100 історизмів, після яких ви будете говорити, як боярин чи бояриня

Як підсилити атмосферу в історичному тексті, передати атмосферу епохи? Найпростіше це зробити за допомогою історизмів, які вже давно вийшли із вжитку, але несуть на собі відбиток свого часу. Ми відібрали для вас аж 100 історизмів, які не лише зроблять ваші тексти яскравішими, але й допоможуть краще зрозуміти, яким було життя у давні часи.

Історизми пов’язані з життям різних народів у різний час. Вони часто позначають предмети поняття або явища, які існували у певний історичний проміжок часу, описують реалії минулих епох і не мають відповідників у сучасній лексиці. Поява такої категорії слів зумовлена розвитком суспільства, виникненням нових і зникненням застарілих предметів, речей та явищ.

Читайте також: 100 самобутніх українських слів, які закучерявлять ваш лексикон

Науковці до історизмів відносять усе, що залишилося в минулому та перейшло в неактуальний стан, –  від назв прикрас до найменувань країн. Ось ціла сотня таких слів:

1. Агора – ринкова площа в давньогрецьких полісах, яка була місцем для загальних зборів;

2. Баскак – монгольський воєначальник, урядовець і намісник золотоординського хана;

3. Бей – правитель незалежного князівства чи округи;

4. Бокораш – назва плотогона, здебільшого на Бойківщині та Гуцульщині, який сплавляє ліс річками;

5. Бондар – особа, яка виробляє з дерева бочки, діжки, барила тощо;

6. Бортник – професія людини, яка розводить бджіл у бортях;

7. Боярин – представник правлячого стану у Київській Русі та середньовічній Україні;

8. Булава – дубина з великим набалдашником на кінці;

9. Бунчужний – військове звання в Україні.;

11. Бурмістр – вищий керівник міста з адміністративною та судовою владою в містах з Магдебурзьким правом;

12. Васал – феодал, що одержував земельні володіння та був залежним від більш могутнього феодала-сеньйора;

13. Вівериця – найдрібніша грошова одиниця Русі;

14. Відруб – земельна ділянка, яку отримував селянин на правах особистої власності без перенесення садиби;

15. Візир – титул сановника вищого рангу, політичного чи релігійного радника султана, халіфа;

16. Війт / войт — керівник місцевого управління чи самоврядування в середньовічній Німеччині, Литовському князівстві, Польщі та Україні;

17. Віно – плата за наречену під час укладання шлюбу;

18. Віче – загальні збори громадян міст Київської Русі для розгляду громадських справ;

19. Воєводство – адміністративно територіальна одиниця;

20. Волхви – слов’​янське жрецтво, служителі язичницького культу;

21. Вотчина – приватне спадкове землеволодіння (маєток);

22. Вугляр / дігтяр – робітник промислу з випалювання деревного вугілля;

23. Гаківниця – довга і важка рушниця великого калібру, з гаком на цівці;

24. Гутник – працівник гути (підприємство мануфактурного типу, де вироблялося скло та скляні вироби);

25. Дворянин – європейський феодальний аристократ;

26. Дружинники – військо князя;

27. Жупан – старовинний дворянський одяг із роду сюртуків;

28. Забрати – рухома частина лицарського шолома, яка захищала очі;

29. Закуп – залежна людина в українському соціумі в часи Київської Русі і до XVI ст.

30. Закуп – раб борговий, що працює за позику у кредитора до моменту її повернення;

31. Земство – виборні органи місцевого самоврядування;

32. Камердинер – кімнатний слуга при панові в дворянському домі;

33. Каноніри – молодший чин рядового в артилерії;

34. Капища – культове місце, де розміщували ідолів і храм язичників;

35. Капор – жіночий головний убір, що поєднує у собі капелюх й очіпок;

36. Каптан – верхній чоловічий одяг;

37. Катапульта – стан облоги знаряддя;

38. Кмет – селянин, який жив на власницькій землі на праві довгострокової оренди;

39. Кобзар – український народний співець, який акомпанував собі на бандурі, кобці чи лірі на колесах;

40. Кожум’яка – ремісник, що виробляє сирицю;

41. Козак – учасник самоврядних чоловічих військових і територіальних громад;

42. Кольчуга – обладунки зі сплетених металевих кілець;

43. Коновка – великий дерев’яний кухоль;

