Скролити не гріх: що таке ефективне читання і як його розвинути

У 2019 році міжнародне дослідження PISA показало, що українські учні мають рівень читання «нижче середнього», а кожен четвертий 15-річний школяр не досяг базового рівня читацької грамотності. Останнє означає, що для 25 % читачів важко зрозуміти ідею тексту середньої довжини та зв’язок між його частинами і зробити висновки, коли вони не очевидні.

Проте ж читацька грамотність — це не лише основа успішного навчання в школі, але й необхідна навичка для подальшого дорослого життя. Особливо в наш час, коли найціннішим ресурсом є інформація, а вміння швидко і якісно її опрацьовувати, робити висновки й адаптуватися відповідно до них — це конкурентна перевага на ринку.

Крім того, саме поняття читацької грамотності все більш розширюється, адаптуючись до технологічного прогресу. Тому розвиток навичок ефективного читання є актуальним і для дітей, і для дорослих. Але як їх розвинути й що взагалі таке «ефективне» читання? Ми проглянули безліч досліджень, щоб це дізнатися, і тепер — відповідаємо.

Що таке «читацька грамотність»

У 2000 році читання вперше стало провідною галуззю PISA. Тоді дослідники визначили читацьку грамотність як розуміння, використання й осмислення написаних текстів із метою досягати цілей, розширювати знання, розвивати потенціал і брати участь у житті суспільства. Тут варто звернути увагу на два моменти. По-перше, ще 20 років тому підкреслювали цілі читання і його вплив на життя людини. По-друге, у визначенні йшлося лише про написані тексти. Це є не дивним з огляду хоча б на такий факт: у 2000 році нараховувалося 327 млн користувачів інтернету, нині — понад 4,1 млрд.

За останні роки розуміння читацької грамотності дуже змінилося. У PISA прибрали слово «написані» із визначення й додали до компетенцій читача здатність взаємодіяти з текстом (отримувати задоволення від читання, обирати, що саме читати, тощо). Окрім того, читання більше не вважають навичкою, що формується в дитинстві. Тепер його розглядають як складник навчання протягом життя.

Проте через швидкий розвиток інформаційних технологій уже недостатньо навчитися лише добре читати. Дослідники наголошують, що вправним може бути лише читач, який здатний керувати постійним потоком інформації і відрізняти потрібну від зайвої. З одного боку, тут йдеться про медіаграмотність, а з іншого, про використання ефективних читацьких технік.

Техніки ефективного читання

Найчастіше на техніки (способи) ефективного читання можна натрапити на сайтах іноземних університетів. Це логічно, з огляду на те, що саме студенти чи не щодня опрацьовують значну кількість інформації, часто складної для сприйняття. Отож, під ефективністю розуміють здатність швидко вловлювати ідеї текстів, обирати, що варто й що не варто читати, і запам’ятовувати головне. У PISA, як ми бачили вище, з цим погоджуються. Саме тому у 2015 році дослідження додало до портрета вправного читача уміння сканувати текст і «знімати з нього вершки». А це є двома найпоширенішими техніками ефективного читання. Зупинимося на них докладніше.

«Знімати вершки з тексту» (англійською «skimming») — це швидко переглядати текст із метою зрозуміти його загальні ідеї і структуру. Тобто потрібно не читати всю інформацію, а звернути увагу на окремі елементи — заголовки, виділення, дати. А вже після цього визначити, які частини тексту, варті того, щоб ознайомитися з ними детальніше.

Сканувати текст означає шукати в ньому якусь специфічну інформацію — конкретне слово, визначення, дату. Тобто спочатку швидко переглядають текст і, коли натрапляють на потрібне, перечитують частину тексту ретельно. Сканування нагадує прокручування новинної стрічки чи стрічки в соцмережах.

Як бачимо, ці дві техніки призначені для того, щоб заощадити час і уникнути марного читання. Проте, окрім них, виділяють низку технік ефективного читання, які допомагають ознайомитися з усім текстом, зробити висновки і якомога краще запам’ятати ідеї. Наприклад, критичне читання (оцінювати слабкі й сильні сторони ідей тексту), інтенсивне читання (підкреслювати, робити нотатки, перечитувати), техніка запитань (ставити запитання до різних аспектів тексту — структури, змісту, стилю).

Найкращі стратегії, щоб запам’ятати прочитане

Дослідження показують, що є пряма залежність між тим, чи знає людина стратегії запам’ятовування інформації, і читацькою грамотністю. Так, ще у 2009 році PISA визначила найбільш ефективні способи запам’ятовувати прочитане. Зокрема, ними назвали:

• обговорювати прочитану інформацію з іншими;
• підкреслювати важливі частини тексту під час читання;
• узагальнювати текст своїми словами.

