Шість з половиною хлібин: скільки коштує книжковий переклад в Україні

30 вересня у світі відзначають Міжнародний день перекладу — за резолюцією ООН від 24 травня 2017 року. Та чи є в українських перекладачів гроші на гучне (чи хоч якесь) святкування? «Перекладачі в дії» докладно розповіли про це Читомо.

Якщо поговорити з перекладачками й перекладачами, то можна дізнатися, що українські видавці платять дуже по-різному. Можна припустити, що малі видавництва переважно не можуть дозволити собі поганого перекладу, через який книжка може не продатися, — тому часто готові заплатити перекладачам, наприклад, 120 гривень за умовну сторінку. Великі ж, навпаки, ставлять на кількість назв — тому здебільшого надають перевагу швидкості виконання. Так, за даними анонімної перекладачки, за переклад художньої прози видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля» пропонує тариф 34 гривні за 1800 знаків, а «КМ-Букс» — тисячу гривень за авторський аркуш (або 45 гривень за 1800 знаків). Недалеко відійшло й іще одне доволі потужне видавництво — «Віват», що пропонує 50 гривень за умовну сторінку перекладу науково-популярної літератури.

Нагадаємо, що актуальний мінімальний тариф за переклад прози (художньої й «нон-фікшн»), за Постановою Кабміну «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» №72, мав би складати 149,7 гривні до відрахування податків та соцвиплат. То невже прірва між тим, що є, а також тим, що мало би бути, аж така широка? Розбираємося на основі відповідей перекладачів і перекладачок на нещодавнє опитування* «Перекладачів у дії».

*Для ілюстрації використано дані опитувань, проведених ініціативною групою «Перекладачі в дії» у 2018 і 2019 роках. Тут ми беремо до уваги лише дані про переклад з іноземних мов на українську.

Читайте також: Переклад як психоаналіз, комунікація та територія постійного сумніву

То як платять насправді?

Серед відповідей зустрічаються вищезгадані цифри й навіть менші: 22,4% опитаних за останній рік отримували гонорари за тарифами, нижчими від 50 гривень за 1800 знаків. Переважна більшість — 83.6% — отримувала оплату за тарифами, нижчими від затверджених Кабміном.

Середній тариф за умовну сторінку перекладу художньої прози, за даними опитування, складає 119 гривень. За науково-популярну літературу в середньому респонденти отримують суттєво більше — 144,2 гривні. Для порівняння — минулого року тарифи трималися на рівні 96 та 143 гривень за 1800 знаків.

Так само, як і будь-яка робота, переклад потребує часу. Хтось працює швидше, хтось — повільніше. За даними опитування, перекладачі витрачають на опрацювання однієї умовної сторінки від 20 хвилин до 6 годин, у середньому — 1 годину 15 хвилин. Таким чином, середній перекладач мав би робити приблизно шість з половиною сторінок за восьмигодинний робочий день і 143 сторінки за місяць, за умови, що переклад — його чи її основний вид діяльності й джерело заробітку.

Важливо мати на увазі, що переклад оплачується зазвичай одноразовим гонораром, а не щомісячно — на одну книжку обсягом від 300 сторінок перекладачеві знадобиться мінімум два з половиною місяці.

А в останній секції опитування, де перекладачі писали про проблеми, з якими стикаються на практиці, кілька осіб повідомили про те, що їхні гонорари затримують і виплачують несвоєчасно. Проте тут, заради ілюстративності, ми говоритимемо про оплату праці перекладачів у перерахунку на місяць. Також зазначимо, що перекладачі повідомляли про свої тарифи без уточнення, чи включають ці суми податки й соціальні виплати.

54% респондентів мають іншу, основну роботу; вони в середньому перекладають 85 сторінок на місяць. Ті ж, для кого переклад є основним джерелом доходу, перекладають у середньому 126,5 сторінок. Для них середня ставка за умовну сторінку перекладу художньої прози складає 92,6 гривні. Отже, можемо вирахувати середню «зарплату» перекладача, для якого це основна робота, — 11 714 гривень на місяць. Це навіть трохи вище за середній рівень по Україні — за даними Мінфіну, середня заробітна плата в Україні складала 10 971 гривні станом на липень 2019 року.

Є несуттєва різниця між середнім рівнем оплати перекладу в різних містах України: так, у Львові середній тариф дещо вищий, ніж в Києві**, але й Одеса, Дніпро й Тернопіль не пасуть задніх:

**Більшість респондентів зазначили, що проживають у Києві (39,1%) або у Львові (28,3%). 

Що впливає на розмір гонорару за переклад?

Звісно, всі хочуть, щоб їм платили більше: 92% респондентів вказали, що між актуальним рівнем оплати їхньої праці й бажаним є різниця. Які ж чинники можуть вплинути на її подолання? Часто перекладачі самі ініціюють — чи принаймні намагаються ініціювати — підвищення гонорару на підставі складності тексту чи стислого терміну виконання роботи. Звісно, різні види літератури — проза, поезія, наукові праці, класика — можуть оплачуватися за дуже різними тарифами. Часто робота над виданнями, що отримують грантову підтримку, оплачується вище, ніж над іншими. Та найбільш поширена причина, з якої перекладач може отримати більше грошей, — добра воля видавця.

