Малгожата-Кароліна Пекарська. Право на дорослість

Головні герої книги закінчили школу і готуються до вступу в доросле життя. Вибір напрямку навчання, переїзд до іншого міста, нове житло — здавалося, серед цих клопотів годі думати про щось інше. А тим часом дорослість відкриває широку браму для молодих людей, які зіштовхуються з незнаними досі питаннями: невже їхні батьки могли ОТАК вчинити? Невже кохання може бути таким сильним? Чому близькість така… далека? У цій книзі — і роздуми юних героїв про злочин і кару, і приколи життя в гуртожитку, і шок від студентських підробітків, і відчуття себе вільним, самостійним, із повним правом на дорослий вибір.

Для старшого шкільного віку.

А тепер Oлек згадав про дружбу. Дівчина тяжко зітхнула. Якщо вона не погодиться на його пропозицію, то що він про неї подумає? Як вона виглядатиме в очах Maцека? Ех, знову ці страхи: а що скажуть інші? Maлгося так часто з цього глузувала. Що робити? Для спільної користі вона має погодитися. Тож після нетривалих вагань дала згоду. Хоча в її голосі, коли повідомляла про це Oлекові, ентузіазму не вчувалося. Та Oлек його й не шукав, тільки, зрадівши, тут – таки, у присутності Kаміли, миттєво зателефонував Maцеку:

— Поїдеш із нами до Любліна?

Kaміла почула запитання й одразу зрозуміла, що, на жаль, усе втрачено. На могилі Войтека вони будуть утрьох. Відповіді Mацека вона, щоправда, не розібрала, але Oлек щось розпитував далі:

— Як ти хочеш перевірити «до запитання»? Думаєш, тобі вдасться? «До запитання»?

«До запитання?» — загадалася Каміла. Що за дивне поняття? Щось воно їй нагадує, але що саме? Жодної думки в голові…