Книжковий фестиваль у Черкасах: море людей, які мало купують, але багато слухають

Мистецькі, книжкові, літературні фестивалі вже давно не прерогатива лише великих культурних центрів. Вони крокують все далі, заходять у порівняно невеликі містечка й навіть села. Власний книжковий фестиваль стає ознакою престижу для міста. Такі події мають дуже різний масштаб, бюджет і рівень учасників. Одні стають помітним культурним явищем на рівні країни, інщі мають лише локальний вплив.

Третій Черкаський Книжковий Фестиваль, звісно, подія регіонального значення, але дуже знакова для міста, яке має населення трохи менше ніж 300 тисяч мешканців, де українських книгарень катма, а отже, боротьба за кожного читача, за впізнаваних суперзірок української літератури має бути вдвічі й втричі наполегливішою та вигадливішою.

Розуміючи всі ці стримувальні фактори й обмеження, активну роботу з популяризації читання і літератури у всій Черкаській області організатори фестивалю розпочали ще за пів року до події. 

На три дні, доки тривав #che_book_fest, ціле місто втягнулося у вир фестивальних подій. Окрім основної локації в обласній філармонії, читання, дискусії, екскурсії, літературні вечірки відбувались й у бібліотеках міста, кав’ярнях, музеях та навіть торговельних центрах.

«Фестиваль мене дуже і дуже приємно вразив! Їдучи до Черкас, я навіть не очікувала, що тут буде так класно, — ділиться враженнями письменниця Ольга Мігель, — Подією, на яку я приїхала, стала дискусія на тему підліткового фентезі та презентація книг серії «Час фентезі», в якій  вийшла моя книжка «Голос Давніх Сновидінь». І від цієї події у мене також залишилися дуже приємні враження, за що дякую всім, хто до нас туди прийшов».

Кожен з десятків запропонованих заходів збирав власну чималу аудиторію, навіть тоді, коли вони відбувались паралельно. І це попри те, що новачкам доводилося конкурувати за увагу публіки з топовими гостями фестивалю. Склад письменників фестивалю подібний до того, що був на «Фронтері» у Луцьку: Макс Кідрук, Ірена Карпа, Іван Малкович, Сергій Жадан, Дара Корній та Сашко Дерманський. Схоже, зірки літературної сцени кочують від одного фестивалю до іншого.

«Як на мене, то цей фестиваль вирізняється спраглістю містян до культурних подій такого плану, — розмірковує Анастасія Дзюбак, яка вперше цього року долучилась до команди організаторів. – адже для Києва та Львова такий фестиваль це норма. На заходи з’їжджаються переважно люди дуже зацікавлені у книгах. Завдяки підтримці УКФ ми маємо безкоштовний вхід на ярмарок і багато різноманітних заходів, тож відвідувачів ми бачили також дуже різних. Впевнена, що хтось потрапив на презентацію, яка його захопила, цілеспрямовано, а хтось цілком випадково. Але головне, як на мене, що мета фестивалю не лише підняти тему книжкової культури, познайомити з різноманіттям новинок, а просто пробудити культурне життя в місті, активізувати та надихнути тих, хто може розвивати культурні проєкти у своїх містах».

«Шоусизація» політики була в центрі уваги дискусії за участі Миколи Томенка, Ірени Карпи та Олега Петренка «Шоу пліз: Як політика підлаштовується під шоубіз». Ірена Карпа, письменниця і перша секретарка з питань культури посольства України у Франції, розповіла, що такі ж проблема переживає сьогодні і Західна Європа.

Чільне місце в програмі фестивалю також посіли презентації й творчі зустрічі з Вахтангом Кіпіані, Братами Капрановими, Антіном Мухарським, Галиною Вдовиченко, Євгеном Клопотенком й Тамарою Горіха Зерня.

Фестивальні вечори увінчували виступи музичних гуртів «Жадан і Собаки» та «Drumтиатр».