За постановою Кабміну, на вартість перекладу впливає також рідкісність мови джерела: аж на 25% переклад має дорожчати, якщо його виконано зі стародавньої мови чи мови з «писемністю власною графікою», в’яззю, ієрогліфами, клинописом тощо. Можна припустити, що на практиці переклад дорожчає в оберненій пропорції до кількості фахівців, які працюють з тією чи іншою вихідною мовою. За результатами опитування, найменшу ставку отримують респонденти, що працюють з англійською мовою. На 25% більше за них отримують перекладачі з французької, на 80% — з німецької.

Ще один, здавалося б, суттєвий чинник в оцінці вартості перекладу — стаж перекладача, який його виконує. Певну кореляцію в результатах опитування можна простежити — та це не свідчить про причинно-наслідковий зв’язок.

А відпочинок?

Стаття 45 Конституції України затверджує: «Кожен, хто працює, має право на відпочинок». Законом України «Про відпустки» встановлено, що «Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору». Але лише один респондент опитування працює за трудовим договором. Більшість — 67% — перекладачів-респондентів працюють зі своїми роботодавцями за ліцензійними договорами або договорами про надання послуг як фізичні особи. Також суттєва кількість — 16% респондентів — зареєстровані як фізичні особи-підприємці.

Технічно таким категоріям працівників право на відпустку також належить, але користування ним залишається на їхній власний розсуд. Розуміючи це, «Перекладачі в дії» запитали: як часто ви можете дозволити собі відпочинок (відпустку)?

Отже, 54% перекладачів-респондентів не можуть дозволити собі відпустки у встановленому законом обсязі.

Що маємо у підсумку?

За середню ціну сторінки перекладу художньої прози — 119 гривень — можна придбати 6,5 буханок пшеничного хліба (за даними Міністерства фінансів) або 23 пачки вермішелі швидкого приготування «Мівіна» (в інтернет-магазині «Ашан»). За умови, якщо перекладати 108,5 сторінок на місяць (середня кількість серед усіх респондентів) за таким середнім тарифом (119 гривень/1800 знаків), можна отримувати 12 920 гривень (до відрахування податків і соціальних внесків) — а це 7,5 актуальних прожиткових мінімумів. Це не відповідає навіть мінімальним тарифам, встановленим Кабміном, а 40% респондентів за переклад художньої прози беруть менше. 

За опитуванням, мінімальна місячна ставка перекладача, для якого переклад є основним джерелом доходу, складає 2 475 гривень. Максимальна ставка — 22 000 гривень. Медіана (серединне значення) ставок вибірки — 9 250 гривень., що трохи перевищує дві мінімальні заробітні плати (з 1 січня 2019 року МЗП складає 4173 грн на місяць).

Читайте також: Стало відомо, скільки заробляють українські перекладачі

Більшість перекладачів — 89,7% — працюють вдома. Це частково зменшує їхні витрати: не потрібно щодня їздити на роботу на громадському транспорті чи витрачатися на пальне. Але дім — також не безкоштовна розкіш. За даними M2Bomber, середня вартість оренди однокімнатної квартири в Києві станом на 28.09 становить 10 981 гривню — тобто у перекладача з середньою ставкою не залишається навіть половини прожиткового мінімуму на харчі, ліки, комунальні послуги.

Для перекладачів і перекладачок, за даними ініціативної групи ПвД, також важливо підвищувати власну кваліфікацію, відвідувати профільні й загальнолітературні заходи. Це все — витрати, які перекладачі беруть на себе. Відвідування Школи літературного перекладу від LITOSVITA з участю в практичних заняттях, наприклад, коштує 1300 гривень. А BookForum цьогоріч не надавав житла учасникам подій у межах фестивалю, і перекладачі, які хотіли з’явитися на презентаціях своїх книжок чи дискусіях, мусили орендувати житло власним коштом.

У перекладачів, що працюють за ліцензійними договорами, договорами про надання послуг чи як ФОПи, також немає оплачуваних лікарняних і медичного страхування — навпаки, багато видавництв вираховують штрафи за затримку з наданням готового перекладу.

Кілька респондентів працюють з видавництвами на підставі усної домовленості — отже, вони жодним чином не захищені від ризиків і навіть не мають твердих гарантій, що їм узагалі заплатять.

Загалом з відповідей на опитування у розділі «Проблеми» за 2018 і 2019 роки можна зробити висновок, що перекладачі й далі стикаються з такими явищами, як несвоєчасна оплата праці, соціальна незахищеність, нерегульовані й часто неналежні умови праці, низькі тарифи. Більш ніж половина респондентів при виборі видавництва зважають на умови й тариф, які воно пропонує.

Отже, вкрай важливими наразі стають юридична поінформованість, видимість та захищеність перекладачів у правовому полі, а також консолідація професійного цеху українських перекладачів і перекладачок. Кожна із зазначених проблем має і може бути вирішена, й Міжнародний день перекладу — чудова нагода про це нагадати. Тож звертайтеся по юридичну допомогу, приділяйте увагу договірним і трудовим відносинам й поважайте свою роботу. Для початку, перевірте, чи достатнє роялті ви отримуєте. Мінімалка — 150!

Детальний аналіз результатів дослідження читайте незабаром —  підпишіться на розсилку  або ФБ-сторінку «Перекладачів у дії», щоб його не пропустити.

«Перекладачі в дії» («Translators in Action»)