Промоція українських історичних персонажів на касі супермаркету

Супермаркети в Україні все частіше об’єднуються із видавництвами задля створення спільного книжкового продукту. Згадаймо кейси «АТБ» і Art Nation: книги Льюїса Керролла «Аліса в Задзеркаллі» й «Аліса в країні див» із доповненою реальністю побили рекорд за продажами (загальний тираж ініціатори називають 640 000 примірників). У VARUS можна було ексклюзивно придбати книгу Євгена Клопотенка «Борщ і до борщу». У холдингу емоцій «!FEST» – взагалі окрема міцна любов до книжок і Видавництва Старого Лева.

Наприкінці минулого року мережа супермаркетів «Сільпо» спільно з видавництвом «Чорні вівці» теж вирішили підтримати тренд, що вилилося у видання книжки «Інсторики». Попри війну супермаркети вже встигли реалізувати 16 000, ще 2000 готуються до друку. 

Письменниця, головна редакторка дитячого арт-видавництва «Чорні вівці» Христя Венгринюк розповідає, як народжувався проєкт.

Як авторка і видавчиня, я завжди хотіла, щоб мої книжки продавалися в супермаркетах. Тому, коли надійшла пропозиція від «Сільпо», щиро втішилась, хоч і розуміла, що попереду багато роботи. Мова йшла про те, щоб написати 25 біографій відомих українців для дітей. Якраз напередодні повномасштабної війни я закінчила подібний рукопис про сучасних героїв для підлітків, але через страшні обставини в Україні вона поки не вийшла. 

Проєкт «Сільпо» хотіли видати до Нового року, тож часу для написання було дуже мало. Я з радістю запросила до співавторства двох українських письменників – Євгенію Завалій та Максима Дупешка. Останній завжди цікавився історією, а в книжці досить велика частина присвячена саме історичним постатям. Євгенія – відома дитяча письменниця, яка любить працювати з біографіями та документалістикою. У такий спосіб пазл авторів склався відразу, і ми почали. 

Спершу ми міркували, озвучували, обирали, хто саме буде в книжці. Це все відбувалося в зумі разом із менеджерами та керівниками проєкту від «Сільпо», адже ми всі – з різних міст (окрім нас з Максимом, але в той час я була в Румунії та Болгарії).  

Також до проєкту запросили відомого історика Кирила Галушка, який повинен був тестити біографії героїв на моменти містифікації, бо ми ж усі письменники, тож нас могло «заносити» в художні домисли.

Чесно кажучи, не обійшлося без дискусій з історичним консультантом. Автори відчайдушно боролися за кожне слово. Добре, що він також брав участь в проєкті та став гарантом достовірності. За всім цим стежила та координувала Надія Крамаревич із «Сільпо». Ми постійно були на зв’язку, радилися, дискутували, читали дуже багато, щоб могти створити якісні й доступні тексти. Не побоюся сказати, що під час роботи ми навіть вчилися одне в одного. 

На написання текстів у кожного було менше ніж місяць. Весь цей час ми жили «Інсториками». Після написання текстів надсилали їх редакторам та копірайтерам «Сільпо», які коментували написане і вказували, де краще спростити, щоб дітям було зрозуміліше. Таких етапів редагування було кілька. Кирило Галушко також вказував на неточності, радив, що варто змінити чи поправити. Потім за справу бралася редакторка нашого видавництва «Чорні вівці» Ольга-Леля Положевич і коректорка Людмила Лободзець. 

Часом здавалося, що на етапі роботи тексти читали мало не всі працівники мережі «Сільпо», бо ми постійно отримували коментарі та враження, серед яких найбільше були подяки й захват.

Ми з Євгенією та Максимом не залишалися байдужими до текстів одне одного, бо це спільний проєкт, і під текстами не вказано, хто про якого героя писав. 

Всією командою працювали й над створенням інтерактивів. Якщо ви маєте книжку або хоча б гортали її, то могли побачити, скільки там всього, окрім біографій. Ми дискутували та радилися, як повинні виглядати герої. ілюстратори агенції «Ilustra» швидко й сучасно творили візуальне наповнення книжки. Також необхідно було комунікувати з деякими родичами наших героїв, щоб отримати дозвіл на публікування біографій і зображень. Так, я спілкувалася з сином Василя Стуса – Дмитром – і було надзвичайно приємно отримати високу оцінку за мій текст про його геніального батька. 

Єдині дискусії, які виникали усередині команди, стосувалися того, що ми, автори, ніяк не могли «в’їхати» в сучасний сленг копірайтерів, що творили описи до стікерів з героями, а також наповняли контентом соціальні мережі.

Нам все здавалося, що герої, ну ніяк не можуть так говорити, а копірайтери –  що це необхідно, аби залучити до проєкту якомога більше молоді. Напевно, вони мають рацію. Бачу за відгуками, що дітям це дійсно подобається. 

Співпрацювати з «Сільпо» було дуже класно. Вони все продумують до деталей на сто кроків уперед. Зазвичай автори якраз такими не є. Вони часто не надто організовані й конкретні. Але ми так підлаштувалися до наших замовників, щоб робити все оперативно й натхненно. 

На початку серпня ми здали всі тексти, видихнули, благословили їх на друк та успіх, але на цьому співпраця з «Сільпо» не припинилася. Ми з письменниками продовжуємо читати онлайн-лекції про непересічних українців працівникам мережі магазинів «Сільпо», попри складний час, блекаути та війну. Іноді їх доводиться записувати шматками, бо вимикають світло. 

Коментар комунікаційного менеджера «Сільпо»

Сьогодні серед українців значно зріс попит на історію. Когось історія  заспокоює, а комусь дає відчуття масштабу та певності. Ми також вирішили долучитися до того, щоб занурити усіх небайдужих українців та українок в історію рідного краю, нагадати дорослим шкільні роки, а дітям розказати про історичне минуле, але у сучасному викладі. Ми хочемо, щоб якомога більше батьків надихалися нашою книгою та розповідали своїм дітям історії про видатних українців.

Читайте також: Один у полі — не воїн. Три успішні колаборації українських видавців