Пішла з життя письменниця, журналістка й шістдесятниця Маргарита Довгань

На 96-му році життя померла письменниця, шістдесятниця, журналістка та громадська діячка Маргарита Довгань. Про це повідомила донька письменниці Катерина Довгань.

«З великим сумом повідомляємо, що сьогодні відійшла у засвіти наша дорога мама і бабуся. Похорон приватний, про вечір пам’яті буде повідомлено пізніше», — написала дочка. 

Маргарита Довгань народилася 11 вересня 1930 року в Ташкенті, куди її родина потрапила через сталінські репресії: у 1928 році діда письменниці, митного офіцера на кордоні з Польщею, радянська влада заарештувала як «ворога народу» й вислала до політичного табору в Середній Азії. 

У 1953 році Довгань закінчила відділення журналістики філологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працювати в газеті «Вечірній Київ» почала ще студенткою, з 1952 року — у літературному виданні «Друг читача». 

У 1960-х Довгань разом із чоловіком, скульптором Борисом Довганем, перебувалав центрі культурного життя Києва. Борис Довгань створював скульптурні портрети Василя Стуса, Алли Горської та Івана Світличного, а Маргарита товаришувала з поетами-шістдесятниками, листувалася з політв’язнями та опікувалася їхніми родинами, підтримувала переслідуваних радянською владою діячів культури та організовувала масштабні літературні вечори.

Восени 1965 року Довгань організувала один з таких вечорів у Київському інституті зв’язку, на якому свої твори читали 13 поетів і поеток. Згідно зі спогадами письменниці, серед них були Василь Стус, Ліна Костенко, Микола Холодний, Борис Мозолевський, Володимир Підпалий, Віктор Кордун і Микола Воробйов, а зі вступним словом виступили Іван Дзюба, Іван Світличний та Євген Сверстюк. Через ці читання Довгань звільнили з «Вечірнього Києва». 

За даними «Історичної правди», від ув’язнення та таборів її врятував запис «русская» в графі «національність» радянського паспорта. Пізніше з дому подружжя на Видубичах, який вони називали «Парнасом на Видубичах», виросла ціла традиція літературних вечорниць для дітей і молоді, що тривала до 2013 року.

На початку 1990-х Довгань працювала в Народному русі України, була учасницею Помаранчевої революції та Революції гідності. Національний музей Революції гідності назвав Маргариту Довгань однією з тих, хто тримав на своїх плечах дух шістдесятництва.

Як письменниця Довгань дебютувала документальною книжкою «Шпитальні нотатки. Лютий 2015 р. — березень 2018 р.» (видавництво «Кліо», 2018): після початку АТО вона роками відвідувала Київський військовий шпиталь, спілкувалася з пораненими бійцями та записувала їхні історії, які лягли в основу видання.

Видавництво «Кліо» у прощальному дописі згадало, що саме з роботи над цією книжкою почалося їхнє знайомство з авторкою, яке переросло у «теплу дружбу з “нашою Ритою”, як колись її називали шістдесятники, а потім і всі, кому пощастило знати цю неймовірну жінку». Довгань назвали людиною «неймовірної сили духу, невтомного служіння Україні та людям, незгасимої творчої та життєвої енергії».

У 2020 році в тому ж видавництві вийшла друга книжка Маргарити Довгань «Ріка життя. Сповідь» про власну долю та український національний рух 1960–1980-х років. Вона увійшла до короткого списку Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2020». 

2021 року у видавництві «Кліо» вийшла третя книжка Маргарити Довгань — «Етюди зі “світлого” минулого». У ній у формі коротких етюдів-замальовок зібрано історії з життя авторки, її родичів та друзів — українських дисидентів, митців, борців за свободу України.

Нагадаємо, 25 серпня помер письменник і лавреат Шевченківської премії Леонід Горлач. 13 серпня на 91-му році життя померла праправнучка Тараса Шевченка Валентина Сушицька, а 6 липня на 100-му році життя пішла з життя мисткиня й ілюстраторка книг Зоя Лісовська-Нижанківська. 

Читайте також: Дисидентка Надія Світлична: На машинці внизу писали «Сам собі видав»

Фотографії: фейсбук-сторінка Маргарити Довгань