Хван Соґьон. Парідеґі

До книги «Жертвам сниться велика воєнна перемога» увійшли написані впродовж 1993—1995 років есе, нариси та воєнні замальовки про війну у Боснії і Герцеговині або про події, які безпосередньо чи опосередковано стосувались цієї війни.
Змальовані автором картини, на перший погляд, видаються ірреальними, страхітливими, болючими, демонструючи усе, як є, без прикрас чи виправдань. Проте книга водночас сповнена надією. Надією на те, що рано чи пізно війна закінчиться, вигнанці повернуться додому, а жертви зможуть віднайти спокій.

Війна в Сараєві в плані фотографування може бути найпривабливішою з усіх воєн, що відбувалися протягом цього — ХХ — століття. Фотографу не треба вибудовувати композицію чи ловити об’єктивом привабливу картинку війни. Люди зі зброєю в Сараєві вже доведені до межі. Вони зазвичай і не помічають фотокореспондентів. Справа зводиться до міської експозиції, такої самої, як і в решті міст світу, і до зображення горя, яке спіткало людей усього за кілька хвилин до цього. Завжди існує вулиця, через яку буквально прокрокувала смерть. Фотохудожнику треба лише натрапити на неї. Людські обличчя чітко виказують: нещодавно все було інакше. Вивіски і реклама кричать, що це не далека війна в Азії. Знерухомлені трамваї свідчать, що так само, як зупинилися зараз, вони могли б застигнути у будь-якому іншому місті Європи. Спостерігач, розглядаючи ці світлини, занурюється у сараєвську дійсність та отримує стовідсоткову відповідність і правдивість.