«Знання, до яких доторкаєшся»: як «Антологія» видає брайлівські книжки

Щороку 13 листопада відзначають Міжнародний день незрячих людей. До цієї дати ми вирішили розповісти, як в Україні видають книжки шрифтом Брайля, завдяки яким люди з порушенням зору можуть читати. Видавництво «Антологія» понад 10 років друкує інклюзивну літературу. Директорка Олена Нечепуренко і комунікаційна менеджерка Наталія Бовтрук розповіли про етапи виготовлення брайлівських книжок, пояснили, від чого залежить їхня вартість й показали, як працюють принтери, що друкують тактильні слова й малюнки.

Про видавництво «Антологія»

З 2013 року «Антологія» — провідне видавництво, що виготовляє книжки шрифтом Брайля й продукцію для незрячих. Спочатку це були підручники для шкіл, а потім почали видавати книжки для дітей — наприклад, «Колобка», «Ріпку» чи «Абетку». Першими в Україні почали друкувати тактильні малюнки.

«У 2013 році такого ще не було, то був ексклюзив. Така машина, яка ще тоді друкувала малюнки, була одна на всю країну. Її доставили з Німеччини спеціально для нас», — згадує директорка видавництва Олена Нечепуренко.

Уже два роки «Антологія» адаптовує й видає книжки Брайлем в універсальному дизайні не лише для дітей, а й для дорослих. Завдяки ліцензованому програмному забезпеченню видавництво має змогу комбінувати плоско друкований текст і рельєфно-крапковий шрифт Брайля. 

«Антологія» також створює дидактичні матеріали й іншу продукцію: планери, листівки й настільні ігри зі шрифтом Брайля. В асортименті видавництва є навіть інклюзивна іграшка «Крапка-шестикрапка», створена заступницею директора Trinity Hub Тетяною Костенко, з якою можна вивчати шрифт Брайля.

Від адаптації до пакування: етапи створення брайлівських книжок

Спочатку видавництво отримує макет звичайної книжки, далі тифлопедагоги (фахівці, які працюють з дітьми, що мають порушення зору) адаптовують його, описуючи завдання, у яких є візуальні компоненти.

«Наприклад, є такі моменти, де написано “Дітки, подивіться на небо”. Незрячі діти не можуть цього зробити. Якщо дитина втратила зір з народження, то вона взагалі не знає кольори, про які йдеться у підручнику», — пояснила директорка видавництва «Антологія» Олена Нечепуренко.

На відміну від навчальної, художню літературу не завжди потрібно адаптовувати. 

«Те, що написав автор, не бажано спотворювати, тому ми лишаємо так, як є», — зазначає Олена Нечепуренко.

Є також автори, які одразу пишуть для незрячих, тож вони враховують усі нюанси. Наприклад, таку книжку «Вишивані крила України» написала редакторка видавництва Олена Комова.

«Це унікальна книжка, адже там є тактильні малюнки. Тобто незряча людина може відчути на дотик орнамент — наприклад, вишите хрестиком сонце. А поряд прочитати значення цього символу: чому, де і в яких регіонах ця вишивка була популярна», — розповіла директорка видавництва.

Після процесу адаптації відбувається верстка. Видавництво використовує американське ліцензійне програмне забезпечення — програму Duxbury. У ній конвертують звичайний текст у шрифт Брайля на комп’ютері. Далі текст перевіряють і вносять правки. Програму створили для верстки англійською мовою, тому українізована версія не завжди працює коректно. Наприклад, в українській мові у шрифті Брайля використовують спеціальний символ, який позначає, що далі йде велика літера, натомість в англійській абетці Брайля такого немає. До речі, у видавництва є серія книжок шрифтом Брайля англійською мовою. 

Коли текст готовий, «Антологія» друкує сигнальний примірник. Його передають незрячому літературному редактору на вичитку. Фахівець перевіряє верстку на помилки й редагує. У програмі Duxbury роблять правки й відправляють макет на виробництво, де «відбуваються чари» — саме так процес друку шрифтом Брайля називає директорка видавництва — за допомогою тиснителів (принтерів для друку шрифтом Брайля) зі Швеції від фірми «Index». Їх ще називають ембосерами (англійською — «embossers»).

Макет розбивають на частини: на одній сторінці може бути збільшений текст для людей з порушеннями зору, а на іншій — шрифт Брайля для незрячих. Для цього використовують термін «універсальний дизайн». Також друкують тактильні ілюстрації з контуром й заливкою шрифтом Брайля за допомогою принтерів від VievPlus.

Директорка видавництва розповіла, що «VievPlus» придумали шкалу кольорів, у якій кожен колір має своє тактильне позначення: «Хто взагалі ніколи не бачив кольорів, вони хоч так зможуть розрізнити їх. Чорний, наприклад, завжди позначається гострішими крапочками».

