ЮНЕСКО: Ми на зв’язку з Україною щодо культурної спадщини в Одесі

ЮНЕСКО співпрацює з українськими органами компетентними щодо питань збереження національної спадщини, щоб отримати коментарі після заяви понад сотні діячів із проханням відтермінувати деколонізацію міста. Про це йдеться у відповіді ЮНЕСКО на запит медіа LB.

Організація наголошує на тому, що мультикультурна історія Одеси і її тип міського планування з неоднорідними архітектурними стилями  — саме ті елементи, які сприяли включенню історичного центру міста до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

«Статус Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО передбачає відповідальність держави-учасниці за забезпечення ефективного й сталого управління й охорони об’єкта та запобігання будь-яким змінам, які могли б вплинути на засновки, відповідно до яких міжнародне співтовариство взагалі вирішило надати йому цей статус», — ідеться у відповіді.

В ЮНЕСКО зазначили, що виступають за участь усіх громад і зацікавлених сторін, яких стосується об’єкт Всесвітньої спадщини, в обговореннях і процесі прийняття рішень, тому після листа про зміни культурних об’єктів в Одесі організація розпочала співпрацю з відповідними національними органами, щоб отримати детальну інформацію.

Після аналізу експертами інформацію можуть представити Комітету всесвітньої спадщини (керівного органу Конвенції ЮНЕСКО, що складається з 21 обраної держави-члена) під час наступної перевірки стану збереження пам’ятки. Перевірка запланована на липень 2025 року в рамках 47-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини.

Зазначимо, наприкінці жовтня українські й закордонні діячі культури у спільному листі звернулися до генеральної директорки ЮНЕСКО Одрі Азуле з проханням допомогти припинити деколонізацію міста, допоки не закінчиться російсько-українська війна.

Автори звернення переконані, що російсько-українська війна не лише ставить культурну спадщину під загрозу знищення, але й нав’язує «культурну травму», яка, своєю чергою, призводить до того, що колишня голова Комітету всесвітньої спадщини Марія Бемер назвала «культурним чищенням».

Читайте також: Як Україна спричинила нову хвилю декомунізації у постсовєцьких країнах

Чільне фото: stroyobzor.ua