Як створюються, діють і об’єднують читачів українські книжкові полиці за кордоном – опитування

За неповний рік українські книжкові полиці відкрилися в десятках іноземних країн, лише у Німеччині ми дізналися про 140 книжкових полиць при бібліотеках. В окремих випадках ініціативи перетворилися на хаби зі своїми сторінками у фейсбуці, широким асортиментом подій і стабільною аудиторією. Деякі організатори розпочинали з двох українських книжок, привезених у рюкзаку з собою, а розширилися до сотні назв, а деякі спершу провели опитування аудиторії й закупили все згідно з її смаками. 

Протягом жовтня-грудня минулого року в межах проєкту Ukrainian Bookshelves Worldwide Читомо спільно з Українським літературним центром за підтримки Стабілізаційного фонду культури та освіти Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut провели масштабне опитування ініціаторів українських книжкових осередків. Відгукнулося – понад двісті, а ми тут структурували їхні відповіді, щоб мати реалістичні уявлення.

При яких закладах існують та як довго

Переважна більшість опитаних українських книжкових полиць (70 %) існують при бібліотеках. Понад 9 % розташовані при громадських, благодійних організаціях, фондах, спілках. 7,8 % — при освітніх закладах і просторах. Близько 4 %  полиць створені при інформаційних просторах, центрах для біжен_ок та переміщених людей. Інші 6,5 % розподілені між посольствами, видавничими будинками, книгарнями і закладами культури.

Питання: «Зазначте, будь ласка, при якому закладі існує ваша українська книжкова полиця»

Питання: «Чи існувала ця українська книжкова полиця до 24 лютого 2022 року?»

Близько 85 % з опитаних українських книжкових полиць були створені після 24 лютого 2022 року. Понад 14,3 % існували до повномасштабного вторгнення росії на територію України. Приблизно однакова кількість українських книжкових полиць, що існували до 24 лютого 2022 року, були створені при бібліотеках (36 %) та при громадських, благодійних організаціях, фондах, спілках (36 %). Ще 18 % були засновані при освітніх закладах і просторах. 

Як і навіщо створюються полиці

Ми опитали респондент_ок, як була створена їхня українська книжкова полиця. Найбільша частка опитаних (32%) засновані за ініціативи, допомоги або ж за дорученням від посольств України в країнах їхнього розташування.

Близько чверті (25 %) українських книжкових полиць були створені за ініціативи організацій, інформаційних та громадських центрів, видавничих будинків та освітніх закладів у відповідь на запити і потреби українських біжен_ок:

Був липень, уже пару місяців працював наш Інфоцентр та центр гуманітарної допомоги “Опора” поруч, функціонували суботні українські школи. Ми тривалий час чекали, доки грецька громадська організація, із якою ми співпрацюємо, закупить нам книжки, але все відтягувалося через бюрократію. А батьки й діти просили українських книжок, їх важко було привезти з України. Тож виникла ідея нарешті зібрати книжки власноруч.

(Греція-А-01)

Ми відстежували потреби біженців і помітили, що вони незалежно створювали книжкові клуби та буккросинги. Також до нашого центру часто зверталися за інформацією про те, де взяти українські книги.

(Іспанія-Б-01)

Андре Стоерр, співвласник видавництва Friedrich Mauke з Єни, розпочав ініціативу щодо підтримки українських видавців у березні 2022 року. За допомоги KIBADU українські дитячі книжки купуються у видавців в Україні за повною роздрібною ціною. Потім книги постачаються до публічних бібліотек у Німеччині. Поки що до Німеччини доставили понад 3000 книг. Зважаючи на це, ми допомагаємо налаштувати українські книжкові полиці. Крім того, 2400 книг надруковали за власні кошти в межах ініціативи “Книжки без кордонів”.

(Німеччина-Є-01)

Коли “Українську суботню школу” почали відвідувати багато біженців Ukrainian Association Unity вирішила організувати книжкову полицю, що почала працювати як бібліотека з деякою кількістю українських книг, зібраних від членів організації. Real School of Budapest люб’язно запропонували місце для неї всередині своєї школи. Ця аматорська бібліотека постійно зростає щодня!»

(Угорщина-Б-02)

Коли почалася військова агресія Росії в Україні, ми думали, як допомогти українським людям шукати українські книжки. Спершу придбали книги для дітей. Пізніше ми купили літературу інших жанрів, оскільки все більше сімей приходять до нашої бібліотеки, шукаючи українські книжки.

(Литва-М-01)

Через кількість українців, які приїжджають до нашого міста, шукаючи притулку від війни

(Канада-О-01)

Понад 17 % ініціатив, що заповнили наш питальник, є українськими книжковими полицями, які були створені за приватної ініціативи. 

