* ESC - закрити вікно пошуку
Дарія Тепла
«Тінь Малої Ведмедиці» Дарії Теплої: родинна сага про степовиків
10.06.2026
Дарія Тепла. Тінь Малої Ведмедиці. Лабораторія, 2026 – 248 с.
Поки чекаю на черговий російський обстріл Києва, в місті пʼянко пахнуть акація, що оцвітає, і липа. Такий красивий і сумний збіг: в цей час почати читати книжку – степовий роман, як зазначає підзаголовок. Акація – дерево теплолюбне, дерево мого дитинства на Донеччині. А липа зʼявляється на перших сторінках «Тіні Малої Ведмедиці». Старе дерево спилюють, бо його мовчазна памʼять важким гіллям дряпає дах будинку…
Родинна сага Дарії Теплої акцентує на тому, як багато прихованого є в наших сімʼях. Втім, книжка має ще кілька тематичних пластів: історичний та людський. Перший – про долі українських «степовиків», наступний – про важливість висловлення любові й усвідомлення помилок. Скоріше за все, читач, заглиблений у пригоди мешканців села Мальованка, знайде ще кілька прихованих сенсів. І матиме рацію, бо кожне читання породжує нові контексти.
Народження оповідача
Часопростір дебютного роману Дарії Теплої – штука цікава, бо оманлива. Спершу здається, що місце дії має замкнутися колом на селищі Мальованка, де взимку 1936 року народився оповідач – Веремій Сорайло. Він прийшов на світ у старій хаті, де пахло травами та медовими свічками, отримавши особливий дар роду – важку чорну тінь, в якій можна ховатися як у пуховій ковдрі. Спокійно, із жартами, зі знанням справи Веремію зустріли дві богині – мати Мотря та її подруга Віра. Взагалі в романі «Тінь Малої Ведмедиці» ледь не кожен жіночий персонаж – характер!
Авторка пише про своїх героїнь з особливою повагою, трепетно, бо вони (жінки) «споконвіку на цих землях стояли у вузькому коридорі між пітьмою смерті та світлом нового життя, яке знову й знову з боєм намагалися привести у свої степи». Але це народження оповідача не перше.
Як так? Дуже просто. Оповідач зʼявляється тоді, коли його правнучка Урса знаходить на горищі будинку щоденник Веремії. І відбувається це не в нашому часі, а в майбутньому. Ось так! Неабияка інтрига. Далі зовсім трохи її привідкриємо. Що ж до простору, то він дійсно всіма манівцями повертатиме героїв книжки до Мальованки, аж поки історія родини Сорайло не стане такою великою, що молитви, замовляння, обіцянки та сльози зможе прийняти лише велика вода Хаджибейського лиману…
Читайте також: Дебютанти і класики: поезія до Книжкового Арсеналу-2026
Оповідач закоханий
Отже, Урса знаходить на горищі дивні речі: стару пляшечку від парфумів, шайбу «Іхтіолової мазі», чорно-біле фото незнайомої жінки та списані аркуші. На них – розповідь про самого Веремію, історія його роду, а заразом – і України. Дитинство оповідача припадає на час радянських репресій 1930-х років, які забирають тата Веремії, потім – на Другу світову війну та німецьку окупацію. Перша частина роману сповнена дитячих переживань. Тут і самотність, бо із сином «ворога народу» в школі ніхто не хоче дружити, і сум за татом, якого хлопець практично не знав, і образа на маму, яку Веремія підозрює у стосунках з комендантом фон Дрескі, і почуття зради, коли старший друг Караташ неочікувана відштовхує від себе. Що цікаво, вже у зачині роману авторка розкидуватиме зерна наступних сюжетних відгалужень. Вони не даватимуть спокою, вигулькуватимуть як запитання до письменниці. Наприклад, звідки Мотря Сорайло, малописемна жінка, знала німецьку мову, щоб працювати в комендатурі? Навіщо і для кого Володя Караташ рив землянку? Ці та інші гачки триматимуть увагу читача, змушуючи вичікувати на відповіді. Вони, звісно будуть.

А поки наш оповідач дорослішає. Йде служити в радянську армію, опиняючись посеред справжньої пустелі – в Узбекистані. Там Веремія зустрічає кохання всього свого життя – українку Оляну. Майстерно і зворушливо Дарія Тепла вводить у роман згадку про депортацію кримських татар через історію подруги Оляни – Айше, яка зіграє важливу роль у долі родини Сорайло наприкінці книжки. Красивому, щирому коханню Веремії та його обраниці не судилося тривати довго. Оляна покине цей буремний світ, а він залишиться із розбитим серцем і двома синами: Оксеном та Іоною.
Після оповідача
Спустошений втратою коханої, Веремія віддалятиметься від дітей, але наблизиться до минулого. Від матері він дізнається про розкуркулення батьків Мотрі, голод, її підпільну діяльність. Веремія проситиме вибачення, зрозумівши, що наче чужинець блукає рідним вулицями села. В цей час його сини будуватимуть власні життя. Запальний Оксен матиме багато дітей від різних дружин і вмітиме розв’язувати всі проблеми. А Іона, тихий, залюблений в самотність, знайде давні катакомби, які стануть сенсом його життя, аж поки не народиться донька Уляна. І знову, по колу, батьківська байдужість й безпорадність наноситиме рани, але тепер вже Веремія виправлятиме помилки нелюбові, опікуючись онучкою. Аж поки вони не опиняться в російській окупації в Каховці.
Епізод, в якому вагітна Уляна разом з дядьком Оксеном та дідусем Веремією намагаються виїхати на територію України – кульмінація роману. В ній авторка заховала ще одну загадку про переплетення доль і тіней.
Донька Уляни, Урса, народиться за страшних обставин. Та попри них повернеться в Мальованку. І коли солона вода омиватиме її ноги, коли шепіт матері нагадуватиме про втрати, вона точно знатиме, що магія – дійсно в любові, головне – вчасно її висловити та виявити. А сила йти далі – в спокуті, бо лише вона справді очищує.
До слова, в позиціюванні роману «Тінь Малої Ведмедиці» можна зустріти згадки про магічний реалізм. Від себе додам, що все магічне у книжці Дарії Теплої можна схарактеризувати як образність та метафоричність мови, щоб не ускладнювати там, де це непотрібно. Динамічна, емоційна, захоплива оповідь авторки не потребує додаткових маркетингових етикеток.
І наостанок. Я пишу ці рядки під вибухи ракет. Ще кілька годин – і вибухне вже пташиний спів. Щоразу майбутнє здається чимось фантастичним, а віра в нього – зухвалою. Тому пролог і епілог роману «Тінь Малої Ведмедиці» видається незвичним, але таким, якому хочеться віритися, як і берегти памʼять про своїх рідних, тримаючи в тривожному рюкзаку дивні речі, що ховають силу передавати історії, а з ними – і любов.
Купити книжку «Тінь Малої Ведмедиці» Дарії Теплої
Читомо» — це медіа про книжки й літературу, що підтримувало українське книговидання задовго до того, як це стало трендом. Ставайте частиною історії — доєднуйтеся до Клубу Читомо!
«Читомо» — це професійне медіа про книжки і книговидання в Україні та світі. Ми залишаємось незалежними лише завдяки коштам наших донаторів. Допоможіть нам розвиватися і ставати ще кращими!
Підтримати проєкт