44. Кошовий – виборна службова особа в Запорозькій Січі;

45. Кріпак – люди, що нічого свого не мають;

47. Курсистка – слухачка вищих жіночих курсів;

48. Лакей – слуга в домі господаря, шинку, готелі чи іншому публічному закладі;

49. Легіон – основна військова організаційна одиниця в армії;

50. Лучин – тонка тріска для розпалювання печі та освітлення приміщення;

51. Магістрат –  орган станового міщанського самоврядування та суду; 

52. Мельник – робітник, що працює з мельницею та виробляє олії, муку тощо;

53. Мідник – майстер роботи з міддю або мідними сплавами;

54. Міхоноша – особа, яка водить сліпого і носить мішок для подаяння;

55. Молебень – коротка служба, у якій віряни звертаються з молитвою до Господа Бога, Божої Матері та святих;

56. Мортири – гармата з дуже коротким стволом;

57. Мосцьпан – форма звертання або титул ґречності до пана;

58. Мушкет – ручна вогнепальна зброя з ґнотовим замком;

59. Мушкетер – французький солдат;

60. Найми – людина без військових навичок, яка бере участь у збройному конфлікті заради матеріальної вигоди;

61. Осавул – військове звання у козацькому війську;

62. Оселедець – зачіска у козака;

64. Палиця – дубина з металевими шипами;

65. Пернач – вид холодної зброї, що передбачає металеву головку з гострими виступами, насаджену на держално;

66. Пищаль – середньо- та довгоствольна вогнепальна зброя;

67. Пістоль – старовинна іспанська монета;

68. Погости – гостиний двір, пізніше — сільська громада й адміністративна одиниця у Русі;

69. Подимний збір – одна з форм феодального оподаткування;

70. Поліс – самостійна одиниця розселення з управлінням в центрі цього поселення;

71. Полюддя – збирання данини у формі натурального оброку з підлеглого населення, що провадив кожної осені київський князь або його намісник;

72. Поручик / підпоручик – військові звання молодшого офіцерського складу в Царській Росії;

73. Посполитий – селяни Лівобережної і Слобідської України в д.п. XVII — XVIII ст. та некозацьке населення Запоріжжя за часів Нової Січі

74. Пуд – одиниця ваги чи маси, яка вживалася в Україні з княжих часів і до 1918 року. Пуд дорівнює 40 фунтам = 16,3805 кг;

75. Рядовичі – категорія феодально залежного населення, що мали виконувати повинності за договором, укладеним із паном;

77. Сейм – назва шляхетських зборів, а потім і представницького органу влади, зокрема законодавчих органів;

78. Семінарія – навчальний заклад для підготовки християнського духовенства;

79. Сермяги – верхній одяг, схожий на довгу сорочку;

80. Сіряк – довгий верхній одяг з грубої тканини;

81. Січовик – козак Запорізької Січі;

82. Смерд – людина, позбавлена особистої свободи і власності в Київській Русі;

83. Стельмах – майстер, який робить вози, сани, колеса тощо;

84. Стрілець – арбалетник або лучник, які вражали стрілами;

85. Султан – ісламський титул, що несе моральне навантаження та релігійну владу, оскільки роль правителя була визначена в Корані;

86. Таляр – назва срібної монети, яка перебувала у грошовому обігу країн Європи;

87. Уроки – штраф, що отримував злочинець і виплачувався потерпілій людині;

88. Фільварок – панський сільськогосподарський хутір, багатогалузеве господарство, орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж;

89. Хан – тюрко-монгольський титул вождя племені;

90. Холоп – невільник у давній Русі;

91. Цар – титул монарха;

92. Цезар – один із титулів, що був визначений у Римські імперії;

93. Центуріон – офіцер у давньоримській армії;

94. Чумак – торговець сіллю;

95. Шеляг – назва срібних, білонних та мідних монет, що в різні епохи перебували на грошовому ринку українських земель;

96. Шляхта – військова знать, родова аристократія;

97. Шорник – спеціаліст із виготовлення кінської упряжі;

98. Штоф – старовинна міра рідини (переважно вина, горілки), яка дорівнювала 1/8 або 1/10 відра;

99. Яничари – регулярна піхота в Османській імперії;

100. Ярлик –  грамота, письмовий указ хана Золотої Орди.

Читайте також: 50 архаїзмів, які допоможуть вашим текстам запам’ятатися усім