Обрали нового директора Інституту літератури імені Шевченка

Шевченкознавця, доктора філологічних наук Олександра Бороня обрали директором Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Про це повідомило видавництво «Основи», з яким науковець співпрацював над виданнями творів і матеріалів про Тараса Шевченка.

До обрання директором Боронь із 2022 року був заступником директора Інституту з наукової роботи, а з 2015 року очолював відділ шевченкознавства. У 2025 році його обрали членом-кореспондентом Національної академії наук України. На сайті НАН України станом на 28 серпня Боронь ще вказаний як заступник директора, а директором — академік Микола Жулинський. Він очолював Інститут літератури з 1991 року.

Олександр Боронь спеціалізується на дослідженні життя і творчості Тараса Шевченка. Він є автором монографій «Поетика простору в творчості Тараса Шевченка», «Повісті Тараса Шевченка і західноєвропейські літератури: Рецепція та інтертекстуальні зв’язки» та «Спадщина Кобзаря Дармограя: джерела, типологія та інтертекст Шевченкових повістей».

Також науковець видав збірки статей «Поет і його проза: генеза, семантика і рецепція Шевченкової творчости», «Ніже тії коми… Студії над Шевченковою творчістю», «Ані титли… Нові студії над Шевченковою біографією і творчістю» та видану 2026 року книжку «Од слова до слова… Дальші студії над Шевченковою творчістю».

Боронь був упорядником і науковим редактором збірки «Приватний Шевченко», що вийшла 2026 року у видавництві «Основи». Книжку підготували в Інституті літератури на основі матеріалів «Шевченківської енциклопедії». Також Боронь був науковим редактором «Кобзаря», виданого «Основами».

У 2011–2014 роках він працював заступником керівника науково-видавничого проєкту шеститомної «Шевченківської енциклопедії», був членом її редколегії та відповідальним секретарем. У складі авторського колективу енциклопедії Боронь став лавреатом Державної премії України в галузі науки і техніки. До Інституту літератури імені Тараса Шевченка Боронь прийшов 2005 року на посаду наукового співробітника відділу шевченкознавства.

Разом із літературознавцем Михайлом Назаренком він упорядкував двотомне видання «Тарас Шевченко в критиці» та перший том у двох книгах критичного видання «Тарас Шевченко у спогадах». Загалом у науковому доробку Бороня понад 200 статей і рецензій. Він також є членом Наукового товариства імені Шевченка.

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України — академічна науково-дослідна установа літературознавчого профілю в Україні, заснована 1926 року в Харкові як Інститут Тараса Шевченка. У 1936 році він увійшов до системи Академії наук, а нинішню назву отримав 1952 року.

Фонд Інституту є найбільшим в Україні спеціалізованим зібранням матеріалів з історії української літератури. У ньому зібрано 280 персональних фондів та фондів установ і організацій літературно-мистецького профілю, понад 133 тисячі одиниць зберігання особливо цінних пам’яток писемності (в тому числі й рукописів ХIV століття), особові архівні фонди Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Панаса Мирного, Лесі Українки, Ольги Кобилянської та багатьох інших діячів української літератури, науки та культури. Фонди бібліотеки Інституту нараховують понад 200 тисяч одиниць зберігання, зокрема книжкові та брошурні видання (ХVІІІ–ХХІ ст.), часописи (ХІХ–ХХІ ст.) тощо.

Цьогоріч інститут відзначає 100 років.

Нагадаємо, унаслідок російської атаки 24 травня по Києву були пошкоджені приміщення інституту. Також Олександр Боронь отримав невідомий раніше автограф вірша «Мені однаково», написаний рукою Тараса Шевченка.

Чільне фото: видавництво Основи