50 архаїзмів, які допоможуть вашим текстам запам’ятатися усім

Для того, щоби мова залишалася живою, їй потрібно постійно оновлюватись. Нові сленгові вирази, запозичення з інших мов, зміни конотацій та правопису — усе це невіддільні складові будь-якого активного мовного середовища. Але ми ж добре знаємо, що все нове — це добре забуте старе, тож ми відібрали для вас 50 цікавих архаїзмів, які ще досі не втратили своєї функціональності й обов’язково урізноманітнять вашу мову.

Архаїзми це слова та словосполучення, які перестали активно вживатися. У фонетичних і морфологічних архаїзмів застаріла тільки форма слова, але бувають і словотворчі архаїзми, що вийшли з активного вжитку та перестали утворювати нові похідні слова.

Якщо говорити про будову архаїзмів, то вони можуть відрізнятися від сучасних аналогів фонемами, суфіксами, префіксами та коренями. Синтаксичні ж архаїзми зберігають давню побудову словосполучень і речень. І не треба забувати й про лексичні архаїзми, які застаріли у всіх сенсах.

Чому ж виникають архаїзми? Вони витісняються іншими словам на позначення термінів і понять. Часто це виникає внаслідок емоційно-оцінного ставлення мовців до слів. За часів Радянського Союзу українські слова зумисне робили архаїзмами, замінюючи їх на російські кальки. Редактори були вимушені замінювали слова, що мали позначку «арх». Наразі більшість лексем відновили свій ужиток, але все ж не всі. Що ж залишилося в минулому? Ось вам 50 прикладів:

1. Авдитор (лат. auditor — це той, хто слухає) — наглядач; прокурор, член суду;

2. Адамант (грец. ἀδάμας — незламний) — діамант;

3. Аманат  (араб. امانت — у надійному зберіганні) — заложник;

4. Артикул (лат. articulus — стаття) — розділ, параграф, стаття, член, твір;

5. Арха (греч. Ἀρχή — початок) — ковчег, судно, корабель

6. Афектація (лат. аffectus — хвилювання, пристрасть) — бажання; вимога, прохання;

7. Бардзо (барзо) — дуже, скоро, швидко, надто (польськ. barzo — дуже);

9. Бісен (праслов’ян. слова «Біс) — скажений;

10. Бяху (поширена форма у старослов.) — були;

11. Вікторія (лат. Victoria — перемога) —  перемога;

12. Вия (старослов. выѩ — шия) —  шия;

13. Гелм (англ.helma —  шолом) — шолом;

14. Герба (лат. herba — ставати зеленим) — трава;

15. Горливость (лат. gurdus — безкорисний, дурний) — гаряча любов, старанність, завзяття, запопадливість; запал;

17. Гуслі (давньорус. гусла – струна) — скрипка;

18. Донація (англ. donation — дарування) дарчий запис;

19. Дука́т (лат. ducātus — герцогство) —  червоний золотий, дорівнював 4,5 гульдена;

20. Елефант (грец. ἐλέφας —  слон) — слон;

21. Епістолія (грец. epitolari — щодо букви) — послання, лист;

22. Єрей / иерей / ієрей (греч. Ἱερεύς — жрець)  — священик;

23. Єлей (греч. ἔλαιον — оливкова олія) — оливкова олія;

24. Живот (давньорус. животъ — життя) — життя;

25. Жу́па (пол. župa — місце) — копальня, гірниче підприємство;

26. Закон  (старосл. конъ — початок, традиція) — віра, релігія;

27. Зєло (сторослов. — зѣло) — дуже, вельми;

28. Интенція (з лат. intentio — намір) — бажання, намір, мета;

29. Истязати (греч. ερευνάω — потребувати) — випитувати; спитати;

30. Інвенція (з лат.. inventio — знахідка) — винахідливість, кмітливість;

31. Інквізи́ція (лат. Inquisitio, від inquiro — розслідувати, розшукувати) — розслідування;

33. Катедра (грец. kathédrа — стілець викладача, трон) — підвищене місце в костьолі, з якого ксьондз виголошує проповіді; собор, соборна церква;

34. Каторг (греч. κάτεργον — катергон) — біль;

35. Комара (давньогрец. kamárā — річ із покриттям) — склепіння;

36. Компан (лат. panio — хліб) — товариш;

37. Купно (давньогрец. σωρός — об’єднання) — разом;

38. Лист(старослов.—  листъ) — письмовий документ;

39. Лядський ( польськ. ledzianie — лизати) — польський;

40. Низвести (старослов. низъвести – направляти вниз)— вести вниз;

41. Области  (старослов. области — оволодіти) — оволодіти;

42. Ординат (лат.  ōrdō — замовляти) — спадкоємець;

44. Прожно (польск. próżno — марно) — марно, даремно;

45. Рекгула (з лат. —  правило) — правило;

46. Рота  (прасл. *rota — присяга) — присяга;

47. Русин (від давньорус. рѹсинь — людина, приналежна до Русі) — українець;

48. Стомах (старослов. стомахъ — шлунок) — шлунок;

49. Тук  (старослов.тоукъ  — жир, жирність, щедрість, врожай) — жир;

50. Усрамлять (старослов. оусрамляти — стидатися) — соромити.

Читайте також: 100 самобутніх українських слів, які закучерявлять ваш лексикон