«На Черкаському букфесті був уперше. Сподобалася затишна атмосфера, приємно вразила кількість відвідувачів на стендах (видавництву «Дім Химер», в якому вийшла моя книжка, навіть довелося терміново довозити ще книжок, бо розкуповували все напрочуд швидко) і презентаціях. Попри те, що відбувалися по три події водночас, людей на кожній локації завжди було чимало, — каже письменник Павло Дерев’янко. – Яскравий приклад того, що книжкові фестивалі можуть бути цікавими та успішними не лише на всеукраїнському рівні, як відомі Книжковий Арсенал чи Book Forum, а й на регіональному. Зичу цьому проєкту невпинного розвитку та планую відвідати наступний Черкаський книжковий фестиваль у 20-му році».

Якщо провальних подій на фестивалі не було, то ситуацій, коли локації виявились затісними для того, щоб вмістити всіх охочих послухати улюбленого автора, організаторам уникнути все ж не вдалося. Зокрема, Макса Кідрука шанувальники просто таки затисли в куток, щільно обступивши з усіх боків.

За підрахунками організаторів, відвідали фестиваль 12 тисяч людей. Серед яких, власне, черкасці, мешканці області, а також ті, хто приїхав з інших міст. Захід відбувся за підтримки Українського культурного фонду з бюджетом майже 1,5 млн грн.

Переймати досвід у Черкас приїхали цілі делегації з Полтави й Кропивницького. Під час дискусії колеги з’ясовували, як залучити фінансування на свої проєкти, що є обов’язковою умовою для того, щоб фестиваль був успішним, а також говорили про те, які труднощі бувають під час організації подібних заходів.

Читайте також: Література у провінції: 5 книжкових ініціатив українських міст

«Нас запросили до участі в панельній дискусії про розвиток регіональних літературних фестивалів, — розповідає організатор культурних заходів Олександр Ратушняк з Кропивницького. – І дискусія, де чесно і відверто ми з колегами ділились успішними практиками й проблемами, й сам фестиваль мені дуже сподобались. Усе було вдало організовано й продумано до дрібниць: чудові локації, запрошені гості, динаміка подій, музична програма, велика кількість відвідувачів. Черкаси показали чудовий приклад і взірець, до якого варто прагнути іншим містам, що влаштовують книжкові фестивалі у себе».

Важко сказати, що заявлена тема «Перехрестя культур» дійсно була наскрізною для всіх подій і активностей фестивалю. І це можна віднести до мінусів. Загальна атмосфера більше нагадувала пістрявий ярмарок, літературний і книжковий фудкорт, яким легко було перенасититись особливо пожадливим відвідувачам, що поставили собі за мету встигнути на все і скрізь (хоча це фізично було неможливо).

Вражав Черкаський Книжковий фестиваль також креативом: від власного саундтреку до численних дизайнерських фотозон і вигадливих інсталяцій, які зачаровували відвідувачів та робили подію дуже «інстаграмною».

Важливою складовою події був книжковий ярмарок за участі провідних українських видавництв. Черкащани не були надто щедрими на покупки, але й з порожніми руками філармонію не покидали.

«Враження від фестивалю виключно позитивні, — розповідає письменник та головний редактор видавництва «Фонтан казок» Іван Андрусяк. – Люди були, їх було не бозна-скільки, але все ж чимало. І вони були зацікавлені книжками, шукали те, що їм потрібно. Для видавця це найголовніше, адже наше завдання донести книжки до людей».

«Все супер. Фестиваль цього року проводився на такому рівні, що може вважатись одним з найкращих в країні,  — розповідає Андрій Кузьмін з видавництва «Теза», – дякую організаторам за все».

Чи вдасться організаторам повторити чи й перевершити цьогорічний успіх? Це стане відомо згодом, але те, що місту цей фестиваль потрібен, що в Черкасах є попит на українську книжку і навіть місцями ажіотаж довкола можливості бачити й чути улюблених авторів — зрозуміло вже зараз.

Читайте також: Chebookfest: спроба започаткувати великий літфестиваль у Черкасах