HURI

Сергій Плохій більше не очолюватиме Український науковий інститут Гарварду

01.07.2025

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Український і американський історик Сергій Плохій залишає посаду директора Українського наукового інституту Гарвардського університету (HURI). Про це повідомили на офіційній сторінці інституту.

«Це був привілей і честь — очолювати Інститут протягом останніх дванадцяти років. Років, позначених тривогою і викликами війни, але також і можливостями, які відкривають інституції на зразок HURI — щоб поширювати “добрі знання” про Україну та регіон, як ідеться в гаслі Гарварду», — йдеться у заяві Сергія Плохія.

 

За його словами, з 2021 по 2024 рік команда інституту змогла не лише зміцнити наявні програми, а й заснувати нові. У зверненні він подякував колегам за спільну роботу, а також усім, хто підтримував місію інституції.

 

Новим директором HURI у наступному навчальному році стане історик Террі Мартін. Сергій Плохій запевнив, що й надалі підтримуватиме колег і місію інституту: «Бажаю Террі успіху й усіляко його підтримаю». 

 

Сергій Плохій — професор української історії, ексдиректор Українського наукового інституту Гарвардського університету. Викладав у Канаді, де був заступником директора Центру українських історичних досліджень ім. Петра Яцика та заснував дослідницьку програму «Релігія та культура» Канадського інституту українських студій.

 

Автор понад десяти книжок з історії України та Східної Європи, зокрема «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності», «Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу.», «Атоми і попіл: глобальна історія ядерних катастроф», «Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи». У 2018 році він став лавреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за книжку «Брама Європи».

 

Нагадаємо, у 2024 році у Гарвардському університеті створили базу даних з джерелами з історії України.

 

У 2025 році Сергій Плохій отримав почесний докторський ступінь Оксфордського університету.

 

Чільне фото: Катерина Москалюк/Локальна історія