Надруковані книжки проходять етап післядрукарського оброблення: їх збирають у блок й скріплюють на пружину за допомогою біндера. Шитво дуже рідко використовується, адже тоді книжку потрібно обов’язково притиснути для якісного скріплення, що протипоказано шрифту Брайля.

«Брайлівські книжки недовговічні, бо з часом крапочки затираються. Особливо якщо книжку читають дітки молодшої школи, наприклад, “Буквар”. Робити їх на пластику наша держава поки не готова, адже усі підручники друкуються за кошти держави», — пояснює директорка видавництва.

Тверду палітурку видавництво замовляє у харківській друкарні «Глобус». Іноді, якщо потрібно зробити оперативно, партнери з Києва роблять палітурки вручну. Проте, як зазначила Олена Нечепуренко, зі спеціалізованих машин можна отримати якіснішу роботу.

Наступним етапом круглять корінець і до форзаца прикріпляють блок. Після цього на обкладинку книжки приклеюють тактильну наліпку. Далі — видання пакують. Дуже важливо, щоб брайлівські книжки не були запресовані горизонтально, адже крапки будуть затиратися. Їх потрібно пакували вертикально в коробки з гофрокартону.

Читайте також: Місяць після влучання по друкарні Харкова. Як це впливає на галузь

Чому книжки шрифтом Брайля дорожчі за звичайні у десятки разів?

Видавати книжки шрифтом Брайля — дуже затратно. На це впливає низка факторів: дорогий друк через обладнання, маленькі тиражі й, відповідно, велика собівартість. Не всі люди можуть собі дозволити придбати 3 частини вибраних творів Олександра Довженка шрифтом Брайля за 3030 гривень, у той час, як звичайна паперова книжка, що вміщує ті ж твори, коштує 70 гривень (ціна вказана, як на сайті книгарні Yakaboo).

Як зазначила директорка видавництва, собівартість однієї частини видання — в середньому від 700 гривень без адаптації. Якщо книжка адаптована, містить малюнки, універсальний шрифт — собівартість стартує від 1000 гривень. 

Наприклад, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного, надрукована шрифтом Брайля у 7 частинах, коштує 7478 гривень, а звичайна — 184 гривні.

Великий тираж не друкують, адже «така кількість нікому не буде потрібна». За словами Олени Нечепуренко, максимальні тиражі художньої літератури шрифтом Брайля — 100 штук. Якщо це комерційне замовлення — тираж 30 примірників.

Книжки безплатно розсилають по бібліотеках, інклюзивно-ресурсних центрах і школах. Орієнтовно це 23 адреси по Україні. Залежно від кількості читачів, на кожну адресу надсилають 3-5 примірників. 

Терміни виробництва брайлівських книжок довші за звичайні. Наприклад, адаптація підручників для школярів триває мінімум місяць. Верстка займає ще приблизно два тижні, залежно від обсягу. Тож за оптимістичними термінами — адаптація макета книжки й виробництво готового продукту займає мінімум два місяці.

Крім того, є значна різниця в обсягах. Директорка порахувала, що 100 сторінок звичайної книжки – це 300 сторінок шрифтом Брайля — тобто втричі більше: «”Гаррі Поттер і Орден Фенікса” має 15 частин шрифтом Брайля — це наша найбільша книжка. Математика для 10 класу, яку ми видавали минулого року, була в нас в 12 частинах».

Одна частина брайлівської книжки має приблизно 112-120 сторінок. Більшою її зробити не можуть, адже папір для друку шрифтом Брайля дуже щільний. 

На вартість книжки, звичайно, впливає і ціна обладнання та його обслуговування. Принтери-тиснителі для друку шрифтом Брайля дорогі. Наприклад, брайльбокс від фірми «Index» коштує 675 000 гривень. 

У видавництві «Антологія» зауважують, що мають і проблеми з кадрами. Як каже директорка, «за оголошенням людину не знайдеш», адже це дуже вузька специфіка. Тож майстра з ремонту принтерів в «Антології» «виростили самі для себе». Фахівець пройшов курс з обслуговування ембосерів в компанії «Index» у Швеції. Інший колега їздив вчитися ремонтувати принтери в ViewPlus у Німеччину. 

Такі фахівці дуже цінні, адже принтери-тиснителі не розраховані на великі тиражі. У них постійно зношуються молоточки, які потрібно замінювати. Тому без кваліфікованої людини, яка могла б це робити, виробництво брайлівських книжок просто неможливе..

«Ми виставляли вакансії, що нам потрібний верстальник. Але ж де їх взяти? Якщо самі не навчимо, то вони так просто не з’являться», — пояснила Нечепуренко.

