Якщо вбивати, то елегантно: яким має бути ідеальний роман про кохання

На 26 BookForum у Львові відбувся круглий стіл з видавцями, де обговорили, яким має бути ідеальний роман про кохання. Як писати так, щоб роман видавали, купували й читали, розповіли піарник «Клубу сімейного дозвілля» Іван Лопатченко, головна редакторка і співзасновниця «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка, співзасновник видавництва «Нора-Друк» Микола Кравченко та  українська літературознавиця та літературна критикиня Ганна Улюра. Читомо занотувало найважливіше.

Як видавці вибирають тексти

Оскільки видавничий бізнес — це насамперед бізнес, ідеальним для видавців є той роман, який найбільше продається. Критерій відбору завжди один — це має бути добра література. Якщо це погана література, то краще цього взагалі не продавати, навіть якщо вона продаватиметься дуже добре.

У видавництві «Нора-Друк» така політика відбору текстів: головний редактор читає рукописи й вирішує, чому щось друкується, а щось — ні. Видавець не втручається в цей вибір.

Але структури ухвалення рішень також бувають різними. Наприклад, у «Видавництві Старого Лева» хорошу книжку видають навіть тоді, коли частина працівників вважає, що вона не буде продаватися. Якщо хтось один із тих, хто ухвалює рішення говорить, що ця книжка вартує того, щоб бути опублікованою, то в неї мають повірити вся команда, адже можна так промоціювати роман, що його все одно будуть купувати, а читачі будуть задоволеними. 

«Роман про кохання — це те, що має добре продаватися, тому що всім потрібне кохання, навіть не позитивні емоції, а просто емоції»

 

Мар’яна Савка

В «Клубі сімейного дозвілля» є електронна пошта, на яку кожна людина може надіслати рукопис або синопсис. Читаючи ці рукописи, працівники намагаються орієнтуватися в першу чергу на широкий загал. Що стосується любовних романів, то їх видають досить великим накладом, але є різні типи такої літератури. Може бути любовний історичний роман, любовний сучасний роман чи роман про війну. 

Читайте також: Як опублікувати свій перший твір: три кейси від молодих авторів

Різниця між любовним романом і романом про кохання

Любовний роман і роман про кохання — це зовсім різні романи. Романи, які зазвичай називають любовними, вважаєють книгами швидкого споживання. Це жанрова література, вона видається серіями, з характерними синьо-блакитними обкладинками й великими напівоголеними грудьми. 

На думку критикині Ганни Улюри, ця література приносить гроші й дуже класно продається. ЇЇ параметри ідеальні й точно визначаються: 250, 120 та 70 сторінок. Це називається «вільна неділя», «вільний вечір» і «я чекаю на дитину зі школи» відповідно. Вони повторюються за формулою. Якщо перший поцілунок на 17 сторінці, то перший секс на 70. Інакше бути не може. 

«Щоденник Бріджит Джонс» Гелен Філдінг — це вже новий етап любовного роману, де жінка має не просто успішно вийти заміж, а й зробити кар’єру.

Любовний роман складно писати й складно видавати, тому що це ремесло. Писати про любов вигідно комерційно, адже такі книжки користуються популярністю. Проте статусність такої творчості є дуже низькою. Тож якщо з’являється любовний роман, то там є й філософська, історична чи соціально-політична частини, які надають книзі ваги. Але це розмивання ніш, внаслідок чого читач залишається обдуреним, адже приходить за любов’ю, а отримує щось про сенс буття.

За словами Ганни Улюри, любовні романи — це той ринок, де є абсолютне голодування. Серед книг, які українці завантажують на піратських сайтах, більш ніж половина — це любовні романи. Вони не долучають до культури, це книжки, які дають можливість втечі в казку, фантазію. 

Чому потрібно знати, для кого писати

Письменник під час створення тексту має знати свою аудиторію. Якщо він не знав, для кого писав, то все одно книга піде на аудиторію, на яку працює видавництво. Мар’яна Савка, співзасновниця «Видавництва Старого Лева», розповіла, що не візьме любовний роман, бо це буде суперечити політиці видавництва, адже воно працює на іншу аудиторію. Навіть якщо за видавництвом книги стоїть багато грошей, ВСЛ не буде її видавати. 

Важливо чітко бачити сегмент свого читача. Не тільки загальний портрет, а чим людина живе, куди ходить, що готує на недільний обід. Чим чіткіше автор бачить свого читача, тим краще він з ним працює.

Це стосується й обкладинки. Якщо хтось потягнеться до цієї книжки на полиці, то інший ні, бо вона зроблена в зовсім іншій стилістиці. 

Що важливо враховувати 

На думку Ганни Улюри, в Україні дуже мало вміють писати про любов саркастично, іронічно, з посмішкою. Про любов все ще пишуть слізно і серйозно. Тому письменникам треба почати іронізувати. 

Для читачів важлива, насамперед, хороша історія. А хорошої історії без кохання не буває в принципі. Як розповів Микола Кравченко, є два критерії хорошої книги про кохання. Перший і головний критерій — це повинна бути якісна література. Якщо до 70-тої сторінки в книзі немає нової інформації, вона в принципі не цікава. 

По-друге, в книзі повинен бути хороший сюжет. А пригоди, детективна лінія чи психологічна — це вже другорядні речі. Якщо головний редактор бачить потенціал цього тексту, його будуть видавати. 

Важливо, щоб у читача не залишилося відчуття, що його ошукали.

Він емоційно на щось чекав увесь роман, а в кінці цього не отримав. Тому авторам треба думати про те, що залишиться в кінці книжки. Можна вбити свого героя, але зробити це елегантно. 

Читайте також: Від окопів до мелодрами: якою буває українська воєнна проза