Це моя особиста ініціатива для людей з України, які тимчасово живуть у Бельгії. Здатність читати рідною мовою. Важлива ініціатива допомогти дітям не забувати рідну мову.

(Бельгія-Ба-01)

Близько 20 % ініціатив, — переважно це бібліотеки, — після початку повномасштабного вторгнення і у відповідь на високий попит посилили фокус на українській літературі у своїх фондах і колекціях. 

Бібліотека почала думати про підтримку України та українських біженців відразу після початку російського вторгнення в Україну 24 лютого. Інформація про послуги, які ми можемо запропонувати біженцям, була швидко зібрана, у Довідковому інформаційному центрі створили широку колекцію з книжками українською. Частково ця колекція доповнюється книжками, отриманими за підтримки ініціативи Ukrainian Bookshelf, якою опікується перша леді України

(Латвія-Р-03)

Більшість опитаних ініціатив, установ та організацій діяли реактивно, спираючись при прийнятті рішення про створення на раптове збільшення кількості україн_ок у населених пунктах, а також у відповідь на запити і потреби українських біжен_ок і переміщених людей. 

Скільки книжок на українських книжкових полицях?

Ми запропонували респондент_кам подати інформацію про приблизну кількість книжок, що містяться на їхніх українських книжкових полицях. Загальна кількість книжок у 77 опитаних ініціатив складає 24 287 одиниць. Найбільша кількість книжок (11 503 од.) зберігається на полицях при бібліотеках. Друга за обсягами частина книжок (6 780 од.) зібрана на полицях при громадських, благодійних організаціях та фондах. Мінімальна кількість книжок — 8 одиниць, — міститься на полиці в освітньому закладі, при одній з іноземних шкіл (Латвія-М-01). Найбільша кількість — 5000 книжок — зібрана при одному з українських національних об’єднань в Канаді.

Питання: «Скільки приблизно книжок містить ваша українська книжкова полиця?»

Яка література представлена?

У колекціях і фондах 77 опитаних ініціатив переважає й відчутно випереджає за обсягами Дитяча література (30 %). Помітно представлені також Художня (17 %) та Підліткова (14 %) літератури. Найменшу частку з видів літератури, що представлені на полицях, складає Поезія (2 %).

Питання: «Яка література переважно міститься на вашій книжковій полиці?»

Звідки надходила література?

Найчастіше серед джерел надходження літератури для українських книжкових полиць респондент_ки зазначають українські державні інституції (21 %). 

Опитаними згадується низка програм, спрямованих на поповнення літературою книжкових ініціатив за кордоном. Зокрема, започаткований Держкомтелерадіо спільно з Офісом Президента України та МКІП України проєкт «Українським дітям – українську книгу!», а також проєкт «Книжки без кордонів», що реалізується під патронатом першої леді Олени Зеленської спільно з МКІП і МЗС. Трохи рідше згадують отримання книжок від приватних осіб (20,6 %) та від інституцій/організацій в країнах розташування полиці (20,6 %). 

Питання: «Звідки ви переважно отримуєте літературу для наповнення полиці?»

Які найбільші перешкоди в отриманні української книги?

Одною з гіпотез нашого дослідження було припущення, що ініціативи, які створюють українські книжкові полиці, часто стикаються з перешкодами в отриманні української книги. Ми запитали в ініціатив, як часто вони стикаються з такими перепонами. Переважна більшість респондент_ок (41,5 %) ніколи не стикалася з перешкодами в отриманні української книги. Часто стикаються 16,8 %. І найменша кількість, 3,9 %  опитаних, говорять про те, що стикаються з перешкодами в отриманні української книги завжди.

Питання: «Як часто ви стикалися з перешкодами в отриманні української книги?»

Найрідше стикаються з перешкодами в отриманні української книги для полиць Бібліотеки і локальні Видавництва, що мають налагоджені канали взаємодії із закордонними книжковими ринками. 

Основними перешкодами в отриманні української книги респондент_ки називають «брак коштів» (21 %), «брак людей» в команді, які би фокусно займались поповненням полиці (20 %), «логістичні перешкоди» (18 % опитаних). Найрідше серед перешкод згадується брак інформації, де можна отримати літературу.

Звідки черпалися ресурси?

Найпоширенішим джерелом фінансування опитаних українських книжкових полиць (39 %) є інвестиції власних коштів організації, інституції, закладу в ініціативу. Другою за частотністю згадування є фінансова підтримка українських державних програм (26 %). Найрідше як джерело фінансування у відповідях респондент_ок фігурують світові грантові програми. 

Питання: «Звідки ваша ініціатива фінансується?»

Власні інвестиції як єдине джерело фінансування полиці фігурує у відповідях ініціатив, що існують при Посольствах та Книгарнях. Найбільшим джерелом грошових ресурсів для полиць власні кошти є й для опитаних Бібліотек.

