В Україні розробляють законопроєкт про регулювання ШІ у медіа

В Україні розробляють законопроєкт про регулювання штучного інтелекту, аби синхронізувати законодавство з європейським AI Act — це один із орієнтирів, які офіційно озвучує Єврокомісія. Про це повідомив менеджер напряму штучного інтелекту Мінцифри Олег Дубно під час круглого столу, який в «Укрінформі» організували ГО «Жінки в медіа» та «Репортери без кордонів».

Захід зібрав представників та представниць загальнонаціональних, регіональних і локальних українських медіа, Нацради з питань телебачення і радіомовлення, Мінцифри, Лабораторії цифрової безпеки та інших фахівців і фахівчинь галузі, які обговорили способи екологічного використання технологій ШІ в редакціях, етичні аспекти ШІ-контенту та реагування на його поширення в соціальних мережах. 

Голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко у вступному слові розповіла про масове поширення діпфейк-відео, створених за допомогою ШІ з використанням образів українських журналісток.

За її словами, «Жінки в медіа» вже передали перелік посилань на такі відео Центру протидії дезінформації при РНБО, який має прямий контакт із TikTok, — це дозволило заблокувати відео. 

Регіональна менеджерка «Репортери без кордонів» Полін Мофре зауважила: «Зараз ми говоримо про те, як журналісти використовують штучний інтелект, але треба говорити і про те, як штучний інтелект може бути використано проти журналістів». Вона наголосила, що ШІ не варто забороняти повністю — натомість журналістів потрібно вчити користуватися ним, спираючись на професійні стандарти. 

Спільно з «Жінки в медіа» організація розробила шаблон політики використання ШІ в редакціях і практичну інструкцію до нього. Власні політики за цим шаблоном уже затвердили «Рубрика», «Український тиждень», Starlight Media, «Frontliner», «Ґвара Медіа», радіо «Накипіло» та газета «Вість». 

Мофре навела й дані глобального моніторингу: із ста досліджених у різних країнах діпфейків понад 70% відео використовували голоси чи образи журналістів без їхньої згоди. 

Радниця голови правління Суспільного мовлення Ангеліна Карякіна розповіла про досвід філіппінського мовника Rappler, який створив власну безпечну цифрову платформу й контрольовану велику мовну модель. Вона підкреслила:

«Головним має бути принцип, де людина є на початку цього процесу, людина є вкінці, тобто якими би технологіями ми б не користувалися, маємо контролювати їх живим інтелектом, людськими ресурсами».

Карякіна наголосила, що штучний інтелект має керуватися тими самими принципами і журналістськими стандартами, якими керуються редакції, і що наявні в них правила та принципи роботи зі ШІ не повинні їм суперечити.

Старша юристка Лабораторії цифрової безпеки Тетяна Авдєєва зазначила, що стаття 33 закону «Про авторське право» визначає порядок використання неоригінальних об’єктів, згенерованих комп’ютерними системами, тож базове регулювання у сфері захисту інтелектуальної власності в Україні вже є. 

Вона наголосила, що чинні обмеження (заборона мови ворожнечі та захист прав дітей) також стосуються ШІ-контенту: невичитаний текст може містити слюри чи упередження, а зображення — підпадати під вікові обмеження 16+/18+ і порушувати статтю 42 закону «Про медіа». 

Керівниця етико-правового напряму проєкту з розвитку української великої мовної моделі «Сяйво» Олена Андрієнко розповіла про труднощі пошуку балансу у навчанні моделі, зокрема щодо чутливої лексики про мобілізацію, евакуацію та ВПО. 

За її словами, модель має бути збалансованою, але не допускати мови ворожнечі, і водночас відповідати як юридичним нормам, так і поточній ситуації в країні. Андрієнко наголосила, що використання національної моделі — це питання державної безпеки, тому важливо врахувати всі можливі нюанси. 

Начальник відділу аналітичної роботи Нацради Дмитро Швидченко на завершення дискусії наголосив на потребі чітко визначити межі, де ШІ прийнятний для роботи медіа, а де — ні. Одним із викликів для України він назвав загрози, пов’язані з ШІ під час виборчого процесу, навівши приклад Румунії, де під час виборів зафіксували 25 тисяч акаунтів у TikTok і Facebook, які маніпулятивно поширювали діпфейки та згенеровані зображення на користь кандидатів. 

Нагадаємо, у червні 2026 року стало відомо, що в Україні готують профільний євроінтеграційний закон про штучний інтелект, який Міністерство цифрової трансформації планує синхронізувати з європейським AI Act.

Також повідомлялося, що українську велику мовну модель «Сяйво» планують зробити публічною у січні 2027 року.

Чільне фото: «Жінки в медіа»