літературу».

Але не лише канадським видавцям необхідно хвилюватися через відносини Канади і США. 245 видавництв канадські, але декілька з 15-ти об’єднаних видавництв країні – ні. Фактично компанії, які перебувають під іноземним контролем, у 2016 році отримали 53.8% прибутку, у той час канадські фірми отримали 46.2%. Це означає, що німецька компанія Bertelsmann, якій належить видавництво Penguin Random House Canada, а також американські HarperCollins та Simon & Schuster (які мають великі відділення в Канаді) приділяють увагу тому, що відбувається у Вашингтоні й Оттаві.

Але компанія, якій необхідно пильно стежити за відносинами Трампа і Трюдо, – це Indigo. Головна канадська компанія з роздрібного продажу зошитів і підручників відкриває цього року свій перший магазин у Нью-Джерсі, США, і заявляє про свої амбітні наміри відкрити три-п’ять нових магазинів наступного року.

Ходять чутки, що компанія також може купити Barnes & Noble, що перебуває в складній фінансовій ситуації.

Отже, в Канаді теж політична плутанина. На початку цього року в провінції Онтаріо прем’єр-міністром обрали Дага Форда, претензійного консервативного бізнесмена. Форд – брат безславного колишнього мера Торонто Роба Форда. А якщо розглядати всю країну, прем’єр-міністри Альберти й Британської Колумбії перебувають у найбільш скрутному становищі.

Хоча багато видавництв розраховують на підтримку урядових фондів провінцій. Ontario Creates (організація, яка до недавнього ребрендингу була відома як Корпорація з медіарозробок Онтаріо) – одна з цих організацій. Головне джерело їхнього фінансування знаходиться на державному рівні, оскільки Книжковий фонд Канади надає близько 39 мільйонів канадських доларів підтримки, а Рада з питань мистецтва Канади пропонує 11 мільйонів канадських доларів гарантій.

Читайте також: «Ukrainian Reading Publishing Data 2018»: результати дослідження

Переклала Ольга Брагіна за матеріалами Publishing Weekly