PISA-2025: у читанні українські підлітки відстають від ровесників з інших країн майже на 2 роки

Читацька грамотність українських 15-річних підлітків за три роки не покращилася: у PISA-2025 середній результат із читання становив 418 балів, що на 48 балів менше, ніж у 2018 році. PISA — міжнародне дослідження Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), яке оцінює, наскільки 15-річні учні вміють застосовувати знання з читання, математики та природничих наук у життєвих ситуаціях. За даними звіту 2025 року, базового рівня читання досягли лише 55% українських учнів. Про це свідчить Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025, який оприлюднили Міністерство освіти і науки України та Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) за підтримки ЮНІСЕФ.

Середній бал 15-річного українського учнівства з читання у 2025 році становив 418 балів за шкалою PISA — це найнижчий результат з-поміж трьох галузей дослідження і водночас найбільше відставання України від середнього показника країн ОЕСР (461 бал, різниця — 43 бали). З математики українські підлітки набрали 431 бал (ОЕСР — 463, різниця 32 бали), з природничо-наукових дисциплін — 448 балів (ОЕСР — 482, різниця 34 бали). За орієнтовними стандартами PISA, де 20 балів прийнято вважати умовним еквівалентом одного року навчання, відставання України від середнього показника ОЕСР становить приблизно два роки з читання і півтора року з математики та природничих наук.

Базового рівня грамотності (рівня 2 за шкалою PISA), тобто мінімуму, потрібного для подальшої повноцінної участі в житті суспільства, у читанні досягли лише 55% українських учнів і учениць. Це означає, що майже кожен другий 15-річний підліток в Україні не володіє базовими читацькими навичками.

Наскільки великий розрив в освіті між містами й селами?

Результати відрізняються у школах міст і сіл: у сільській місцевості базового рівня з читання не досягає близько трьох п’ятих учнівства. Базового рівня з читання 2025 року в міській місцевості досягли 59% учнів, у сільській — лише 41%. Частково цей розрив пов’язаний із тим, що в сільських школах навчається більше дітей із нижчим соціально-економічним статусом, однак навіть заклади з подібним складом учнівства можуть мати помітно різні середні результати залежно від типу населеного пункту.

Як змінилися результати з 2018 і з 2022 років?

Це вже втретє Україна бере участь в PISA (2018, 2022, 2025 роки), і вдруге в умовах повномасштабної війни.

Середній результат із читання знижувався в кожному циклі PISA: 466 балів у 2018 році, 427 — у 2022-му та 418 — у 2025-му. Найбільше падіння сталося між 2018 і 2022 роками — у період пандемії COVID-19, тривалого дистанційного навчання, а згодом повномасштабного вторгнення й масового переміщення дітей.

Між 2022 і 2025 роками результат знизився ще на 9 балів, але ця різниця статистично незначуща. У звіті це називають «стабілізацією ситуації після значного погіршення». Водночас до рівня 2018 року результати так і не повернулися.

Подібна картина — з математики (453 → 440 → 431 бала) і з природничих наук (469 → 449 → 448 балів), однак у читанні падіння за сім років найбільше і в абсолютних балах, і в еквіваленті років навчання.

Розрив між результатом України та середнім показником ОЕСР із читання теж змінився: у 2022 році він становив 49 балів, а у 2025-му — 43. Однак Україна не стала читати краще, просто середній результат країн ОЕСР також знизився. Між 2018 і 2025 роками показники з читання впали в більшості країн-учасниць, причому швидше, ніж із математики та природничих наук. У середньому по ОЕСР результат із читання зменшився на 25 балів, а падіння тривало й після 2022 року.

.

Базового рівня читацької грамотності у 2018 році досягали 74% українських підлітків, у 2022-му — 59%, а у 2025-му — 55%. Тобто 7 років тому базові навички читання мали майже три чверті учасників з України, а тепер — трохи більше половини.

Як Україна виглядає на тлі інших країн світу?

У циклі PISA-2025 взяла участь 91 країна. У міжнародному рейтингу з читання лідирують Сінгапур (535 балів) і материковий Китай, представлений провінціями Пекін-Шанхай-Цзянсу-Чжецзян (527 балів). Далі йде група країн і територій зі 490–510 балами — Китайський Тайбей, Японія, Макао, Корея, Ірландія, Естонія, Нова Зеландія, Велика Британія, Австралія, Канада, США.

