Мінкульт відновить закупівлю книжок для бібліотек і готує гранти для видавців

Міністерство культури готує комплекс рішень для підтримки книжкової галузі після серії російських атак на видавництва, друкарні та книжкові склади. Зокрема, планують відновити державну програму поповнення бібліотечних фондів, запустити швидкі гранти для малих видавництв і запровадити страхування воєнних ризиків для готових накладів. Про це повідомила заступниця міністерки культури Богдана Лаюк.

За її словами, міністерство вперше з 2022 року працює над відновленням державної програми поповнення бібліотечних фондів українськими книжками. Механізм її запуску готують разом із Міністерством фінансів, а з Міністерством освіти працюють над закупівлею книжок для шкільних бібліотек.

Разом із Київською школою економіки, Книжковим Арсеналом та Українським інститутом книги Мінкульт також готує програму швидких грантів для малих видавництв, зокрема на друк книжок. Умови програми планують оголосити найближчим часом, після чого розпочнуть фандрейзингову кампанію із партнерами.

Серед інших запланованих рішень:

• розширення у 2027 році програми «Тисячовесна» на книжки та її адаптація до потреб книжкової галузі;
• компенсація оренди книгарням;
• розширення програми «єКнига»;
• страхування воєнних ризиків для готових книжкових накладів;
• залучення міжнародного фінансування.

Для постраждалих підприємств уже доступні гранти програми «Власна справа» розміром до 2,5 млн грн. Друкарні також можуть скористатися грантами для переробних підприємств на відновлення виробництва до 16 млн грн.

«Ми вже втратили у вогні щонайменше третину книжок за цей рік. Страждає кожна ланка індустрії. Ми збираємо інформацію про збитки з видавців, книгарів і друкарень, але з різних джерел розуміємо, що втрати величезні, а наслідки будуть разючими. Це книжки, які мали забезпечити обігові кошти й можливість наступних проєктів», — написала Богдана Лаюк.

За словами заступниці міністерки, знищення накладів може призвести до скорочення кількості дебютів, книжок українських авторів, експериментальних видань та окремих перекладних проєктів. Особливо відчутними наслідки можуть бути для малих і нішевих видавництв. Вона також зазначила, що фізичне знищення книжок вплине на авторів, літературу та проведення книжкових подій.

Лаюк-Неборак закликала читачів підтримувати українські видавництва купівлею книжок, місцеві ради — виділяти кошти на поповнення бібліотечних фондів, а дистриб’юторів — не продавати залишки накладів на складах за заниженими цінами.

У міністерстві також проводять міжвідомчі наради та працюють із партнерами над залученням коштів для пільгового кредитування видавців. «Сьогодні українська книжка й українська література знову в моменті великої загрози», — написала Лаюк-Неборак.

Нагадаємо, 2 липня внаслідок атаки зруйнували центральний склад логістичної компанії Denka Logistics, де зберігали книжки видавництва BookChef. Тоді знищили близько 800 тисяч примірників. У ніч на 19 липня російська атака знищила склад видавництва «Книголав», де втратили близько 250 тисяч книжок, а також друкарню групи «Конві».

1 серпня внаслідок російського обстрілу Харкова пошкодили склади видавництва «Ранок», де також зберігали продукцію «КнигоЛенду», «Фабули», READBERRY та Korali books. Під час пожежі згоріли, зокрема, 600 тисяч підручників. Загалом збитки оцінюють у 8 млн примірників.

.

У ніч на 16 серпня під час російської атаки на Київ також постраждали офіси й склади видавництв «Наш Формат», «Лабораторія», BookChef та РМ біля станції метро «Почайна», а також книжковий ринок «Петрівка».

Унаслідок російської атаки на Київ та область у ніч на 28 серпня безпілотник влучив у склад «Нової пошти» у Святопетрівському, де зберігали книжки книгарень Readeat і Book.ua, видавництв «Основи», «Крапки», «Муркіт», «Хто це», Creative Women Publishing, «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Стилет і стилос», ІРІО та інших. Також згорів склад видавництва Vivat у Києві.

Читайте також: Знищені влітку наклади – майже третина від всього накладу книжок за 2025 рік

Чільне зображення: Читомо