Вчені заявляють про масштабні маніпуляції в наукових виданнях

Організації, які продають авторство в наукових публікаціях, скоординовані мережі дослідників, які систематично цитують одне одного для штучного підвищення наукових показників та втручання урядів у наукові дослідження стали системною загрозою науковій доброчесності. До таких висновків дійшов рух Forensic Scientometrics (FoSci). 

56-сторінковий звіт підготували 17 експертів з академічного середовища, видавництва та незалежного розслідування — і це перше таке дослідження за два роки існування руху. Документ представили на 9-й Всесвітній конференції з доброчесності досліджень (WCRI) у Ванкувері. 

«З моменту підписання Паризької декларації FoSci у 2024 році цей звіт — перший раз, коли ми зібрали наші колективні знання в одному місці. Це карта того, де ми перебуваємо, що ми знаємо і що ще треба побудувати», — заявила співредакторка звіту, співзасновниця руху FoSci та віцепрезидентка з доброчесності досліджень у Digital Science Леслі МакІнтош. 

Звіт структурований за трьома рівнями аналізу:

• мікро — окремі статті та аномалії в них: підробка даних і зображень, маніпуляції з авторством, «тихі виправлення»;
• мезо — скоординовані та організовані порушення: фабрики статей (організації, що продають авторство в публікаціях) і рецензій, цитатні картелі (мережі, які штучно накручують цитування одне одному), журнали-двійники (клоновані сайти реальних видань, що збирають гроші за публікацію);
• макро — системні та структурні проблеми: маніпуляції з університетськими рейтингами, зловживання науковими роботами у вільному доступі, втручання компаній і урядів у наукові дослідження. 

На мікрорівні звіт описує, зокрема, «закатовані фрази» (tortured phrases) — деформовані наукові терміни, що виникають, коли автори використовують програми-парафразери, щоб приховати плагіат. Наприклад, «рак грудей» (breast cancer) перетворюється на «небезпеку грудей» (bosom peril), а «штучний інтелект» (artificial intelligence) — на «штучна свідомість» (man-made consciousness).

«Тихі виправлення» (stealth corrections) — зміни у вже опублікованих статтях без жодного офіційного повідомлення. Станом на момент публікації звіту дослідники зафіксували 131 такий випадок.

Як приклад маніпуляцій із даними звіт наводить випадок анестезіолога Йоситаки Фудзії. Аналіз його 168 клінічних досліджень показав, що їхні результати є статистично неможливими — згодом його визнали одним із найбільших фальсифікаторів в історії науки. 

Окремо описані фабрики рецензій — мережі рецензентів, які пишуть шаблонні відгуки, щоб штучно накручувати цитування на користь авторів. 

Звіт також фіксує понад 400 журналів-двійників у базі Retraction Watch станом на грудень 2025 року — клонованих сайтів реальних видань, що збирають із авторів гроші за публікацію. Щорічно таким чином з’являється 70–80 журналів-двійників. 

Фабрики статей продають авторство залежно від престижу журналу та позиції в списку авторів. Цитування також продають відкрито: у звіті наведено скріншот сайту, де 25 цитувань коштують £50 ($63), 100 — £100 ($126), 300 — £240 ($303). 

Штучний інтелект у звіті розглядають і як інструмент фальсифікацій, і як їхній каталізатор. Зокрема, автори наводять дані GPTZero: на конференції NeurIPS 2025 понад 50 прийнятих статей містили вигадані цитати та неіснуючих авторів — попри рівень відбору 24,5%, тобто прийняли лише кожну четверту подану статтю, і рецензування кількома експертами. 

Організаційний комітет обмежився запитом на виправлення, не вдавшись до ретракцій — офіційного відкликання наукової статті з наукового запису через помилки або фальсифікації.

На макрорівні звіт описує, як наукові роботи у вільному доступі стають об’єктом зловживань. Кількість публікацій на основі відкритої американської бази NHANES за 2023–2025 роки зросла більш ніж удвічі — з 2805 до 7883. Автори пояснюють це автоматизованим виробництвом низькоякісних статей за допомогою генеративного ШІ.

Серед іншого є ще втручання компаній і урядів: зокрема, за 12 місяців після реєстрації одного фейкового домену (uok.edu.gr), який, за даними розслідування, адмініструвався з Китаю. Він імітував грецьку академічну інституцію, у 57 публікаціях використали його, щоб видавати своїх авторів за співробітників грецьких університетів.

Ще у справі міфепристону в США 11 статей, поданих як доказ у суді, не цитували жодного з топ-25 дослідників теми, а 8 із 11 мали незадекларовані конфлікти інтересів. 

Зустрічалися випадки, коли високоцитовані дослідники вказували саудівські університети як основне місце роботи, маючи лише номінальний зв’язок із ними, — щоб штучно підняти ці університети в міжнародних рейтингах.

Звіт також фіксує правові загрози проти дослідників, які викривають фальсифікації. Наприклад, науковиця Єлизавета Бік три роки судилася після того, як вказала на проблеми в статтях французького вірусолога Дідьє Рауля — позов підтримали понад 1000 науковців і врешті відхилили у 2024 році.  

«Те, що показує цей звіт, — проблеми реальні, і вони піддаються вимірюванню. У багатьох випадках інструменти для їхнього вирішення вже існують. Проте проблема більша, більш скоординована і більш серйозна за наслідками, ніж більшість людей усвідомлює», — заявила співредакторка, почесна професорка нейропсихології розвитку Оксфордського університету Дороті Бішоп. 

FoSci виник у 2023 році як відповідь на те, що різні групи (видавці, дослідники та інституції) працювали над проблемами наукової доброчесності незалежно одне від одного, без жодної координації між секторами. Цей рух міжнародний і застосовує аналітичні та розслідувальні методи, щоб виявляти та розкривати порушення наукової доброчесності з метою зміцнення довіри до науки. Серед проблем, які досліджує FoSci, — маніпуляції з даними та зображеннями, фабрики статей, продаж авторства та цитувань, фальсифікація результатів досліджень. 

Нагадаємо, що у грудні 2025 року Верховна Рада ухвалила закон про академічну доброчесність, який визначає перелік порушень — від плагіату та фабрикації даних до написання наукових робіт на замовлення й маніпуляцій під час оцінювання. 

У квітні 2026 року з’ясували, що наукове видавництво Springer Nature допомагає близько 200 російським журналам обходити санкції, а серед порушень — системна фальсифікація редколегій: близько 70% іноземних членів або не знали про своє «призначення», або фактично не брали участі в роботі видань. 

Чільне зображення: pexels. Зображення: скриншоти зі звіту.