Серед країн, із якими у звіті порівнюють Україну через подібні соціально-економічні умови або культурну й історичну близькість, найвищий результат із читання має Естонія — 499 балів. Це 3–13 місце серед усіх учасників PISA-2025 і 1–8 місце серед країн ОЕСР. Польща набрала 482 бали й посіла 11–19 місце серед усіх країн та економік-учасниць. Словацька Республіка отримала 448 балів — на 30 більше, ніж Україна з читання.

Сама Україна (у звіті представлена як «Регіони України (17 з 27)», оскільки дослідженням не було охоплено всю територію) набрала 418 балів і посіла місце в діапазоні 41–53 серед усіх країн-учасниць. Оскільки Україна не є членом ОЕСР, її позицію в рейтингу країн ОЕСР окремо не визначають. Поруч з Україною за результатами опинилися Чорногорія та Катар (по 418 балів), а трохи нижче — Коста-Рика (416), Мальта і Сербія (по 415), Румунія (413).

З-поміж референтних країн нижчі за Україну результати показали Молдова (404 бали), Болгарія (387) і Грузія (384) — усі вони, як і Україна, посідають місця в другій половині рейтингу. Замикають список країн із читання Руанда (301 бал), Курдистан у складі Іраку (312) і Кенія (320).

За результатами з природничо-наукових дисциплін Україна набрала 448 балів (місце 39–47 серед усіх країн-учасниць) — тут лідирує материковий Китай (597 балів), за ним Сінгапур (560). За середнім балом з математики (431) Україну випереджають ті самі референтні країни — Естонія, Польща і Словаччина, а позаду залишаються Сакартвело, Молдова і Болгарія.

Читання в гендерному розрізі: чому хлопці читають гірше, ніж дівчата?

Один із помітних розривів у результатах PISA-2025 стосується читання: українські дівчата випереджають хлопців на 32 бали. Це трохи більше, ніж у середньому в країнах ОЕСР, де різниця становить 30 балів, і більше, ніж в Естонії — 25 балів. Серед референтних країн найбільший розрив зафіксували в Болгарії — 49 балів.

Базового рівня читання у 2025 році досягли 62% дівчат і лише 47% хлопців. Тобто понад половина українських хлопців не досягла базового рівня читацької грамотності.

Між 2022 і 2025 роками середній результат хлопців із читання знизився з 415 до 402 балів, і ця зміна статистично значуща. У дівчат показник зменшився з 438 до 434 балів, але така різниця статистично незначуща. У 2018 році дівчата випереджали хлопців у читанні на 33 бали, у 2022-му розрив скоротився до 23, а у 2025-му знову зріс до 32 балів. У звіті пояснюють, що у 2022 році він зменшився не через кращі результати хлопців, а через сильніше падіння показників дівчат. У 2025-му результати дівчат майже не змінилися, тоді як у хлопців продовжили погіршуватися.

У математиці ситуація протилежна: хлопці випереджають дівчат на 8 балів, тоді як у середньому в країнах ОЕСР — на 13. У природничо-наукових дисциплінах дівчата мають перевагу в 4 бали, але ця різниця статистично незначуща.

Погіршення результатів із читання характерне не лише для України. За даними ОЕСР, це міжнародна тенденція, яку не можна пояснити особливостями тестування чи статистичною похибкою. Підліткам дедалі важче уважно й довго працювати з текстом, читати великі за обсягом матеріали, одночасно тримати в увазі кілька фрагментів інформації та зіставляти їх. Водночас побільшало поспішних і поверхових відповідей.

Наскільки соціально-економічний стан визначає успішність дитини?

Соціально-економічне становище родини й далі сильно пов’язане з навчальними результатами. У PISA його визначають за індексом ESCS, який враховує освіту й професії батьків, а також матеріальні та культурні ресурси родини. У 2025 році різниця в результатах із природничо-наукових дисциплін між 25% найменш і 25% найбільш забезпечених учнів становила 66 балів. Це менше, ніж у середньому в країнах ОЕСР, однак обидві українські групи мають нижчі результати, ніж їхні однолітки в ОЕСР.

.

У читанні базового рівня досягли 70% підлітків із вищим соціально-економічним статусом і лише 43% — із нижчим. Тобто більшість учнів із менш забезпечених родин не досягла базового рівня читацької грамотності.

