Що зробила бібліотека зі Старобільська, щоб позбутися комплексів і минулого

Первісний статус цієї бібліотеки – публічна книгозбірня з Луганська. Серед місцевих – «Горьковка», себто Луганська обласна універсальна наукова бібліотека імені Максима Горького. Зараз «Горьковка» викликає криву посмішку в бібліотекарів Good library. Уже 4 роки переміщена бібліотека знаходиться у Старобільську. Вона змінила імідж, прибрала з офіційної назви Горького, зібрала нову команду і книжковий фонд, приголомшила колег з інших бібліотек антилекціями 18+, а ще першою провела тиху радіовечірку в навушниках по всій Україні. Саме це зрештою і допомогло їй вижити. Про переродження старобільської бібліотеки розповідає директорка Good library Світлана Моісєєва.

Від одного до п’яти

Переінакшення в Good library – це результат успішно втіленого бібліотечного стартапу. Принаймні, так називають цю ланку нового етапу власної еволюції самі бібліотекарі. За три роки бібліотека проходить шлях від нульового відліку до закладу, що запропонував 20 тисячам жителів Старобільська, а вже потім Луганській області та всій країні, зовсім новий формат державного закладу. У містечку, яке здебільшого пов’язували з родиною письменника Сергія Жадана та місцем перебування штабу оперативно-тактичного угрупування «Луганськ», бібліотекарі вирішують сформувати артпростір. Це місце, де навчаються, створюють та втілюють проєкти. Що ж потрібно для запуску нової сучасної української бібліотеки за методикою Good library? 

Перше – визначитися з метою

Її основні компоненти: новизна, актуальність і слово «бібліотека», не книгозбірня. Себто «Нова сучасна бібліотека» без жодного натяку на те, що цей заклад просуває лише книжки й лише у друкованому вигляді. На підмогу прийшла ідея сформувати вільній освітній простір, де тренери-бібліотекарі безкоштовно навчатимуть своїх клієнтів і колег медійній грамотності, кібербезпеці, гендерним студіям, культурі українського мовлення, SMM-менеджменту, дизайну, авторському праву, проєктному менеджменту. І що, бібліотекарі знаються на цьому всьому? Так і є, бо кадри вирішують усе, і це другий крок до успіху, який пропонує бібліотека. 

Друге – набрати креативну команду

Отож, кадри. Хоча радше йдеться про багатофункціональну команду. Запустити роботу бібліотеки з чистої дошки без досвідченого професіонала абсолютно неможливо. В інакшому разі, отримаємо що завгодно, але не заклад, що здатен надавати унікальну послугу читання й освіти. І якщо визначилися з цією людиною – дайте їй усю повноту повноважень, і вона зробить усе сама. У випадку Good library – це її ексдиректорка, яка й погодилася перемістити заклад з окупованого Луганська до Старобільська, щоби зокрема створити там нову бібліотеку. Підмога – абсолютно різнорідна команда. А ще краще – люди, абсолютно далекі від традицій бібліотечної справи. Умови роботи такої команди мають відповідати правилам стартапу – креативність, відсутність обмежень на експерименти, довіра до думки всіх членів команди, вільний час на творчість, підтримка амбіцій, особливо з боку очільника стартапу. 

Команда Good library формувалася протягом пів року й працює разом уже четвертий рік. Серед них – бібліотекарі за фахом, філологи, літератори, музиканти, дизайнер, SMM-менеджер, фотографи та психолог.

Усі створюють авторські тренінги та підбирають власну методику, щоб не лише вчити громаду за актуальними напрямками, але й об’єднувати на освітньому просторі різні покоління, досліджувати їхні потреби та погляди. 

Третє – налагодити фінансовий потік

Він має бути достатнім, аби швидко скоординувати та запустити роботу бібліотеки. Що потрібно профінансувати? Приміщення з умовами для роботи або без них, закупівлю сучасних меблів для роботи бібліотекарів та клієнтів, необхідний мінімум комп’ютерної та оргтехніки, програмне забезпечення для запуску роботи бібліотеки з автоматизацією усіх її процесів. Також декілька персональних комп’ютерів для користувачів, швидкісний канал інтернету. Не вистачає у цьому переліку фінансування закупівлі книжок, бо в ситуації Луганської обласної бібліотеки це не знадобилося. Стартап Good library коштував обласному бюджету 750 тис. грн. Ці гроші дозволили розвиватися бібліотеці 3 роки.

Читайте також: Від тихого до живого — як у Німеччині змінюють бібліотеки

Четверте – запустити маркетингову стратегію

Бібліотека пішла шляхом радикального ребрендингу. Його наслідок – не лише перейменування бібліотеки. З’явився простий і легкий для запам’ятовування бренд Good library, який доволі швидко підхопили й споживачі, й колеги-бібліотекарі. Тепер бібліотеку здебільшого так і кличуть, а її логотип впізнаваний на багатьох всеукраїнських культурно-освітніх подіях. 

П’яте – змінитися знову

Це про експерименти над форматами бібліотечних подій. Бонуси від Good library – це імерсивні антилекції з позначкою 18+ про 19 століття, Середньовіччя, Радянський союз. Під час таких подій глядачі не просто слухають про «оголену» історію, а ще й безпосередньо стають героями цих лекцій. Ще бібліотекарі провели вже три всеукраїнських тихих вечірки в навушниках. Ініціювала Good library таку нетипову вечірку, аби прокачати український культурний продукт: підтримати українські книжки, авторів, музикантів-новачків. А найголовніше – розвивати бібліотеки України в напрямку інклюзивних артмайданчиків. 

Що з майбутнім українських бібліотек

Успішне перевтілення Good library – це лише початок нових випробувань. Адже йдеться про спроможність бібліотеки змінюватися далі. І тут випливають лише два питання. Чи очікувати у країні реформу бібліотек? І якщо так, то хто візьме на себе роль реформатора? 

В Україні активно точиться дискусія щодо майбутнього бібліотек, а це не може не тішити. До неї приєдналися всі – представники профільного міністерства, активісти, бібліотекарі й навіть самі читачі.

Що цікаво: саме бібліотечні працівники в цих розмовах здебільшого пасуть задніх. Пояснити таку поведінку можна. Бібліотекарям вистачає проблем – слабка матеріально-технічна база, низька заробітна плата, байдужість і нерозуміння місцевої влади. Усе це викликало депресивні настрої, а відтак і дещо пасивне бачення свого професійного майбутнього. 

Вихід є. Це переосмислення. Якщо детальніше, то це радше виклики, які бібліотекарю варто прийняти. Серед них і скорочення удвічі публічних бібліотек, тобто перемога найсильніших, що зможуть запропонувати населенню потрібні та якісні послуги. А ще перенавчання бібліотекарів, бо щоб запропонувати щось варте уваги, треба вміти це дослідити та використовувати самостійно. Ще одне коло викликів – спроможність «перевдягнутися» у маркетинговому плані. Приміряти на себе назви «бібліотека-хаб», «бібліотечний хаб», «ІТ-простір», «коворкінг-простір», або ж «артпростір». Бібліотека більше не самотнє поняття, хоча дехто й полюбляє таку самотність, що насправді лише наближає бібліотеку до зони ризику «скорочення удвічі». 

Від одного до п’яти – це план дій і перелік порад, своєрідні тези з Маніфесту Луганської обласної бібліотеки. Він проти застарілого сприйняття бібліотек, «за» ризики, сміливі рішення і полілог поколінь. Інакше ніяк. Принаймні, для Good library. 

Читайте також: Діджиталізація, книжки та вазони: 7 (не) серйозних питань президентам УБА