Переважна більшість (62 %) мають можливість самостійно закуповувати книжки для полиці. Однозначно ствердно (100 %) про наявність такої можливості говорять ініціативи, засновані при приватних бізнесах (видавництва, книгарні) і культурних, мистецьких просторах. Про 100 % відсутність такої можливості говорять ініціативи при Посольствах та Інформаційних центрах для біжен_ок.

Питання: «Чи ви маєте можливість самостійно закуповувати українські книжки для полиці?»

Більш ніж половина опитаних ініціатив (58 %) в період проведення опитування вже планували бюджет на закупівлі для поповнення книжкового асортименту полиці на 2023 рік. 22 % зазначають, що не мають можливості чи не планують бюджет на 2023 рік. Поки не знають (контекст, обставини, не мають рішення), чи буде бюджет на 2023 рік — 19,5 % опитаних ініціатив.

Формують плани бюджету на 2023 рік 100 % опитаних громадських, благодійних організацій і фондів, а також більшість опитаних освітніх закладів/просторів (60 %), та бібліотек (58 %). Не планують бюджету на поповнення українських книжкових полиць 100 % опитаних ініціатив, що існують при посольствах.

Для якої аудиторії працюють ініціативи?

Більшість опитаних ініціатив (45 %) зазначають, що їхня книжкова полиця розрахована на дитячу аудиторію. Найменша частка полиць (12 %) орієнтована на людей похилого віку.

Питання: «На яку аудиторію найперше розрахована ваша книжкова полиця»

Інформаційні центри для біжен_ок, бібліотеки, а також громадські чи благодійні фонди і організації зазначають, що їхня книжкова полиця розрахована на усі зазначені види аудиторій: дітей, дорослих, підлітків та людей похилого віку.

Близько 90 % респондент_ок говорять про використання онлайнових чи оффлайнових інструментів і каналів для комунікації. 

Найпоширенішими з наведених онлайнових каналів та інструментів є: інформування у соціальних мережах (Facebook, Instagram, Telegram), а також розміщення інформації про полицю на сайтах релевантних організацій, посольств та бібліотек.

Серед найчастіше згадуваних оффлайнових інструментів: персональна комунікація (передача інформації через особисті знайомства, при реєстрації, на заходах тощо), а також друк поліграфічних матеріалів (плакати, банери, роздаткові флаєри, листівки, списки літератури).

Примітка: окремий блок наданих респондент_ками порад з Комунікації та Роботи з аудиторіями міститься також в Пораднику, що був підготований в рамках проекту Ukrainian Bookshelves Worldwide.

Чи проводяться заходи?

На питання «Чи ви проводите заходи, що фокусно спрямовані на українських біжен_ок і переміщених осіб?» ствердно відповіли 77 % респондент_ок. 

Не проводять таких заходів 100 % опитаних ініціатив, що були створені при посольствах і офіційних представництвах України в країні. Більшість інших організацій, закладів та ініціатив зазначають, що організовують заходи, які фокусно спрямовані на біжен_ок та переміщених людей.

Респондент_ки мали можливість надати перелік подій і заходів, які вони проводять для біжен_ок і вимушено переміщених людей. 62 % з названих активностей орієнтовані на дитячу авдиторію.

Найчастіше (27 %) опитаними ініціативами згадується організація мовних курсів (англійська, нідерладська, чеська, румунська, італійська, литовська, німецька мови). Серед близьких за освітньою метою активностей фігурують також: мовне кафе, розмовні клуби, розмовні групи. 

Зазначені респондент_ками активності можна умовно розподілити на чотири категорії:

1. Культурно-мистецькі заходи й ініціативи;
2. Дозвілля;
3. Освітні ініціативи («Мистецька освіта», «Мова та інші дисципліни»);
4. Допомога і волонтерські ініціативи.

В продовження розмови проведення заходів ми запитали: «Чи ви маєте бюджет для запрошення на ваші заходи українських автор_ок?». 78 % респондент_ок відповіли, що бюджету на це не мають.

Разом з тим, ми запросили подати імена українських авторів і авторок, яких вони хотіли б запросити, якби мали таку можливість.

Серед відповідей респондент_ок найчастіше згадуються: Сергій Жадан (15 %), Оксана Забужко (9 %) і Андрій Любка (5 %). Більше одного разу фігурують імена: Андрухович Юрій, Ананьєв Валерій, Була Оксана, Єгорушкина Катерина, Курков Андрій.

В опитуванні звяли участь 388 ініціатив.

Завантажити все дослідження

Партнери проєкту: Український інститут книги, Українська бібліотечна асоціація, Німецька бібліотечна асоціація, Goethe-Institut в Україні, Міністерство закордонних справ України.