Водночас 15% українських підлітків із найнижчим соціально-економічним статусом увійшли до чверті учнів із найкращими результатами. Це більше, ніж у середньому в країнах ОЕСР, де таких 12%, а також більше, ніж у Польщі, Естонії, Болгарії, Молдові та Словаччині. Серед референтних країн вищий показник має лише Сакартвело.

.

Між 2018 і 2025 роками розрив між більш і менш забезпеченими учнями скоротився в усіх трьох галузях, а в математиці й читанні — статистично значущо. Однак це сталося не тому, що результати менш забезпечених підлітків помітно покращилися, їхні показники майже не змінилися, натомість результати учнів із більш забезпечених родин падали швидше.

Скільки українських підлітків взагалі не мають базових навичок?

Ціль сталого розвитку 4 (ЦСР 4), ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН, передбачає, що до 2030 року принаймні 80% 15-річного населення країни має досягати базового рівня грамотності. За даними PISA-2025, Україна не наближається до цього орієнтира — навпаки, за сім років частка учнівства, яке досягає рівня 2 або вищого, зменшилася в усіх трьох галузях: із природничих наук — із 74% (2018) до 66% (2022) і 65% (2025), з математики — з 64% до 57% і 54%, із читання — із 74% до 59% і 55%.

Методологія дослідження

PISA (Programme for International Student Assessment) — дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яке проводять що три роки з 2000-го й оцінюють у ньому не засвоєння шкільної програми, а здатність застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях. У циклі 2025 року — дев’ятому за ліком — провідною галуззю (тобто такою, якій приділили найбільше уваги) вперше за десять років знову стали природничі науки; читання й математику тестували за рамковими документами попередніх циклів — 2018 і 2022 років відповідно.

Основний етап дослідження в Україні проходив із 17 березня по 4 травня 2025 року — на комп’ютерній основі, вдруге поспіль. Через воєнну ситуацію дизайн вибірки одразу враховував безпекові обмеження: до генеральної сукупності не увійшло учнівство восьми областей і тимчасово окупованих територій — Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської й Херсонської областей, а також Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Порівняно з циклом 2022 року вибірка додатково втратила Сумщину.

Загалом у тестуванні й анкетуванні взяли участь 8962 учні та учениці з 297 закладів освіти 17 регіонів (Черкаської, Кіровоградської, Полтавської, Вінницької, Чернігівської, Київської, Житомирської, Одеської, Чернівецької, Івано-Франківської, Хмельницької, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Волинської і Закарпатської областей та міста Києва). З них 7105 учнів і учениць виконували основний тест — саме їхні результати аналізує звіт; решта (1857) проходили опційне оцінювання з англійської мови як іноземної, результати якого оприлюднять окремо 2027 року. Індекс охоплення дослідженням 15-річного населення України 2025 року становив 54% — нижче, ніж у 2022-му (64%).

Дослідження цього циклу було б неможливим без фінансової підтримки ОЕСР і ЮНІСЕФ, які покрили членський внесок України, повідомила у зверненні до звіту національна координаторка PISA в Україні, директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко.

Територіальне охоплення дослідження в Україні відрізнялося:

• PISA-2018. Дослідження не проводили в АР Крим, м. Севастополі і на значній частині Донецької і Луганської областей, однак охоплення було ширшим, ніж у 2022 і 2025 роках. Для порівняння з 2025 роком дані перераховано для 17 регіонів (без Сумської області);
• PISA-2022. 18 регіонів України. Результати цілком зіставні з перерахованими результатами 2022 року, натомість порівняння з циклом 2018 року потребує обережності.;
• PISA-2025. 17 регіонів України.

Повний текст Національного звіту за результатами PISA-2025, а також попередні звіти за 2018 і 2022 роки доступні на сайті PISA.Ukraine. Презентація національного звіту в Києві відбулася одночасно з оприлюдненням у Парижі Міжнародного звіту за результатами PISA-2025.

Як повідомлялося, у 2022 році в читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, якщо порівняти з дослідженням PISA 2018 року.

Читайте також: Звіт PISA-2018: українські учні не дотягнули до середнього рівня країн ОЕСР

Чільне зображення: iStock

Cкриншоти: аналітичний звіт PISA