державна мова

У 2025 Дніпропетровщина випередила Київ за українізацією соцмереж

23.12.2025

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

 У 2025 році темпи українізації українського сегмента соціальних мереж знову зросли після уповільнення у 2024-му. Про це повідомила Олена Івановська під час презентації дослідження про вживання української та російської мов в інтернет-просторі.

За її словами, результати дослідження Центру контент-аналізу засвідчили подальше зростання частки українськомовного контенту та зменшення присутності російської мови в публічному цифровому середовищі.

 

«Після різкого сплеску в 2022–2023 роках та певного уповільнення у 2024 році знову фіксується прискорення темпів українізації українського сегменту соціальних мереж», — зазначила Івановська.

 

Найшвидше українська мова додавала позицій у тих соцмережах, де найбільше часу проводить молодь і підлітки. У 2025 році частка українськомовного контенту в TikTok зросла на 29%, а в YouTube — на 19%.

 

Помітні зміни видно й за регіонами. Зокрема, Дніпропетровська область за темпами переходу на українську в дописах випередила Київ: зростання тут сягнуло 15,3%.

 

Водночас уповноважена наголосила, що мовне питання в інтернеті залишається чутливим і потребує постійної уваги з боку держави та власників онлайн-ресурсів. Упродовж 2025 року, за її даними, провели понад 300 заходів державного контролю щодо дотримання мовних вимог в інтернет-представництвах. У більшості випадків ухвалювали рішення про попередження, однак застосовували й штрафні санкції — від 3400 до 8500 гривень.

 

За словами Івановської, державний і комунальний сектор, великий та середній бізнес, а також онлайн-медіа загалом дотримуються вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». «Загалом уже можна констатувати суттєвий прогрес», — підсумувала вона.

 

Серед ключових напрямів подальшої роботи мовна омбудсменка назвала:

  • обмеження алгоритмічного просування і монетизації російськомовного контенту держави-агресора;
  • формування довгострокової державної політики підтримки українськомовних креативних і культурних індустрій;
  • посилення роботи з молоддю у сфері мовної стійкості та медіаграмотності, а також активнішу участь органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадянського суспільства у формуванні українськомовної норми в цифровому просторі.

 

 

Повне дослідження можна проситати за посиланням.

 

Нагадаємо, у липні 2022 року частка українськомовних постів в українському сегменті інтернету поступалася за кількістю російськомовним дописам, хоч вона і значно зросла від лютого того ж року. Після повномасштабного вторгнення росії все більше запитів у Google з України — українською мовою.

 

Чільне зображення: Freepic