Як видавництво популяризує книжки шрифтом Брайля

Видавництво «Антологія» разом із Міжнародним благодійним фондом «Здоров’я майбутнього» відкрили освітньо-навчальний простір «Trinity Hub». Там проходять реабілітацію незрячі люди: військові, що втратили зір у ході бойових дій, та ті, хто має порушення зору з дитинства. Незрячим допомагають соціалізуватися, адаптуватися, навчитися користуватися гаджетами, вивчити шрифт Брайля за допомогою дидактики й ігор тощо.

«Головне правильний підхід. Важлива психологічна підтримка. Коли людина, яка втратила зір, розуміє, що світ на тому не закінчується і вона може бути повноцінним членом суспільства, то відкриваються всі можливості. Головне не зупинятися», — пояснює директорка.

У просторі організували бібліотеку брайлівських книжок й відкрили читацький клуб для незрячих. Засідання клубу організовують не лише у «Trinity Hub», а й в інших закладах у різних містах.

«Антологія» також подається на різноманітні гранти, аби створювати все більше безбар’єрних продуктів. Так, завдяки гранту від «Червоного Хреста» видавництво друкувало посібник «Перша домедична допомога» і тематичну дидактичну гру.

Також видавництво виграло грант від Українського інституту книги на реалізацію проєкту «Невидимі сторінки» для популяризації читання книжок шрифтом Брайля. У межах проєкту провели заходи для незрячих людей. 

«Ми хотіли показати, що література має об’єднувальну силу і здатна долати будь-які бар’єри. Віримо, що один твір може бути доступним кожному, незалежно від того, чи читає людина очима, на дотик, чи сприймає інформацію на слух», — кажуть у видавництві.

Заходи проводилися як офлайн, так і онлайн, щоб кожен мав можливість долучитися до дискусій і читання. 

А ще за цей час вдалося створити і презентувати «Методичні рекомендації до вивчення курсу “Шрифт Брайля”», укладачкою стала Тетяна Гребенюк.

«Дехто вважає, що незрячим людям не потрібна книжка шрифтом Брайля, адже вони можуть звантажити аудіокнижку і послухати її. Проте наші тифлопедагоги кажуть: хто не читає, то й не пише і не думає», — наголосила Нечепуренко.

Також для популяризації брайлівських книжок «Антологія» підписала договір із книгарнею «Сенс» і тепер матиме власну полицю з книжками. Нині книжки поступово передають книгарні.

«Скоро нас побачить більша кількість людей. Ми все це робимо, щоб суспільство відповідальніше ставилося до цього, а спонсори допомагали видавати книжки», — пояснила директорка видавництва.

Комунікаційна менеджерка видавництва Наталія Бовтрук вважає, що проблема не у вузькій цільовій авдиторії, а у тому, що люди не розуміють, що книжки шрифтом Брайля — це нормально і що це частина життя. 

«Антологія» активно розробляє дидактику і тактильні настільки ігри. Директорка видавництва вважає, що завдяки цьому можна легко вивчити шрифт Брайля.

Комунікаційна менеджерка Наталія Бовтрук згадала про незрячу психологиню з Trinity Hub, яка швидко нотує інформацію шрифтом Брайля зі спеціальним пристроєм. А директорка Олена Нечепуренко розповіла про те, як тотально незрячі люди читають шрифтом Брайля: «Це відбувається дуже швидко — на рівні зі зрячою людиною».

Видавництво часто послуговується ігровим форматом. Тетяна Костенко, заступниця директора Trinity Hub, розробила іграшку для людей, які вчаться шрифту Брайля — «Крапку-шестикрапку». 

Видавництво також займається виготовленням настільних ігор, що не мають візуальних бар’єрів. «Антологія» придбала ліцензію на «UNO» у видавництві настільних ігор «Хід конем» і зробила її тактильною. На картки нанесли шрифт Брайля, а на упаковку прикріпили брайлівську наліпку — тож «UNO» став інклюзивни. 

Попри невелику команду, видавництво продовжує популяризувати шрифт Брайля, тактильні книжки, дидактичні матеріали й безбар’єрні ігри. «Антологія» планує подаватися на гранти з популяризації культури від європейських організацій, таких як UNICEF чи «Креативна Європа», щоб незрячі українці могли читати закордонну літературу.

«Зараз підписали контракт із дуже класним польським меценатом — Мариком Кальбарчиком. Він повністю незряча людина, написав багато книжок для дорослих і для підлітків. Це психологічна література, яка підтримує морально. Тому ми взяли макети цих книжок і перекладаємо їх українською. Вони будуть доступні як для зрячих, так і незрячих», — поділилася Олена Нечепуренко.

Нагадаємо, у квітні Читомо опублікувало матеріал про онлайн-бібліотеку книг шрифтом Брайля Braillem.com. Тоді ми розповіли про ініціативи МБФ «Здоров’я майбутнього», плани на майбутнє, а також поділилися історіями незрячих відвідувачів бібліотеки.