А найменш ефективними стратегіями стали:

• швидко читати текст двічі;
• читати вголос;
• зосереджуватися на легких частинах тексту.

Окрім того, важливою стратегією для узагальнення й запам’ятовування інформації є написання нотаток або конспектів. Але їх також потрібно вміти правильно писати. Найбільш ефективними способами для цього є підсумовувати текст своїми словами й перевіряти, чи всі важливі факти записані в конспекті. Менш ефективні способи — це записувати головні ідеї з кожного параграфа й читати текст кілька разів перед написанням конспекту. Зовсім неефективною у PISA назвали стратегію переписувати з тексту якомога більше речень.

Використовувати ефективні стратегії запам’ятовування важливо не лише для учнів і студентів, а для всіх читачів. Особливо, коли йдеться про нонфікшн літературу. Адже який сенс читати багато «розумних» книжок, якщо майже нічого з них не запам’ятати? І «майже нічого» — це не перебільшення. Як показують дослідження німецького психолога Германа Еббінгауза, уже через 24 години після знайомства з інформацією ми пам’ятаємо приблизно 34 % вивченого, а через місяць — лише 15 %. Проте, якщо осмислювати інформацію під час читання й повторювати її кілька разів, кількість запам’ятованого значно зростає.

Розвиваємо мозок для ефективного читання

З одного боку, читання є одним із найкращих способів розвивати розумові здібності. А з іншого, саме від останніх залежить, наскільки людина може бути вправною в читанні. І тут йдеться не лише про словниковий запас чи обізнаність у широкому колі тем, а також про розвиток пам’яті та здатності концентруватися.

Втрата зосередженості під час читання відразу робить його неефективним: ми не запам’ятовуємо інформацію і втрачаємо час на перечитування абзаців чи навіть цілих сторінок. Психологи дають чимало порад для уникнення такої ситуації. Наприклад, вони цілком очікувано рекомендують вимикати сторонні пристрої, уникати шуму, ставити ціль у кількість сторінок і добре спати. Також допомагає зосередитися на тексті (й опрацьовувати його швидше) спосіб читання з олівцем: тобто ви водите олівцем чи ручкою вздовж рядків і так стежите за текстом.

Окрім того, тепер з’явилося багато нових методів, які розвивають розумові, і водночас читацькі здібності. Зокрема, йдеться про різноманітні мобільні застосунки та інтернет-платформи. Вони пропонують вправи, що націлені на покращення концентрації та пам’яті, і працюють за принципом «грай — розвивайся». Наприклад, серед таких платформ є український стартап Readlax. Він створений для людей, які хочуть вчитися швидше та ефективніше завдяки техніці швидкочитання. Зараз користувачам платформи доступно кілька ігор для тренування робочої пам’яті, очей, мозку, а також онлайнчиталка і тест на швидкість і розуміння читання.

Ці вправи розроблені на базі таблиці Шульте, яку широко використовують для розвитку периферійного зору. Деякі дослідження, зокрема дослідження 2012 року проведе в Каліфорнійському університеті в Берклі, стверджують, що тренування периферійного зору збільшує швидкість читання.

Натомість Андрій Орлик, засновник сервісу оренди книжок Book Box, пропонує інший підхід до розвитку пам’яті й концентрації: не швидке читання, а, навпаки,  повільне. На його думку, якщо читати книжку повільно, аналізували її і ставити питання, вона надовго вріжеться в пам’ять, адже за той час, який ми витрачаємо на читання, у нашій голові встигають утворитися не просто нейронні зв’язки, а цілі кластери. Найкращими способами практикувати повільне читання є прибрати подразники, перечитувати, щоб побачити більше деталей, фокусуватися на окремому фрагменті, знайти місця сили (найбільш «ударні» місця в книжці – назва, початок і кінець), смакувати стилем. Також Андрій Орлик радить звірятися зі словником, писати нотатки і спочатку читати текст, а потім уже критику.

Отож, сьогодні під «читацькою грамотністю» і «ефективним читанням» ми розуміємо вже зовсім не те, що 20 років тому. Нові технології і велике інформаційне перевантаження вимагають від нас постійного розвитку читацьких навичок, зокрема й через нові методи навчання. І хоча попереду нас чекають ще більші технологічні й суспільні зміни, проте очевидно, що ті, хто вміють ефективно читати, завжди будуть у виграші.