У 2024 європейський книжковий ринок встановив рекорд за оборотом, але втрачає читачів

У 2024 році європейський книжковий ринок досягнув найвищого номінального обороту за історію спостережень — 24,9 млрд євро, перевищивши попередній рекорд 2007 року. Про це йдеться у щорічному звіті про стан європейського книжкового ринку Федерації європейських видавців (Federation of European Publishers, FEP) за 2024-2025 роки, котрий представили у перший день Франкфуртської книжкової виставки.

FEP об’єднує 31 національну асоціацію видавців із понад 6000 членами (понад 80% ринку Європи), у звіті представили детальні показники книжкового сектору за 2024 рік і попередні тенденції 2025-го.

Загальний стан ринку свідчить про номінальне зростання

Згідно зі звітом, європейський книжковий ринок у 2024 році досягнув найвищого номінального обороту за історію спостережень — 24,9 млрд євро, перевищивши показник 2007 року (22,2 млрд євро). Однак, якщо врахувати інфляцію, реальний оборот знизився до 15,5 млрд євро.

Загальна вартість ринку (у роздрібних цінах) оцінюється у 36–39 млрд євро, а зростання у 2024 році склало 2,2%. При цьому FEP наголошує, що зростання зумовлене підвищенням цін, а не збільшенням обсягів продажів.

За останні двадцять років ціни на книжки зросли лише на 38,3%, тоді як загальний рівень інфляції в ЄС за цей час склав 64,1%. Така різниця створює тривалий тиск на прибутковість видавців. Серед чинників зростання вартості — інфляція, подорожчання паперу, логістики й енергоресурсів.

Загалом у 2024 році в Європі продали понад 2,5 млрд книжок у всіх форматах, що на 5,1% менше, ніж у 2020-му (приблизно на 95 млн примірників менше). Водночас кількість нових назв стабільно зростає: у 2024 році надрукували 580 тисяч нових книжок, а загальний активний каталог видавництв нараховує 14,3 млн найменувань (порівняно із 5,25 млн у 2006 році).

Зростання популярності електронних і авдіокнижок

Друковані книжки залишаються основним джерелом доходу — 82,9% від загального обороту.
Частка електронних видань стабільна — 12,9%, тоді як популярність авдіокнижок продовжує зростати — вони складають 4,2% продажів (порівняно з 2,5% у 2021 році).

Сегмент авдіо продемонстрував двозначне зростання у більшості країн:

• Велика Британія +16,2%
• Німеччина +7,3%
• Італія +7,1%
• Швеція +8,2%
• Фінляндія −0,4%, Данія −6,3%

Електронні книжки також переважно набувають популярності:

• Велика Британія +13,3%
• Франція +4%
• Німеччина +2,2%
• Італія +4%
• Швеція +10,4%, Данія −8,8%

Після спаду під час пандемії фізичні книгарні залишаються головним каналом продажу, вони складають 48% від загального обороту. Частка онлайн-продажів знизилася до 23,5%, тоді  продажі власне у видавництв (включно з бібліотеками та клубами) становлять 17,3%. Продажі через супермаркети та інші магазини — 11,1%.

Країни-лідери продажів

Лідерами з продажу книжок стали Німеччина, Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Нідерланди. Найбільшу кількість нових найменувань у 2024 році надрукували Велика Британія, Німеччина, Іспанія, Італія, Франція, Польща (зауважимо, Польща вже другий рік поспіль посідає 6 місце за кількістю назв серед інших європейських країн).

Найпопулярніші жанри і типи книжок:

• Художня та нон-фікшн література (trade books) — 50,7% ринку.
• Навчальні видання — 17,9%.
• Дитячі книжки — 14,6% (тенденція до сповільнення зростання).
• Академічні та професійні видання — 16,7%.

Експорт книжок після пандемії частково відновився і становить 20,3% від загального обороту (цей показник усе ще нижчий за рівень 2015 року, коли частка експорту сягала 22–23%). За даними Eurostat, ціни на книжки за 20 років зросли лише на 38,3%, тоді як загальна інфляція склала 64,1%. Це створює ціновий розрив, що зменшує маржу видавців і стимулює пошук нових моделей прибутку — передплати, ринок секонд-хенд і читання в оригіналі (передусім англійською). Водночас у 2024 році спостерігається стабілізація продажів на внутрішніх ринках — 79,7% книжок продаються в межах країн виробництва.

Зменшення кількості читачів

За даними Eurostat, 47,2% європейців віком від 16 років не читають книжок узагалі.
Основна причина — брак інтересу (51,3%), тоді як фінансові бар’єри відіграють мінімальну роль (1,8%).

Серед молоді 16–29 років частка тих, хто не читає книжок, становить 39,8%, тоді як серед людей віком від 65 років — понад 52%. Серед чоловіків не читають 55,5%, серед жінок — 39,5%. Освітній рівень теж має вирішальне значення: серед людей без вищої освіти не читають 67,6%, тоді як серед випускників університетів — 27,2% (люди з вищою освітою читають утричі частіше, ніж ті, хто має лише базову освіту).

Мешканці міст читають частіше, ніж у сільських районах: у містах 40,4% не читають книжок, у селах — 60,1%. Серед людей із доходом нижчим за середній 60% не читають книжок, тоді як серед тих, хто має вищий рівень доходу, цей показник становить 44,7%.

У першому півріччі 2025 року загальна динаміка ринку зберігається: вартість продажів зростає на 4,1%, тоді як обсяги проданих книжок продовжують падати. Єдиним ринком із безперервним зростанням протягом 12 років залишається Іспанія.

Повну презентацію даних Федерації європейських видавців можна переглянути на сайті Франкфуртської книжкової виставки. Протягом 2022 року у ЄС на тлі збільшення попиту на придбання видань в інтернеті значно знизилися продажі видань у книгарнях.

Як повідомлялося, згідно з даними попередніх звітів, за 2023 рік чистий прибуток видавництв у ЄС зріс на 1,6%.

Фото: Франкфуртська книжкова виставка